"Українські військові та парамедики можуть мати якісну продукцію вітчизняного виробництва" - власниця TacCat Людмила Білека

"Українські військові та парамедики можуть мати якісну продукцію вітчизняного виробництва" - власниця TacCat Людмила Білека

 

Засновниці та власниці волонтерської організації TacCat Людмила Білека та Олександра Завальна в ефірі військового радіо розповіли про важливість мінімального складу аптечки як на передовій, так і у цивільному житті.

 

 

Чим  займається організація TacCat?

Людмила Білека: Зараз ми осіли в столиці. Хочемо презентувати нову лінійку наборів для парамедиків. У нас багато людей, що вміють користуватися крутим медичним спорядженням, але не розуміють як і де його дістати. Ми вирішили зробити лінійку з українських складових. Все це для того, аби показати, що українські військові та парамедики можуть мати якісну продукцію вітчизняного виробництва. У нас також є інструкторська діяльність по тактичній медицині. Також працюємо для цивільних, показуємо, як правильно надати домедичну допомогу.

А скільки у вас людей в організації?

Олександра Завальна: Разом з інструкторами – сім чоловік. Наразі ми діємо як соціальний проект. Ми не маємо змоги оплачувати велику кількість інструкторів. Працюємо так, як у нас виходить. І плануємо у майбутньому розширятися.

Ви говорили, що також читаєте інструкторські лекції?

Людмила Білека: З 2018 року для шкіл почали виділяти кошти на предмети на кшталт «Захист Вітчизни». Тепер є різні предмети, які повинні дітей навчати домедичній допомозі. Навіть не тактичній. Просто, як надати собі допомогу, коли ти зламав руку чи порізав палець. Вони користуються застарілими підручниками. Навчання взагалі потрібне не тільки в населених пунктах у зоні АТО, всюди.

Як ви вважаєте, на скільки важлива тактична медицина? Чи можна якось підтвердити прикладами з життя її важливість?

Людмила Білека: Якось я поверталася з концерту разом з сестрою. Ми натрапили на чоловіка у якого були 8 ножових поранень у грудну клітину. Я б собі пройшла повз якби не галас та бездіяльність людей, які були поруч. Тактичний протокол має в собі такий нюанс як наявність бойових дій. Але алгоритм роботи однаковий при будь-якій травмі. Він дає розуміння, що за чим потрібно робити. Він дає розуміння від чого людина помре в найближчий час. Зараз, у світі, цивільні протоколи починають базуватися на тактичних принципах. Не так давно з’явився так званий протокол B-con. Він взятий з військових нормативів. Зараз він працює і в цивільному житті, щоб зберігати людям максимальну кількість крові при травмах та пораненнях.

Повернемося до тактичної медицини, а саме до фактів. За висновками експертів НАТО до 90 відсотків усіх поранень на полі бою, як правило, виявляються не сумісними з життям. Через кровотечу військові помирали не діставшись до медиків.

Олександра Завальна: Ми знаємо, що до війни у Вєтнамі не користувалися турнікетами. Кровотечу зупиняли давлячими повязками. Там багато використовували протипіхотних мін. Дуже багато смертей відбулись лише через те, що людині не могли правильно накласти джгут. Це було настільки критично, що вони передивилися підхід до зупинки кровотечі. Вони внесли турнікети до комплекту медика та його аптечки.

Говорять, що й досі військовим видають старі радянські аптечки. У вас є інформація, щодо розробки нових аптечок.

Людмила Білека: Ще влітку прийняли новий склад аптечки. Ми все ж вибороли право для військових мати аптечку натівського зразка. Але зараз керівництво змінилося. Це якось зависло в повітрі. Але закупка на декілька тисяч вже відбулася. Там ідентичний склад з натівським, а виробляють українські підприємства.

Що повинно входити до аптечки?

Людмила Білека: Для зупинки кровотечі використовуються українські турнікети Січ, гемостатики (українського виробництва), назофарингіальні трубки (для того, щоб залишати просвіт в гортані, через який може дихати людина коли втрачає свідомість), оклюзійна наліпка, це наклейка при пораненні грудної клітки, атравматичні ножиці, термоковдра. Добре було б мати картку пораненого. Але в нас вона ще не прийнята в армії. Ну і ще маркер для запису часу. В аптечках має бути два турнікети, бинт для тампонади, трубка з лубрикантом на водній основі, наліпка, бандаж, бинт для перев’язок, маркер, ножиці та термоковдра. В принципі це стандартний набір. Ще бажано рукавички нітрилові.

Що робити якщо в тебе поранення та радянська аптечка?

Олександра Завальна: Можна молитися або кликати того, в кого краща аптечка. Зараз все менше стає аптечок саме радянського зразка. Вони у тих, хто лінується собі укомплектувати нормальну аптечку. В 14-му році я чомусь знайшла все що мені було потрібне для аптечки. Тоді, працювала на реанімобілі або в евакуації. Кожна людина має підбирати під себе склад аптечки. В першу чергу там повинні бути рукавички. Найдешевша аптечка з мінімальним набором вам обійдеться у 250 гривень.

Чим відрізняється цивільна аптечка від військової?

Людмила Білека: В цивільній, більший акцент на хронічні хвороби. У військовій, на травми та поранення.

 

 

Слухайте повний випуск за посиланням: https://soundcloud.com/armyfm/rankova-kava240118-gost-lyudmila-bleka-ta-oleksandra-zavalnaorganzatsya-tac-cat