Українізація флоту в Криму 1917 року

Українізація флоту в Криму 1917 року

Питання територіальної приналежності Криму актуальне й у наш час. Інтернет переповнений пропагандистськими гаслами на зразок: «Крым — русская земля», «Севастополь — город русских моряков». Окупанти посилаються на ефемерну історичну справедливість, за якою Крим мав би належати Росії. Та чи так воно насправді? І чи справді заслужено Крим належить Україні? Що ж, спробуймо з'ясувати це питання разом.

 

Напередодні лютневої революції 1917 року у Севастополі діяв підпільний гурток офіцерів «Кобзар». Саме офіцери зі складу гуртка пізніше творили Севастопольську українську громаду. На її перше засідання, під жовто-синіми прапорами та портретами Шевченка, прийшло кілька тисяч осіб. Аналогічні гуртки та зібрання були в Сімферополі та інших кримських містах. 

Цей конспіративний український гурток діяв у головній базі Чорноморського флоту ще з 1905 року. На той час на його чолі стояв директор севастопольської державної жіночої гімназії В’ячеслав Лащенко. Постійними членами цього гуртка були такі видатні в майбутньому офіцери українського флоту, як полковник Володимир Савченко-Більський, тоді командир севастопольського флотського півекіпажу, корабельний інженер капітан 2-го рангу Микола Некліевич, полковник військово-морського судового відомства Вадим Богомолець, лейтенант військово-морського судового відомства Борис Лазаревський та інші. Після виходу з підпілля, гурток швидко став провідником українського руху на Чорноморському флоті і організував Раду Української Чорноморської Громади, що потім відіграла чи не найвизначнішу роль в історії становлення українського флоту.

Слухайте новий випуск у неділю о 16:00 на хвилях Армія FM або читайте у розділі, і ви дізнаєтесь ще більше фактів про приналежність Криму до України.