Українська входить у ТОП мов світу

Українська входить у ТОП мов світу

9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Він встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «На підтримку ініціативи громадських організацій… в День вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

 

 

 

 

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря, першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Теодосія Печерського». Вважається упорядником, а за іншою версією автором «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі. Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Назву «українська мова» вживали з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником. Пізніше поняття «українська мова» поступово перемогло в усіх українських регіонах.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70%) і словацька (68%).

Щороку саме в День української писемності та мови проходить Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Також з 2000 року в цей день у прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен охочий. Наразі подія стала наймасштабнішим регулярним флешмобом із популяризації української мови та грамотності.

Цьогоріч автором тексту для ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності став український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович. Радіодиктант- 2020 присвятили темі читання, а сам текст традиційно містив до 200 слів. Малкович порадив всім українцям написати Радіодиктант національної єдності, адже це «філологічна математика, завдяки якій можна перевірити свою «філологічну притомність».

Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і входить до списку мов, які успішно розвиваються. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї не припиняються.

Отже, варто докладати максимум зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею слід розмовляти, читати, писати та просто любити свою рідну мову!