Українці світу об’єдналися одним великим прапором України
Кілька десятків країн, два величезних українських прапори, — українська діаспора європейських країн, США та Австралії провела акцію «Об’єднані прапором», щоб згадати своє коріння та нагадати про війну в Україні. Про акцію в ефірі Армія fm розповіли голова Асоціації українців в Ірландії Микола Круцик, член сіднейсько української громади Стефанія Тисариро та представниця українців з Кароліни Тетяна Дашкін.
Сергій Жуковський: Звідки виникла ідея створити акцію «Об’єднані прапором»?
Микола Круцик: Ця акція була започаткована українцями в Ірландії, а потім ці прапори почали подорожувати світом. Настільки ця акція набрала обертів, що ми домовилися організувати «подорож» ще одного прапора з США. Про українців, які проживають за кордоном мало хто знає, в плані того, що всю роботу вони виконують виключно власними силами. Всі згуртувалися від початку Революції Гідності і працюють досі. Хотілося об’єднати цих українців.
Сергій Жуковський: Наскільки зараз в Ірландії люди проінформовані про те, що відбувається у нас в країні?
Микола Круцик: У нас невеличка громада. В загальному біля 4-5 тисяч українців на всю країну. Активних з них – більше половини. Ми дивимося всі новини, моніторимо. Їздимо на Схід. Наші представники побували фактично у всіх точках: Станиця Луганська, Зайцеве, шахта Бутівка.
Сергій Жуковський: Розкажіть про прапори, які ви принесли з собою.
Микола Круцик: На святкуванні Державного прапора України у нас буде 23 представників тих країн, які підтримують Україну.
Сергій Жуковський: Які плани в Україні?
Микола Круцик: 18 серпня ми мали нагоду зустрічати наших представників з Австралії в Києві. З нами були представники кримсько-татарського народу.
Стефанія Тисариро: Я привезла австралійський прапор. Наші предки приїхали в Австралію після Другої світової війни. Але вони навчали своїх дітей рідній мові і культури. Хоча, так само ми любимо ту країну, яка нас прийняла.
Сергій Жуковський: А як же в Америці збираються українці?
Тетяна Дашкін: Нас невелика група, ми зібралися, коли почалися події на Майдані. Ми розповідали американцям про те, що відбувається. Починали ми з маленького – збирали одяг і речі для дітей, які перетнули зону розмежування на Донбасі. Потім, коли до нас доєдналося більше людей, ми створили організацію «Українці Північної і Південної Кароліни», шукали людей в інших штатах. Зараз ми працюємо з госпіталями, пакуємо медикаменти і відправляємо в Вашингтон, звідки ці ліки відправляються хлопцям на передову.
Сергій Жуковський: розкажіть, де побували ці прапори?
Микола Круцик: Континетальний прапор побував у семи штатах Америки: Північна і Південна Калоріна, Вашингтон, Нью-Йорк, Огайо, Мічеган, Нью-Джерсі. В Канаді у Ванкувері в Торонто. В Аргентині – в Буенос-Ейросі, в Австралії.
Стефанія Тисариро: В Австралії цей прапор був три тижні. Ми були на площах, куди приходили люди, в церквах, в гостях у людей, які нас запрошували. Ми дуже горді зі своєї справи.
Сергій Жуковський: Яка подальша доля прапорів?
Микола Круцик: Ще в нас ще є прапор Європейський, який був започаткований в українському посольстві в Ірландії. Звідти він помандрував до Великої Британії, Франції, Німеччина, Португалія, Іспанія, Греція, Туреччина, Болгарія, Італія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Швеція, Польща. Надалі прапори буду зберігатися в Національному музеї історії України.