В Америці знімають фільм про українських військових, які там проходять реабілітацію

В Америці знімають фільм про українських військових, які там проходять реабілітацію

Український режисер монтажу Андрій Коротун розповів в ефірі Армія fm про документальний фільм «Рехаб», який знімає в Америці про українських військовослужбовців на реабілітації.

Сергій Жуковський: Андрію, розкажи трохи про себе.

Андрій Коротун: Я вчився в КПІ на програміста, потім випадково потрапив в армію. Працював на ЦТРС Міністерства оборони України. Це було насичено і мені треба було за тиждень на вчитися від сирого матеріалу робити ефірний продукт. В 2007 році я потрапив на Новий канал, почав більше вивчати режисуру. В результаті я став режисером монтажу програми «Ревізор»

Сергій Жуковський:  Зараз ти готуєш документальні фільми. Розкажи про це.

Андрій Коротун: Фільм «Рехаб» – це наше бачення історії від хлопців про те, як вони пережили, вижили майже в нереальних умовах, отримали тяжкі поранення. Деякі з них паралізовані нижче поясу – Сергій Титаренко і Рустам Амбросов, деякі мають складні поранення – Андрій Усач, Андрій Музиченко та Ігор Петрук. Про них, про реабілітацію в Україні, реабілітацію і лікування в Америці. Про те, що це їм дало, як надихнуло на ріст над собою, прагнення до життя. В їхньому випадку реабілітація починається і ніколи не закінчується і важко в такому стані в принципі займатися. Ми з ними познайомилися  майже одразу після їхнього приїзду в США. Я і моя дружина, співпродюсер цього фільму, вирішили, що це наш волонтерський внесок в Україну, армію.

Сергій Жуковський: Коли розпочалися зйомки фільму?

Андрій Коротун: В серпні 2015 року. Ми збирали матеріал, думали як це подати. Було досить велике і цікаве інтерв’ю з Сергієм і Рустамом. Ми шукали ще двох героїв. І потім з’явився Володя Гера. Ігора дознімали в Чикаго,  а Андрія Музиченка ми знімали в Україні. Загалом у фільмі буде простежуватися історія шістьох персонажів. За п’ятьма ми спостерігали протягом року. Зараз ми допомагаємо Ірині Ващук, яка займається організацією реабілітації для військових АТО в США, відкрити такий самий центр в Україні.

Сергій Жуковський: Розкажи про команду, які працює над створенням фільму.

Андрій Коротун: Ми працюємо з фільмейкерською компанією, яка розташована в Сан-Дієго. Ми з дружиною співтворці. І організації Лос-Анджелеса, Нью-Йорку, небайдужі українці. Це неприбуткова справа.

Сергій Жуковський: Який хронометраж фільму?

Андрій Коротун: Година і сім хвилин. Трейлер вийшов дуже гідний. Ми не поспішаємо оприлюднювати, оскільки, якщо будемо подавати цей фільм на кінофестивалі, то однією з вимог є те, щоб цей продукт не був трансльований. На форумі «там, де ми, там Україна» ми будемо показувати фільм. У нас несценарний фільм, і за час зйомок кілька разів змінювалася його мета. Спочатку ми хотіли, щоб завдяки цьому фільму більше воїнів АТО приїжджали на реабілітацію в США, бо ми бачили, що це працює. Потім метою стало підтримання бійців тут, мотивація. Третя мета – створення соціальних умов в Україні. І четверта, остаточна мета фільму – це, нажаль, підвищення рівня суїцидальної статистики в Україні і ми хочемо показати, що життя після війни існує, і основне завдання тих, хто вижив – жити.

Сергій Жуковський: Чому «Рехаб»?

Андрій Коротун: Це просте і відоме слово – реабілітація англійською. Не хотілося якось інакше називати. Рехаб – тому, що спочатку фільм був спрямований в основному на діаспору.