В ООС визначили кращий артилерійський розрахунок

В ООС визначили кращий артилерійський розрахунок

Артилеристів не даремно називають «Богами війни». Невеликий, але добре навчений підрозділ одним залпом може змінити хід бою, а іноді – історію і врятувати сотні побратимів. Артилерія – це високі навантаження, океан вогню і потужність, що здатна ошелешити одним лише звуком пострілу.

 

 

З XVII століття саме в артилерії служили представники царських родин європейських країн. Артилерія – це небезпечно. Артилерійська дуель триває секунди і після неї переважно не буває поранених. Артилерія – це рід військ, де немає права на помилку, де розум, підготовка, вміння швидко рахувати і блискавично діяти – не просто гарантія перемоги, а єдина можлива запорука виживання.

В районі проведення Операції об’єднаних сил відбулося змагання на кращий артилерійський розрахунок. Змагання проводилося у декілька етапів. Вогонь на залік вела самохідна, причіпна ствольна та реактивна артилерія.

Воїни-артилеристи – у першу чергу інтелектуали і їхнє основне завдання – влучати в ціль з перших залпів. Але це зовсім не означає що вони не повинні вміти того, що і всі інші. Тому, для початку, смуга перешкод, розвантаження снарядів, евакуація поранених, кидання гранат, стрільба з автоматів, робота з засобами хімзахисту, під колючим дротом та чергами автоматичної зброї крізь дим і вогонь плазом.

Після етапу індивідуальної підготовки військовослужбовця, надійшла черга виконувати спеціальні завдання. Зазвичай військова техніка розрахована так, аби побратима, який не може виконувати свої обов’язки, міг замінити інший. Але для артилеристів спеціалізація та розподіл обов’язків мають навіть більше значення ніж в інших. Тому навідники, командири та інші спеціалісти виконували під секундомір цілий комплекс нормативів. Без допомоги електронних засобів проводили розрахунки для коригування при зміні прицілу по дальності і по фронту. Приводили гармати до бою та у транспортне положення. Демонстрували, як будуть діяти при необхідності технічного обслуговування. При цьому частину операцій кожен спеціаліст виконував самостійно, а частину – в складі розрахунків.

Кульмінацією змагань, звичайно, стали стрільби. Вихідний рубіж за 200 метрів від вогневого. За командою "До бою" екіпаж починає діяти та займає вогневу позицію. Від вищого командування надходить наказ на вогневе ураження з даними розвідки та координатами цілі. Відстань до мішені більша, ніж дальність прямого польоту ракети чи снаряда. Прицілитися, як із гвинтівки не вдасться. Необхідно рахувати: кути, погоду, вологість, вітер, заряд – зводити усе це разом. Летить, як ніколи стрілка секундоміра... Море вогню, злегка тремтить картина світу – феєричний старт і важкий "привіт" летить точно у місце призначення.