Важлива остання шана людині, яка віддала найдорожче, — Олександр Терещенко

Важлива остання шана людині, яка віддала найдорожче, — Олександр Терещенко

Заступник міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко розповів про заходи щодо визнання ветеранів і шанобливого ставлення до них.

 

 

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Ви стояли біля витоків створення Міністерства ветеранів, адже ще в березні 2019 року були призначені заступником міністра. Як все починалося і що вже вдалося зробити?

Олександр Терещенко: До створення було залучено багато людей, а я був лише одним із перших заступників міністра. Формування міністерства — це довгий шлях, починаючи з бюджету і до дієздатного органу центральної влади. По багатьох напрямах лише зараз у нас є зрушення. Зокрема, щодо розроблення нового ритуалу поховання, який був пріоритетним для всіх міністрів. Українським інститутом національної пам’яті за участі силових відомств, серед яких і Міністерство оборони, було розроблено ритуал поховання — нову мілітарну українську традицію. Оскільки до цього часу ритуал поховання був закріплений статутом Збройних Сил, то це закон, тому впровадити новий ритуал можна лише змінами до закону. Зараз проєкт змін проходить уже фінальні погодження. Думаю, в серпні ми відпрацюємо всі зауваження. За ініціативи президента було доручено Міністерству оборони розробити також ритуал вшанування загиблих воїнів. Вважаю, конче потрібно запровадити саме українську традицію, очищену від радянської ідеології. Важлива остання шана людині, яка віддала найцінніше — життя за це суспільство. І це потрібно в першу чергу не для загиблого, а для людей, які повинні пам’ятати про його жертву, важливо у плані виховання.

Ірина Зінчук: Розробляючи ритуал вшанування, чи вивчали досвід інших країн?

Олександр Терещенко: Звичайно, в різних країнах багато схожих елементів, зокрема накривання труни прапором. Але процедура враховує саме наші традиції. Зокрема, відведене місце для релігійного обряду.

Ірина Зінчук: На Вашу думку, скільки потрібно часу, щоб законодавчо урегулювати усі тонкощі щодо ритуалу поховання?

Олександр Терещенко: Думаю, до кінця року це реально зробити, враховуючи, що це закон і треба вносити зміни через Верховну Раду. Ми працювали з робочою групою Комітету з нацбезпеки і оборони під головуванням генерала Забродського, які розробляють новий статут. Вже погодили внесення цих положень до нового статуту. Але щоб не втрачати час, будемо ініціювати, щоб були вони і в наявному статуті.           

Ірина Зінчук: Ще у 2015 році було ухвалено низку законодавчих актів щодо створення Українського національного пантеону. Розкажіть, на якому етапі зараз ця ініціатива?

Олександр Терещенко: Наскільки мені відомо, оргкомітет не збирався. Були напрацювання ініціативної групи, куди увійшли поважні діячі історії, мистецтва. І ось нарешті зараз ухвалена постанова Кабміну по оновленню складу оргкомітету, який буде займатись створенням Меморіалу героїв України. Після нашого наполегливого нагадування, Міністерство ветеранів теж долучили до роботи цього комітету.

Ірина Зінчук: У Міністерстві оборони є Зала пам’яті, чи можна сказати, що зараз вона виконує функцію Пантеону слави для України?

Олександр Терещенко: Зала пам’яті — це знакове місце, але вона повністю не замінить Пантеон слави, бо він, у широкому розумінні, покликаний об’єднати українські традиції.

Ірина Зінчук: А чи є вже бачення, де розташується і яким має бути Пантеон?

Олександр Терещенко: Розглядалося кілька варіантів: місце колишньої Арки дружби народів, скверик неподалік станції метро Арсенальна та інші.

Ірина Зінчук: Розкажіть про ідею створення військового меморіального кладовища?

Олександр Терещенко: Ця ідея належить не мені. Вона виникла давно. Теж був створений оргкомітет, розглядались місця, де б це могло бути. У межах міста це нереально, адже потрібна велика територія. Але ініціатива залишилась на рівні проєкту. За каденції цього уряду було оновлено оргкомітет, куди ми увійшли. І ми погоджували вже зміни до закону «Про поховальну справу», але, на жаль, ще жодного разу не збирались.

Ірина Зінчук: На Вашу думку, там мають бути поховані воїни чи це будуть символічні надгробки?

Олександр Терещенко: Думаю, це мають бути справжні могили. Ми поступово маємо цю традицію започатковувати і поховання повинні бути коштом держави й під наглядом держави. Крім того, все буде залежати від того, чи зможемо ми зробити таке місце не лише кладовищем, а й меморіальним комплексом, музеєм,  проводити там екскурсії. На мій погляд, ця війна нас об’єднала і дала розуміння інших цінностей. Дуже важливо зараз вдихнути новий сенс у визначні дати. Наприклад, 29 серпня – День вшанування захисників, які загинули в боротьбі за незалежність — має бути не просто днем жалоби, чорних стрічок, а днем гордості за те, що ми жили в цей час і з цими героями. Щоб у людей були сили і готовність боротися далі. І це головне, бо поважають сильних, готових захищати себе. І взагалі це має стати філософією, особливо щодо ветеранів.

Ірина Зінчук: На Вашу думку, як потрібно формувати позитивний імідж ветерана?

Олександр Терещенко: Не кожен здатен взяти зброю в руки й стати на захист країни. Тому люди, які готові до цього, мають розуміти, що держава не забуде їхню жертву і родину. Напряму формування позитивного образу ветерана раніше не було. Ми почали працювати над цією концепцією, потрібно затвердити її на рівні постанови Кабміну і впроваджувати спільно із громадськими організаціями. Це має бути системний процес.

Ірина Зінчук: Олександре, розкажіть про Всеукраїнський патріотичний забіг у пам'ять про загиблих воїнів, який має відбутись 20 вересня. У якому форматі він пройде і хто долучатиметься?

Олександр Терещенко: Ми планували його провести 25 серпня, але завадив коронавірус. Забіг існував і до цього. Ідея його проведення належить батьку загиблого воїна. Гасло акції — «Біжу за загиблого героя». Людина реєструється, отримує номер із прізвищем загиблого вояка і символічно біжить замість нього. Забіг стартуватиме в Києві. Буде три дистанції: 2, 5, 10 кілометрів. До оргкомітету входять «Епоха славетних» і КМДА, вони й організовували забіг. Міністерство ветеранів виділяє на цей захід кошти. Плануємо, що підтримають його обласні й районні центри. Він одночасно пройде в багатьох регіонах. Ветерани організовують також велопробіг з Мукачева до Маріуполя із вшануванням пам’яті та покладанням квітів.