«Вчимо дітей критично мислити, любити свою державу і щось для неї робити», - менеджер табору «Азовець» Ольга Вус
Як влаштувати дітям надзвичайно насичений та яскравий відпочинок без гаджетів та в колі однодумців, в ефірі передачі «Ранкова кава» розповіли – ветеран АТО/ООС та очільник табору «Азовець» Дмитро Дорошенко та волонтерка і менеджер цього табору Ольга Вус.
Катерина Даценко: Олю, як ви долучилися до волонтерського руху?
Ольга Вус: Почалося все з Революції гідності, я тоді була в інфоцентрі «Самооборони Майдану». Із початком війни багато наших хлопців та дівчат поїхали в підрозділи МВС, ЗСУ та різні добровольчі формування і їм потрібна було допомога. Тож ми почали формувати і везти все потрібне на Схід. Пізніше ми з подругою створили організацію «Мобілізація духу» і почали допомагати вже більш цілеспрямовано, також через знайомих їздили в дитячі будинки на Сході. Волонтерила десь до кінця 2015 року, а опісля більше допомагала іншим волонтерам. У табір «Азовець» потрапила на момент його створення в 2015 році як психолог, адже навчалась за фахом. А після завершення навчання в КНУ ім. Шевченка мене покликали в «Юнацький корпус» розвивати напрям. Окрім табору «Азовець» в Києві, ми відкривали табори та протягом року влаштовували заходи з національно-патріотичного виховання по всій Україні.
Катерина Даценко: Дмитре, ви пішли в «Азов» добровольцем?
Дмитро Дорошенко: У 2014 році мені було 22 і я пішов добровольцем в «Азов». Брав участь, зокрема, в Широкинській операції. Після звільнення у 2016 році почав займатися молоддю і активним відпочинком. Перший наш проєкт був «Козацький дім» - з лекторієм і майданчиком для занять спортом. А потім мене запросили до Центру активного відпочинку «Азовець». Я опікуюсь напрямом активного відпочинку – це скеледром, мотузковий парк. Пізніше я очолив «Юнацький корпус» і почав займатися таборами по всій Україні. Ми вирішили зібрати команду, однією з учасниць якої була Оля.
Катерина Даценко: Як було започатковано військово-патріотичний табір «Азовець»?
Дмитро Дорошенко: У 2015 році «азовці», які вже звільнилися, почали влаштовувати табори із назвою «Азовець». Перший був у Пущі-Водиці і передбачав проходження смуги перешкод, складання-розкладання автомата, домедичну допомогу та рухливі ігри.
Катерина Даценко: Діти якого віку можуть перебувати у таборі?
Ольга Вус: Зараз ми беремо дітей від 9 до 17, але можемо брати 7-8 років, якщо вони займаються у якійсь спортивній секції, бо два тижні дітям важко без батьків. Програма у нас максимально насичена – скеледром, мотузковий парк, смуга перешкод, каяки, робототехніка, історія, самооборона, складання-розкладання ММГ, стрільба з лука та пневматики. Телефони видаємо їм тільки на півгодини увечері.
Дмитро Дорошенко: Ми можемо щось додавати, щось прибирати. Також є екскурсії, квести. Цьогоріч були екскурсії в Музей «Пирогів» та в Державний музей авіації.
Катерина Даценко: А загалом яка структура табору «Азов»?
Ольга Вус: Зазвичай на «Азові» 8 роїв (загонів), в яких від 8 до 13 дітей, поділених за віковими категоріями. У старшому рої, а це діти віком 15-17 років, один виховник. В усіх інших - по двоє: старший і молодший. У ролі молодших виховників зазвичай виступають діти, які вже були в нас на таборуванні. Потім вони мають шанс стати бунчужними. Можна сказати, що це адміністратор над виховниками.
Катерина Даценко: Чи залежать активності роїв від віку?
Ольга Вус: Відрізняється тільки одна активність. Робототехніка у дітей до 12 років, бо потім їм вже не так цікаво. І відрізняється викладання основ долікарської допомоги: до 12 років ми здебільшого розповідаємо про алгоритм виклику швидкої.
Дмитро Дорошенко: У нас виходить 6 змін за літо. В понеділок заїзд – через два тижні в п’ятницю виїзд, потім два дні відпочинку - і нова зміна.
Ольга Вус: Діти потужно енергетично заряджають, але й багато забирають енергії, тож ми стараємось, щоб не більше 2 змін відпрацьовували виховники та бунчужні.
Катерина Даценко: Ви розповідали, що коли розпочинався табір, там були тільки діти військовослужбовців, а як зараз?
Ольга Вус: Здебільшого були діти «азовців», військовослужбовців, а інструкторами були ветерани полку «Азов». А зараз по-різному. До нас приїздив хлопчик, який співав гімн Росії, та це виняток. Здебільшого до нас приїздять діти патріотично налаштованих батьків, але це не обов’язково військовослужбовці. У нас були діти з Німеччини, з Польщі і навіть з Росії. Діти, яким у таборі сподобалось, дуже часто привозять своїх друзів.
Дмитро Дорошенко: Для учасників бойових дій, для багатодітних сімей ми робимо знижки.
Катерина Даценко: Скільки коштує одна зміна в таборі?
Дмитро Дорошенко: У 2022 році зміна коштуватиме 9 500, а знижка становитиме 50%.
Катерина Даценко: Табір працює лише влітку?
Дмитро Дорошенко: Ні. З 25 по 30 грудня планується зимова зміна. Будуть зимові активності, тож всіх чекаємо.
Ольга Вус: Зимовий табір я дуже люблю, адже в нас дуже багато майстер-класів, виїздів у кіно, на ковзанку, на екскурсії.
Катерина Даценко: Де мешкають діти під час перебування в таборі?
Дмитро Дорошенко: В нас збудована казарма в Оболонському районі Києва, в якій 15 кімнат, що опалюються, також є все потрібне. А ще хочу акцентувати, що ми збираємо дітей зі всієї України на щорічні змагання «Сильна нація» в честь Ігоря Білошицького, бійця полку «Азов».
Катерина Даценко: Наскільки важливе національно-патріотичне виховання саме дітей?
Дмитро Дорошенко: Головне, щоб діти розуміли, що вони – українці, щоб цього не цуралися, знали свою історію, поважали один одного та військовослужбовців.
Ольга Вус: Найважливіше, що діти розуміли різницю між населенням, народом і нацією, а також, щоб не тільки вимагали чогось від країни, а ще й вкладали. Я намагаюсь залучати своїх підопічних до волонтерства. Треба прагнути, щоб вони були активними членами нашого громадянського суспільства. Ми вчимо дітей критично мислити, любити свою державу і щось робити для неї. Якщо вони це будуть робити, для них не буде питання, хто ворог.
