Великдень

Великдень

 Воскресіння Христове, Пасха — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя.

Містерія свята відбувається в ніч із суботи на неділю під час Всенощної служби, після якої священик сповіщає, що Христос Воскрес, і святить пасхальні кошики. Наші предки цієї ночі розпалювали вогнище біля церкви та всю ніч слідкували, щоби воно не згасло. У Великодню ніч не можна спати, бо хто спить, того омине щастя на цілий рік.

Головною у пасхальному кошику є паска. Українська паска – це древній ритуальний хліб, пов’язаний із культом сонця та родючості. Паски печуть переважно у четвер і суботу. При замішуванні паски в приміщенні не повинно бути нікого, крім господині.

Крім паски в кошик кладуть також ковбаси, печене і копчене м’ясо, масло, хрін, яйця-крашанки і писанки. Сирних пасок на Галичині, як правило, не роблять, хоча ця традиція збереглася в Центральній та Східній Україні.

Святкування Великодня з часом обросло новими звичаями та традиціями. Але це не означає, що ми забули про старі обряди. Ось, наприклад, в давнину першого великоднього дня всі господині залишались вдома та накривали стіл. Гостинці були заздалегідь готові для приходу гостей. Натомість чоловіки ходили від хати до хати, вітаючи родичів та знайомих. За святковим сніданком збиралася уся сім’я, щоби триматися разом і наступного року. У цей час свати ходили один до одного. Молодята сідали в червоний кут, наречений звертався до своєї майбутньої дружини тільки на "ви" і пригощав її різними стравами. А ще кажуть, якщо у четвер великоднього тижня викинути з будинку весь мотлох, то впродовж року у домі буде чисто.

До Великодня обов’язково має бути новий одяг та щось нове в хаті для того, щоб протягом всього року у нас все було нове і множилося. На Поділлі, Галичині та Гуцульщині готують паску в четвер або в суботу, на решті території починають готувати з п’ятниці. Пасок пекли дуже багато, до двадцяти штук, тому що обов’язково треба було поділитися цим хлібом з усіма, кого ви бачили. На перший і другий день Великодня ходили христосуватися, і цей звичай існує по сьогоднішній день.

Після святкового сніданку наші пращури влаштовували гучне гуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекуди вони могли затягнутись на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів позбутися гріхів та різних напастей.