Ветеран АТО Андрій Живущий: Я роблю чарівні вироби, так говорять мої замовники

Ветеран АТО Андрій Живущий: Я роблю чарівні вироби, так говорять мої замовники

У програмі «Після фронту» ветеран АТО Андрій Живущий розповів про те, як його після складного поранення врятував бісер, чому індіанці з племені Уїчолі побачили в ньому конкурента та які має фішки в роботі.

 

 

 

 

 

Дар’я Бура: Розкажи, чому тебе захопила робота з бісером?

Андрій Живущий: Я почав займатися виробами з бісеру як самозайнятістю після поранення, тому що, творчість дійсно витягає з того всього. Бісер – це скло і кришталь, який акумулює енергію. Коли з ним працюєш, сам себе чистиш. А ті вироби, які я роблю – не просто так, як штучка, вони чарівні.

Дар’я Бура: В чому чарівність?

Андрій Живущий: Люди кажуть, що їм допомагають.

Дар’я Бура: Ти колись розповідав, що тебе на створення таких речей надихнули індіанці племені Уїчолі.

Андрій Живущий: Так. Я колись знайшов їхні вироби. Це взагалі дуже чарівні індіанці. У них кожен другий чоловік – шаман. Назва племені перекладаються як «цілителі землі». У них тільки чоловіки займалися бісером.

Дар’я Бура: Для нас бісер –ц е не чоловіча справа…

Андрій Живущий: Насправді, бісером найперші почали займатися два чоловіка з Франції, вони вишивали сукні для королеви. А потім дівчата, як завжди, все гарне собі забирають.

Дар’я Бура: Твої візерунки дуже схожі на українські.

Андрій Живущий: Так, так. Із закарпатськими дуже схожі – квіти, тварини. По всьому світу дуже багато символів, які схожі з нашими. Для мене це було дуже чарівно. Я такої техніки не бачив. На той час, коли я це все побачив, було мало інформації про це плем’я. Я перекладав інформацію про них. Я дуже захоплювався символікою, етносом. В 2011 році в Києво-Печерській Лаврі була виставка індіанців Уїчолі.  Мені на пошту прийшло запитання: «Ти будеш чи ні?». Я поговорив з індіанцями Уїчолі, і вони мені сказали: «Ми вам дякуємо за те, що ви підтримуєте фінансове положення нашої країни» (думали, що я купив ці вироби в Мексиці). Наступного дня по мене вийшла стаття «Український Уїчоль». Вони мене прийняли в своє плем’я, але сказали, щоб я забрав свої вироби і не псував їм бізнес. Мене дуже підтримало те, що вони мене похвалили.

Дар’я Бура: В одній статті твої вироби називали унікальними для України.

Андрій Живущий: Мене якось запросили на виставку, дали мені безкоштовно площу, сказали, що таке як роблю я, ніхто у нас не робить. Там була його знайома, вона сама з РФ, і сказала: «Ви один з трьох, хто робить такі божевільні речі» (двоє було з РФ і я один з України). Я намагався вести майстер-класи, вчив людей, але якщо хоч один з них витримував, то через 5-6 годин в нього дах зривало і він йшов. За весь час лише одна жінка витримала всі майстер класи і вони робить такі речі, алое вона теж з РФ.

Дар’я Бура: Звідки ти черпаєш ідеї?

Андрій Живущий: Я не знаю. Раніше бувало таке, що сниться, але після того, що в мене в житті було, то сни вже так не приходять.

Дар’я Бура: За 4 роки, що ти займаєшся цією роботою, якого розвитку здобув?

Андрій Живущий: Стосовно бісерної мозаїки, то збільшилась швидкість. Вдосконалюю свою майстерність.

Дар’я Бура: На який виріб витратив найбільше часу і який зробили найшвидше?

Андрій Живущий: Була в мене робота і найбільша і найдорожча – олень, лежачий (40х30 см). Він був складним для мене, я його робив 3 місяці. Він дуже довго у мене стояв. Але коли я був в шпиталі і мені потрібні були гроші на лікування, знайшлася людина, яка дала за цього оленя дуже багато грошей. Мене це врятувало. А найшвидше – можу за 20 хвилин  зробити з бісеру прикрасу на шию. Після контузії така робота дуже допомагає, це як медитація. Я став дуже асоціальним і така робота мене виводить.

Дар’я Бура: Які вироби ти робиш на замовлення?

Андрій Живущий: Часто в мене замовляють скляні пляшки у вигляді черепа, я їх обкладаю бісером, оригінально виходить.  Прикраси, сумки, гаманці, рюкзаки, підтяжки…

Дар’я Бура: Чи є в тебе найулюбленіша робота твоя?

Андрій Живущий: Так, була у мене киця висока, називалася «Охоронець снів».

Дар’я Бура: Що замовляли унікального і незвичного?

Андрій Живущий: Є такі речі. Але не хочу казати. Мені подобається, коли замовник каже: «Хочу таке, і щоб воно функціонувало саме так, а решта – твоя фантазія».

Дар’я Бура: Чи є в тебе якісь фішки, принципи в роботі?

Андрій Живущий: Так. є така річ, коли я починаю виконувати роботу, входжу в якийсь такий стан, що руки самі роблять і може вити трохи інакше від того, що домовлялися, але ще гарніше. Принаймні, ніхто не скаржився на це. Серед принципів, - я ніколи не працюю з росіянами.