ВЕТЕРАНИ І ВОЛОНТЕРИ ПРЕЗЕНТУЮТЬ В КИЄВІ АНГЛОМОВНУ ВИСТАВУ

«Project«W» Veterans, Volunteers and William», в який входять ветерани і волонтери, було створено з метою популяризації іміджу ветеранів в суспільстві. І робиться це ненав’язливо та творчо. Вже 30 травня в Національному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса відбудеться прем’єра вистави англійською мовою за п’єсою Вільяма Шекспіра «ДВАНАДЦЯТА НІЧ, або ЩО ЗАХОЧЕТЕ». Як любов і пустощі у виставі переплітаються з війною, в ефірі Армія фм розповіли ветерани і волонтери, що створюють цю виставу: Ігор Касьян (ветеран, директор, організатор), Олексій Гнатковський (актор Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка), Сергій Вікарчук (ветеран, один з акторів), Дмитро Мірошниченко (волонтер, один з акторів), Вікторія Каталічук (волонтер, одна з акторів).

Дар’я Бура: Ігоре, тебе, як організатора, що підштовхнуло до такого проекту?

Ігор Касьян: Мене підштовхнув слабкий імідж ветеранів. В малому колі ми всі поважаємо один одного, а загалом, цей імідж слабкий. Я хотів показати, що ми не потребуємо допомоги, ми такі самі люди, ми можемо робити певні речі.

Дар’я Бура: Розкажіть як ви опинилися в цьому проекті?

Сергій Вікарчук: Мене запросили друзі, сказали, що я маю це спробувати. Думав, що не пройду кастинг, але пройшов і рік тому опинився в цій банді, трупі. Я колись виступав на сцені, але то все було таке… а тут все серйозно – сцена, світло, декорації, English, ще й стара англійська. Спочатку нас вчили англійської – базові навики, вимовляння. Потім ми почали вчити тексти і нещодавно почали масштабно займатися театральним дійством.

Вікторія Каталічук: Я волонтер і дружина ветерана. Моя подруга – Тетяна Руденко покликала хоча б спробувати. Я прийшла, посміятися більше . а довелося робити якісь речі, розповідати віршики, повзати, ловити змію… Для мене все було дуже незрозуміло. А потім мене покликали на зустріч. Так я потрапила в цей проект. І від цього я дуже щаслива, бо це крута реабілітація, добрий і крутий проект. За рік ми всі змінилися, розкрилися, здружилися.

Дмитро Мірошниченко: Є така людина – Сніжана Полянська, вона просто взяла мене за руку і привела. Сказала – ти маєш грати в цьому театрі. Чесно кажучи, я навіть не думав, що потраплю ви проект.

Дар’я Бура: Олексію, ви один професійний актор, як вам працювалося в цьому проекті?

Олексій Гнатковський: Я більше, як педагог, тому, що багато педагогічної роботи було зроблено. Наша вистава, яку ми називаємо наразі – «несерйозна вистава від серйозних людей» - була своєю мотивацією для кожного. І вона починається з того, що кожен з акторів – ветеранів, волонтерів, виходить на сцену і починає монолог. Монолог – це його власна історія і власна аргументація, чому він зараз на сцені і чому це робить. І з таких важливих речей починається несерйозна вистава – тема кохання, дурощів, пустощів. А потім з цих ігор виникає питання – що таке війна і яка роль кожного з нас в цій російсько-українській війні.

Сергій Жуковський: Коли і де дивитися виставу?

Ігор Касьян: Прем’єра відбудеться 30 травня в Національному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса. Єдина проблема, - там замало місць і ми думаємо робити покази кілька днів поспіль.

 

Хочете більше дізнатися про виставу, її сюжет, цікавинки і відчути атмосферу та емоції, які несуть актори – слухайте ефір нижче