Військовий парад у Північній Кореї як зразок класичної тоталітарної естетики

Військовий парад у Північній Кореї як зразок класичної тоталітарної естетики

10 жовтня до 75-річчя Трудової партії Кореї у Пхеньяні відбувся масштабний військовий парад. За даними державних ЗМІ Північної Кореї, на параді показали нову надважку міжконтинентальну балістичну ракету. Це перший парад у КНДР за два роки. Північна Корея не демонструвала на парадах балістичні ракети відтоді, як президент США Дональд Трамп і Кім Чен Ин провели саміт у 2018 році.

 

 

 

Як відголос параду вплине на відносини зі США та чи посилиться напруга між Північною та Південною Кореями, розповів наш постійний гість — координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.

Андрій Давидов: Денисе, чи дивився  ти парад і які враження?

Денис Москалик: Він є певним зразком класичної тоталітарної естетики, продовженням, з естетичної точки зору, парадів у Китаї, Росії, СРСР. Для них взірцем є Китайська Народна Республіка. Це ми можемо побачити по зразках озброєння, демонстрованих Північною Кореєю. Зокрема носії для міжконтинентальних балістичних ракет.

Андрій Давидов: Чи справді демонстровані зразки озброєння - найновіші?

Денис Моксалик: Найновіші для Північної Кореї. Це є розвиток балістичної ракети Хвасон 15. Вона нібито здатна не лише уразити будь-яку ціль на території США, а й нести кілька ядерних боєголовок, а за своїми ТТХ, певно, наздоганяє радянські та американські зразки озброєння 1970-80-х років ХХ століття. Відповідно, мова йде про ракети Сатана та Титан. Безумовно, це прорив для Північної Кореї, але чи зможе вона досягти цілей — гарантій поки нема.

Андрій Давидов: Яким чином до Кореї потрапили ці зразки озброєння? Їх могли продати росіяни чи китайці?

Денис Моксалик: Вони співпрацюють із Китаєм, окрім того, з колишніми країнами СРСР. У кооперації з цими країнами Корея і змогла створити потужний кластер озброєння.

Андрій Давидов: Ідеологічно цей парад для кого: для місцевих жителів чи зовнішнього світу?

Денис Моксалик: Швидше для світу. Парад провели на світанку, щоб максимально зменшити спостереження в режимі онлайн. По суті, це добре підготовлений фільм. І, певним чином, продовження провалу саміту у лютому 2019 року між Кім Чен Ином і Дональдом Трампом. Таким чином Північна Корея веде активну дипломатію. Ще треба розглянути промову Кіма, під час якої він розплакався. Говорив надзвичайно емоційно і акцентував увагу на проблемах, які постали перед Кореєю. Оскільки Північна Корея має великі труднощі через світову економічну кризу, коронавірус та стихійні лиха, від яких потерпає держава.

Андрій Давидов: Що це був за саміт?

Денис Моксалик: Мова йшла про відмову Північною Кореєю від розробки ядерної зброї. Відмову від нарощування ракетного озброєння та його випробувань в обмін на зняття санкцій. І можливість надалі знайти певну економічну кооперацію між Північною та Південною Кореєю. Слід зазначити, що така угода не перша між американським президентом і черговим Кімом. Перша угода була ще при Клінтоні у 1997 році. Подібні домовленості були і при Буші молодшому, і при Обамі. Кожен американський президент протягом 23 років домовляється з черговим Кімом. Корейці кажуть, що готові скорочувати озброєння і нічого не розробляти, а виявляється, що це не так.

Андрій Давидов: Це мені нагадує позицію Росії. Вона теж вдає, що йде на якісь поступки, а насправді нічого не змінюється.

Денис Моксалик: Так, це абсолютно така ж ситуація. Побутує думка, що основні проблеми через політику західних держав, через їхню імперіалістичність. Тож якщо демонструвати країнам свою миролюбність, відповідно і вони демонструватимуть миролюбність.