Вінета Кляйне: Складніше маніпулювати суспільством, яке критично мислить
У програмі «Вектор до НАТО» директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінета Кляйне роповіла про діяльність Центру, роботу, щодо інформування українців та боротьбу з дезінформацією.
Ірина Зінчук: Як довго Ви вже в Україні і на чому акцентуєтесь, працюючи тут?
Вінета Кляйне: Я перебуваю в Україні уже п’ять місяців. Моє головне завдання — забезпечити повне та достовірне інформування українців про НАТО, і щоб цей процес був своєчасним, прозорим та ефективним. І разом зі своїми колегами я працюю над підвищенням обізнаності українців про Альянс, посиленням розуміння основних цілей та цінностей НАТО, а також над поглибленням знань про практичну співпрацю між НАТО та Україною, роз’яснюючи внесок НАТО в процес реформування України у секторі безпеки та оборони. Крім того, ми продовжуємо співпрацювати з українською владою задля розбудови стійкості України до кампаній з дезінформації.
Ірина Зінчук: Завданням Центру інформації та документації НАТО Україні є підвищення обізнаності українців про НАТО, сприяння розумінню цілей і цінностей НАТО та підвищення знань. Якою є ваша цільова аудиторія та яким чином ви комунікуєте?
Вінета Кляйне: Центр інформації та документації НАТО в Україні відіграє ключову роль у підвищенні обізнаності в Україні щодо основних завдань та пріоритетів НАТО, переваг співпраці України з НАТО. Ми робимо це разом з українською владою, організаціями громадянського суспільства, лідерами думок, молоддю, ЗМІ та представниками наукових кіл. Ми звертаємося до нашої цільової аудиторії за допомогою участі у відкритих заходах, залучення засобів масової інформації та цифрових комунікацій, ведучи соціальні мережі та організовуючи публічні лекції для студентів університетів, а також заходи публічної дипломатії. І ці проєкти реалізуються спільно з громадянським суспільством, аналітичними центрами та університетами.
Ірина Зінчук: З огляду на пандемію COVID-19, яким чином підвищуєте обізнаність українців про НАТО?
Вінета Кляйне: Пандемія COVID-19 змінила наше життя. Тож нам довелося пристосовуватися та бути максимально гнучкими. З огляду на те, що можливість особистих зустрічей та проведення заходів досить обмежена, ми регулярно беремо участь у відкритих онлайн-конференціях, круглих столах, дискусіях, семінарах, що організовуються для обговорення тем безпеки чи тем, пов’язаних із НАТО. Зараз ми організовуємо та проводимо лекції в університетах. Я нещодавно прочитала лекцію з публічної дипломатії НАТО, мої колеги також розповідають про питання практичної співпраці України і НАТО. Ми надаємо інформацію про історію та сучасні виклики Альянсу. Ми також використовуємо можливості, які надають телебачення та радіо.
Ірина Зінчук: Обізнаність українців щодо НАТО зростає. На Вашу думку, як швидко змінюється поінформованість українців про НАТО, і чи є позитивні зміни у їхньому сприйнятті Альянсу?
Вінета Кляйне: Сприйняття НАТО в Україні дійсно змінюється, і за останні декілька років ми помітили значні зміни, і рівень підтримки НАТО кардинально змінився. Проте, ще багато роботи потрібно здійснити, щоб розвіяти міфи та стереотипи щодо НАТО. Я вважаю, що українській владі важливо консолідувати цю підтримку і випрацювати системний підхід до інформаційної роботи про Альянс. Уряд України розробив нову Комунікаційну стратегію України щодо євроатлантичної інтеграції на 2021-2025 роки. Зараз надважливо, щоб цю стратегію підтримали надійним та реалістичним планом дій та ефективно впровадили.
Ірина Зінчук: Російська агресія проти України породила такі терміни, як «гібридна війна» та «гібридна агресія». На Вашу думку, як захистити громадян від ворожих інформаційних кампаній?
Вінета Кляйне: Гібридні загрози поєднують військові та невійськові компоненти, а також приховані та відкриті засоби, включаючи дезінформацію, диверсії, кібератаки, економічний тиск, розгортання нерегулярних збройних формувань та використання регулярних сил. Гібридні методи використовуються для стирання цієї межі між війною та миром і намагаються посіяти сумнів у свідомості цільових груп населення. Інформаційна грамотність та медіаграмотність є одними з найефективніших засобів захисту громадськості від тих, хто навмисно нав’язує неправдиву інформацію і фабрикує контент, щоб ввести громадськість в оману з політичних, ідеологічних, економічних чи інших причин. Значно складніше маніпулювати суспільством, яке критично мислить і ставить правильні запитання, вміє перевіряти факти та зіставляти інформацію.
Ірина Зінчук: Який рецепт має НАТО для протидії інформаційним загрозам та дезінформації?
Вінета Кляйне: Секрет — в наведенні фактів та правди. Я твердо вірю, що в довгостроковій перспективі правда перемагає. Як організація, що базується на цінностях, НАТО використовує достовірні та скоординовані комунікації, підкріплені фактами, щоб розповісти свою історію. Ми є прозорими у своїй діяльності. Ми також використовуємо повний спектр медійних засобів для роботи Генерального секретаря та інших офіційних представників. Ми працюємо також у форматі цифрових комунікацій, використовуємо соціальні мережі, публічні заходи та інші інструменти, аби наша громадськість та наші супротивники почули історію НАТО першими. З початку пандемії НАТО розповідає про ключову роль, яку відіграють військові країн НАТО у наданні підтримки медикам, цивільним особам та членам Альянсу задля врегулювання кризи. У випадках дезінформації ми ретельно оцінюємо, чи потрібно відповідати, розвінчувати або ж доводити протилежне. Реагуючи на кожен випадок дезінформації, ми підвищуємо ризик її посилення. Тож ми аналізуємо такі випадки і далі вирішуємо чи розвінчувати, чи спростовувати, і на якому рівні.
Ірина Зінчук: Ви приїхали до нас із країни, яка вже стала членом НАТО. Чи можете ви поділитися досвідом Латвії у процесі вступу до НАТО?
Вінета Кляйне: Весна 2004 року була визначним моментом в історії Латвії, а також Естонії та Литви. Тому що це був рік, коли ми всі, із різницею у місяць, приєдналися до НАТО і до Європейського Союзу. Латвія, як і будь-яка інша країна-кандидат, мала провести широкі та фундаментальні реформи, щоб задовольнити вимоги для повноправного членства у НАТО. Однією із перших речей, з яких ми почали, було створення правових інструментів та встановлення процедур парламентського нагляду та цивільного демократичного контролю за установами безпеки та оборони. Найважливішою складовою процесу реформ було запровадження прозорості та відкритості в наших збройних силах для суспільства. Було дуже важливо забезпечити, що наші збройні сили є відкритими для суспільства, і що вони є прозорими. Для досягнення нашої мети стати членами як НАТО, так і ЄС, нам, так само як і Литві та Естонії, знадобилося 10 років напруженої роботи та реформ. Членство в обох організаціях стало яскравим свідченням того, що Латвія успішно здійснила реформи. І що ми є демократією західного типу. І що ми успішно запровадили реформи для створення ефективних збройних сил, здатних забезпечити можливості для Альянсу.
