«Вижити» під час карантину. Поради військовим та цивільним

«Вижити» під час карантину. Поради військовим та цивільним

Як сидіти вдома, але з користю? Чому необхідно дякувати тим, хто на варті нашого спокою та комфорту? Та які 5 ритуалів потрібно робити щодня? Про все це в нашому матеріалі із психологом Галиною Циганенко.

 

 

 

 

 

Настя Сіроговська: Як відновлювати сили тим, хто зараз працює в напруженому режимі: лікарям, військовим, пожежникам, поліціантам, фармацевтам та навіть кур’єрам? Як мотивувати себе на працю щодня?

Галина Циганенко: Баланс роботи та відпочинку дає змогу бути продуктивним та функціональним довгий час. Не варто працювати до повного знесилення. Слід позбутися цих стереотипів, тобто робити все можливе, а в разі потреби просити про допомогу і відпочивати.

Настя Сіроговська: Замість нудитися без діла, як допомогти людям, які стоять на варті нашого захисту?

Галина Циганенко: Щоб не нудитися, важливо думати, як я можу використати вільний час для свого розвитку. Виходячи з цього, відкривається велике коло можливостей. Можна навчатись на онлайн курсах, до прикладу Prometheus, Courséra. Звернувшись у центр зайнятості, є можливість отримати доступ до Courséra – це ресурс, де можна вивчати мови, певні спеціалізації, статистику, пройти курси на психологічну гнучкість, як успішно подавати свої результати. Є нагода взятись за в’язання, гаптування, ремонт.

Як допомагати людям, які посилено працюють? Якщо це члени вашої родини, то брати на себе частину їхніх функцій. Є ініціативи, зокрема церков, із забезпечення продуктами чи медикаментами нужденних. Можна просто зателефонувати та вислухати їхні думки та хвилювання, поспівчувати. Та й врешті запитати, чим ви ще можете допомогти.

Настя Сіроговська: Як впливає карантин на людей?

Галина Циганенко: Виснаження та професійне вигорання. Людина втрачає інтерес, не хоче займатись звичною робою. Треба врівноважувати роботу з відпочинком. Змінити діяльність, зайнятись спортом, вийти на балкон або природу, перепочити. Не просто констатувати, що вам погано і нічого не виходить, а трансформувати проблему в завдання, робити кроки до наближення мети. Вести внутрішній діалог та з’ясовувати, що вас цікавить, шукати інформацію для вдосконалення навичок, запитувати поради у друзів. Варто покращувати свою країну, починаючи з себе.

Настя Сіроговська: Чи потрібна військовим посилена психологічна підтримка під час карантину?

Галина Циганенко: Важливо, аби був запит саме від військових. Зазвичай вони не хочуть відкриватись психологу. Варто, щоб рідні надавали цю підтримку: зателефонували, вислухали, привітали, виявили увагу.

Настя Сіроговська: Чи мають цивільні дякувати військовим?

Галина Циганенко: Це має бути завжди. Дякуйте, як звичайній людині, щоб військовий не почувався ніяково.

Настя Сіроговська: Як вчителі мають навчати дітей поважати військовослужбовців?

Галина Циганенко: Варто показувати на власному прикладі. Поважати їх як людей, які виконують важку роботу. В роботі або в розмові з військовими запитувати, що їх цікавить.

Настя Сіроговська: На просторах інтернету поширюється відео, де знаменитості аплодують та дякують тим, хто зараз забезпечує наш комфорт і захист. Чи є такі відеоролики психологічною допомогою?

Галина Циганенко: Думаю, що так. Зворотній зв’язок вкрай потрібен. Їм важливо знати, щоб інші цінують їхні зусилля. Треба говорити про те, що зроблено добре.

Настя Сіроговська: Що порадите, аби не сумувати та не впадати у розпач під час карантину?

Галина Циганенко: Ритуали – це важливі елементи в складних ситуаціях.

Топ 5

- Треба розуміти, що карантин колись закінчиться, як і будь-яка складна ситуація.

- Не забувати про свої щоденні потреби в їжі, рідині, фізичній активності.

- Доглядати за собою. Турбуватися про фізичний та психологічний стан, пам’ятати про саморегуляцію, потребу в розмовах з рідними та друзями.

- Розвиватися, використовувати можливості, які дає життя. І пам’ятати, що доки ви живете - маєте змогу вдосконалюватись.

- Бути оптимістами. Розглядати випробування та труднощі як щось корисне. Та шукати позитив щодня. Він точно є!