Визнання ФСБ та ГУ ГШ ЗС Росії терористичними організаціями

Визнання ФСБ та ГУ ГШ ЗС Росії терористичними організаціями

Минулого тижня у Верховній Раді України з'явився проєкт Постанови про звернення Верховної Ради до Ради безпеки ООН про визнання Федеральної служби безпеки Росії та Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії терористичними організаціями. Чи проголосують депутати за цю Постанову та яка потреба в ній дізнаєтесь в програмі Резонанс. Гість координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.

 

Андрій Давидов: Чи були подібні прецеденти у Світі? Чи визнавала якась держава терористичними організаціями військові формування іншої держави?

Денис Москалик: Найбільший такий прецедент  це Корпус Вартових Ісламської революції в Ірані. Він був свого часу визнаний Сполученими Штатами терористичною організацією. Відповідно, окремі акції спрямовані проти учасників або, скажімо так, соратників даної групи, вони сприймаються не як військові, а саме як антитерористичні. Зокрема, це вбивство Касема Сулеймані в Іраці торік.

Андрій Давидов: Це приклад США та Ірану. Якісь інші, можливо менші країни, щось подібне робили?

Денис Москалик: Антитерористична діяльність — вона, в основному, спрямовувалася більшою мірою саме Сполученими Штатами. Є, звісно, знання окремих структур, таких як громадські організації або, скажімо, у випадку, наприклад, Талібану, який не визнаний Сполученими Штатами терористичною організацією, це виділення із керівництв Талібану окремого угруповування, яке і визначалося терористичним.

Андрій Давидов: Чому саме ФСБ і Генштаб? Чому не Збройні Сили РФ?

Денис Москалик: Це обидві спецслужби, які, спеціалізуються на проведенні саме диверсійних акцій. Головне управління Генштабу воно більш відоме за старою назвою, як ГРУ Головне розвідувальне управління. Тобто ГРУ і ФСБ вони здійснюють диверсійні акції. Збройні сили, відповідно, це вже саме війна. Якщо подивитися текст Постанови, то там саме апеляція до різноманітних прецедентів проведення представниками російської агентури диверсій, які можна прописати як теракти на території України. Це, зокрема, вибух під час пішої ходи у Харкові у 2015 році. Це ціла низка акцій здійснених і на Донбасі.

Андрій Давидов: Чому подібну Постанову не внесли на розгляд до Верховної ради, припустимо, у 2014 році? Якраз у розпал бойових дій на Сході.

Денис Москалик: Річ у тім, тоді боялися, що не вдасться це зробити. Через те, що Росія може вжити певні заходи щодо визнання окремих структур України терористичними. Тобто Росія вже намагалася певною мірою це приписати Правому Сектору. Певні абсурдні звинувачення прем'єр-міністра Яценюка в тому, що відбулося в Чечні. Те, що Україна надавала певні місця для тренування іншим терористичним структурам близького Сходу. Це інформаційні акції, які Україна, в певних внутрішніх політичних проблем і проблем із легітимацією режиму на міжнародній арені після революції, намагалася уникнути. Депутати збираються голосувати саме за Постанову. Чому не розробити саме Закон, де внести відповідні організації, як терористичні?

Андрій Давидов: Депутати збираються голосувати саме за Постанову. Чому не розробити саме Закон, де внести відповідні організації, як терористичні?

Денис Москалик: Насамперед це спрямовано на зовнішню аудиторію. На ту ж Раду Безпеки Організацію Об'єднаних Націй. Загалом на закордонні держави, які так чи інакше можуть ввести санкції. За даних умов, створення Закону потягло б необхідність більшого опрацювання, узгодження його із законодавством. Це було б значно складніше, тому цього намагалися уникнути.

Андрій Давидов: Чи проголосують депутати за Постанову?

Денис Москалик: На мою думку, ні. Будуть намагатися все ж таки досягнути певного відродження власне Мінського або Норманського формату і повернення до перемовин, які зараз знаходяться в стагнації. Стагнація перемовин між Росією та Україною призвела до того, що така Постанова з'явилася. Тобто, це тема актуалізації протистояння з Росією.