Зараз в ефірі:

ВОЛОНТЕР ОЛЕНА ЗОЛОТАРЬОВА: 24 СІЧНЯ ДЛЯ МАРІУПОЛЬЦІВ СТАЛО ПЕРЕЛОМНИМ - ЛЮДИ З БАЙДУЖИХ ПЕРЕТВОРИЛИСЯ В АКТИВНИХ ГРОМАДЯН

08.02.2018
ВОЛОНТЕР ОЛЕНА ЗОЛОТАРЬОВА: 24 СІЧНЯ ДЛЯ МАРІУПОЛЬЦІВ СТАЛО ПЕРЕЛОМНИМ - ЛЮДИ З БАЙДУЖИХ ПЕРЕТВОРИЛИСЯ В АКТИВНИХ ГРОМАДЯН

Волонтери Олена Золотарьова та Галина Однорог в ефірі Армія FM пригадали ворожий обстріл жителів Маріуполя з «Градів». У першу ж годину після обстрілу Східного волонтери з усього міста надавали допомогу тим, хто її потребував.

 

 

 

Яна Холодна: Події 24 січня 2015 року. Ворог обстріляв мікрорайон Східний у Маріуполі. Як це все було? По хронології подій. Пам’ятаєте день обстрілу?

Галина Однорог: Мені подзвонили і я відразу поїхала на Східний. Я побігла до військових, аби їм допомогти. Волонтери та люди ні в кого нічого не запитували. Вони знали, що робити. Хтось вивозив людей, я ж відразу поїхала до лікарні, аби в лікарів запитати, які ліки потрібно. Зконтактувалася з волонтерами Києва. Завдяки їм вже ввечері перший бус, біля 2 тон медикаментів відправився в Маріуполь. На наступний ранок він був уже на місці. 

Відчуття навіть не хочу згадувати. Перші хвилини люди навіть не розуміли, що відбулося. Накриті ковдрою тіла. Люди ходять повз в розпачі. Це страшно. Ми волонтери. Нам треба було чимось займатися. Хтось займався плівкою для розбитих вікон, хтось поставив палатку, аби люди зігрітися і поїли. 

Для мене був найстрашніший момент, коли мені подзвонила жінка і сказала, що не  знає що робити, в неї таке вперше. У людини загинула сестра, її чоловік, донька та їх внук. Це було на Східному. Сім’я поїхала погодувати дідуся, якому було 82 роки. Жінка, що телефонувала попросила мене прийти на похорони. Це було тяжко. Дідусь, хоронив всю сім’ю, чотири чоловіки. 

Пам’ятаю ще одну жіночку, вона сама інвалід. В неї загинув чоловік. І не було до кого звернутися, аби знайти гроші на похорон. Я поїхала збирати кошти. В людей не було грошей на похорон.

Яна Холодна: Пані Олено, як ви долучалися до процесу допомоги?

Олена Золотарьова: Про те, що відбулося на Східному я дізналася від сина, який преписувався з однокласниками. І перше, що прийшло на думку, це зателефонувати знайомим і дізнатися, чи все в порядку. На той момент світла, зв’язку і транспортного сполучення не було. Цілу годину я просиділа на телефоні. Згодом дізналася, що все гаразд, але в них велика проблема: ніяк було виїхати. У друзів була дочка, близько п’яти років, і зовсім маленька дитина, близько року, речей багато, зима, холод. Таксі та транспорт туди не їздили. Потрібно було знайти машину. Я побігла в штаб активістів, які займалися цивільним контролем. Людина, яка мене не знала відразу погодилася їхати. Ми вивезли сім’ю. 

Далі, я почала працювати в штабі. Оскільки після обстрілу не було вікон у багатьох людей, ми розуміли, що потрібна була плівка. Кожен допомагав як міг. В кого були машини, ті вивозили людей та привозили допомогу, хтось нарізав бутерброди, розливав чай, хтось займався плівкою. 

Яна Холодна: Чи долучалися до вас маріупольці, які не займалися волонтерською діяльністю?

Олена Золотарьова: Саме там, вперше, поєдналися волонтери і люди, які не готові були займатися допомогою військовим, адже не завжди були з чіткою громадянською позицією. Але вони відчували, що потрібно було щось робити і вони побачили, що саме проукраїнські волонтери крутяться, як дзига, і, виявляється, допомагають. І ці люди зрозуміли, що треба підключатися і вони стали нашими прихильники. 24 січня це був момент коли люди з байдужих перетворилися в активних громадян. Навіть, люди з відверто проросійською позицією приходили в палатку до волонтерів з жовто-блакитною стрічкою на руці, аби допомагати постраждалим.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток