«Втручання представників партій чи релігії в мистецтво – це дикість» - Борис Севастьянов

«Втручання представників партій чи релігії в мистецтво – це дикість» - Борис Севастьянов

Борис Севастьянов – співак, композитор, тепер і письменник презентує в ефірі «Сектор Л» свою першу книгу «Монах» про посттравматичний синдром та життя після війни.

Твоя книга називається «Монах», наголос на перший склад. Вступне слово від Чупи і Жадана, і ілюстрації від Гамлета Зіньківського. Весь Харків зібрався для цієї книги! Про що вона? Без спойлерів.

Це книга про добровольця, харків’янина, який воював, а потім повертається в мирний Харків. Він там спілкується з людьми, і розуміє, що це зовсім інше – життя на війні, і життя цивільне. А далі вже будуть спойлери!

А чому саме «Монах»?

Це його позивний. А взагалі, коли я був вперше на західній Україні, ми їздили зі священиками, і один з них сказав мені: Борис, з тебе вийшов би добрий монах. І я це запам’ятав, напевно через зовнішність. І там ще піднімаються питання релігії. Я не віруюча людина, але шукаюча. А один із головних персонажів книги - це капелан.

На Книжковому Форумі презентував вже книгу?

Так! Я ніколи до того там не був, але це найбільший форум, і дуже здорово, що я там побував. Я виступав там вперше як письменник, а днями ми з Дмитром Лазуткіним побували у Чернігові з нашим проектом «Артерія», дуже молодим, ми думаємо, що він сподобається людям. Вірші Діми, а моя музика. А ще виступали там перед студентами – Дмитро читав вірші свої, а я читав уривок зі своєї книги. Другий після Львову досвід такої презентації.

Купували книгу?

Так, і на Форумі, і на презентації. Тиражем 500 екземплярів вийшла. Це мені друзі зробили безкоштовно, тому я вдячний дуже. Подивимось на динаміку продажів. Бо мене знають як музиканта. А тим більше щодо назви… До мене підходили на Львівському Форумі, і питали, чи це щось про духовність, релігійне. Тому що назва вводить в оману. Я як сліпе кошеня на стезі літератури, тому я не знаю, як це працює.

Де можна знайти книгу?

Поки що тільки через інтернет, через мене. Але з «Книгарнею Є» попередні домовленості є. Тому скоро чекайте.

Що читаєш сам?

Свого часу до 15-ти років читав виключно якісь енциклопедії, потім до 25-ти перечитав класику, і російську літературу, а потім перестав читати системно. Ми з Жаданом розмовляли про мою книгу, коли я ще не знав як почати, він дав мені свою книгу «Інтернат», то була ще чернетка, до публікації. Жадан класно пише, є чому повчитись, і звісно було приємно, що є така підтримка.

Радився ще з кимось? Яка найцінніша була для тебе порада?

Жадан, Чупа, мама. Порада: не бійся. Пиши і не бійся. Я російськомовна людина, і сидів багато зі словниками.

В книзі є твій власний досвід?

Книга повністю художня, але все має реальне підґрунтя. Всі персонажі мають прототипів.

Чому не пишеш віршів, щоб скласти їх в збірочку і видати?

Я іноді пишу! Може я і дозрію до цього! Я їжджу з письменниками часто. І бачу, що вони живі люди. Не боги глечики обпалювали. Я бачу, як люди мислять, спілкуються в цій тусовці. Нічого складного… Ні, книгу написати складно. Я закінчував консерваторію і писав крупні форми – концерт для фортепіано з оркестром, симфонії. Тому з книгою дещо схоже. Вона не пишеться від початку до кінця. Це якісь уривки, які ти думаєш, як скласти до купи. Так само пишуться симфонії. Досвід академічного музиканта тут дуже допоміг.

Змушував себе писати?

Звичайно! Я її дев’ять місяців писав, і не дуже то вона товста вийшла, але тут найважливіше було не кількість, а якість. Тепер я преклоняють перед людьми, які пишуть такі талмуди.

У вільному доступі можна знайти твою книгу?

Поки що ні. Але скоро – можливо. І ми взимку готуємось зробити аудіо версію. Я буду озвучувати. Єдине, хочу попередити, щоб люди були підготовлені, що книга досить жорстка: там є і алкоголь, фантазії, ульоти, обсценна лексика. Але я навмисно не редагував, щоб воно лишилось так, як в житті відбувається. Бо книга про війну, що ж поробиш, про посттравматичний синдром цього персонажа.

В фейсбуці викладаєш щось?

Так, робив публікації, промо своєрідне. І я знаю, що замовлення були в фейсбук на книгу. Я зробив гугл-форму, щоб було зручно замовляти, як невеличку анкету.

Що було найважче, коли ти писав книгу?

Там є такі дві сцени…Коли Чупа читав, допомагав мені позбутися русизмів різних, чисто по тексту, от він відмітив їх. І мені теж складно було їх писати, там ідеться про загибель людей. І писати такий текст, щоб він був і коректний і щирий, ти ж переписуєш, редагуєш, і щоразу відроджуєш в собі це відчуття. Морально складно.

Є думки щось позитивне написати?

Не булу спойлерити. Із братом ми думаємо написати книгу. Але вона може бути скандальною. Стосується гомофобії і такого іншого. Я в цьому плані лібераст, в мене немає упереджень. Але це велика проблема, що в нас немає нормального розуміння цього явища. І хочеться написати ще про свій досвід фестивалення ще. Це буде більша книжка за обсягом. Там будуть такі питання підніматися. Я вже давав інтерв’ю з цього приводу, коли партійні різні угруповання приходять і зривають різні презентації. Для мене це дико. Люди партійні, релігійні не мають втручатися в живопис, в мистецтво. Це ненормально. Я дуже категорично проти цього. Я готовий підтримувати і словом, і ділом.