Віктор Храмцов: На тих опорниках, де був танк, військові почували себе спокійніше
Начальник бронетанкової служби танкового полку 169 Навчального центру «Десна», Віктор Храмцов, напередодні свята Дня танкістів в програмі Поліграф розповів про важливість танків на війні в Україні, про те, що означає – бути танкістом, та про кращий танк в ЗСУ.
Дар’я Бура: Вікторе, розкажіть, як ви обрали для себе професію танкіста і що для вас бути танкістом?
Віктор Храмцов: Я військовий в п’ятому поколінні. В моїй родині всі чоловіки були офіцерами. Був і морський льотчик, і автомобіліст, були артилеристи. Дід по маминій лінії був танкістом. Його спогади і розповіді про те, як він проходив свою службу, війну, навчання, мені виявилися найцікавішими і це вплинуло на обрання мого шляху. В 11 класі я вирішив вступити до Харківського гвардійського ордену Червоної зірки і інституту танкових військ ім.. Верховної Ради України. Ніколи не шкодував про свій вибір.
Сергій Жуковський: Якими тоді були умови для танкістів?
Віктор Храмцов: Ми здавали вступні іспити: вища математика, фізика, українська мова, іноземна мова і фізична підготовка. Були вимоги до зросту – не вище 180 см.
Дар’я Бура: Як це – бути танкістом сьогодні?
Віктор Храмцов: Вимоги, щоб стати танкістом, напевно, такі і залишилися. Але аби бути сучасним танкістом – ці вимоги зросли. Йде нарощення фізичної витривалості, зміни тактичних дій танкових підрозділів, людина повинна більш широко мислити і швидше приймати рішення. Техніка покращується, осучаснюється: системи навігації, засоби зв’язку, оптика, нічні тепловізори.
Сергій Жуковський: Наскільки актуальним був ваш багаж знань у 2014 році?
Віктор Храмцов: В будь-якій справі, якщо бажаєш чогось досягнути, потрібно самому багато вчитися.
Дар’я Бура: Чи було колись розуміння, що свої знання, та і танки загалом, доведеться використовувати в боях? Тим більше – на своїй території?
Віктор Храмцов: До 2010 року на службі часом набридало. Всі чоловіки в моїй родині десь були і щось бачили. Батько півроку провів на ліквідації ЧАЕС. Свого часу хотів поїхати в Афганістан, в нього там загинув кращий друг. Один дід воював, інший також. Прадід з 1941 до 1945 пройшов всю війну і мав сім орденів. Мені теж хотілося. Але, маючи російські корені, я ніколи в житті не думав, що в на с буде війна з Росією.
Дар’я Бура: Мої знайомі військові говорять, що кожен, хто обирає для себе таку професію, мріє прийняти участь у бойових діях…
Віктор Храмцов: Я закінчив навчання у 2003 році, тоді миротворчий контингент знаходився в Республіці Ірак, кожен другий мріяв поїхати туди. І я теж.
Сергій Жуковський: Чи доводилося вже в самих бойових діях чомусь навчатися?
Віктор Храмцов: Я навчався командній справі, керувати особовим складом, приймати рішення стосовно ведення тактичних бойових дій. А в зоні АТО я був на посаді заступника командира тактичної групи з озброєння – зампотєх, як кажуть. Насправді евакуацією техніки, що входило в мої обов’язки, я ніколи не займався, і цьому довелося вчитися в Дебальцево.
Сергій Жуковський: А для чого евакуйовувати знищену чи напівзнищену техніку?
Віктор Храмцов: Відповідь на це питання я для себе знайшов ще коли вчився. Люблю читати літературу, пов’язану з Другою світовою війною. Порівняльна характеристика втрат Радянського союзу і Німеччини на початку війни колосально відрізнялася. В Німеччині техніку, яку встигли евакуювати, за наступну добу відновлювали і вона знову поверталася в бій. Такого пункту в Радянського союзу не було. Своєчасна евакуація і своєчасне відновлення техніки є важливим фактором для наступного проведення бойових дій.
Дар’я Бура: Наскільки танки важливі у війні на Донбасі?
Віктор Храмцов: На будь-який наш блок-пост або опорний пункт, де знаходився танк, не було багато охочих підходити на близьку відстань або штурмувати. Танк – це така машина, яка протягом 2-3 хвилин вийшла з безпечної зони, здійснила 10-15 прицільних пострілів, і відходить в безпечну зону на дозавантаження боєприпасів. Там, де були танки, люди почували себе впевнено.
Дар’я Бура: Питання від слухача: Які танки, які є в ЗСУ, найкращі?
Віктор Храмцов: Найкращий той танк, який надійний і справний. В мене на озброєнні під час перебування нашої групи в зоні АТО, був танк Т-64 БВ. Вони свої завдання виконували. Ця машина в нас наймасовіша, вона виготовляється в Харкові, є потрібна кількість запчастин для її відновлення, є потрібна кількість навченого особового складу. Є танки Т-72 АВ. Для водіння і експлуатації Т-72 кращий, Т-64 Б кращий у вогневій підготовці. Т-80 поєднував у собі ці два танки і був еталоном. Насправді, надійність танка залежить від підготовленості екіпажу.
Сергій Жуковський: Як витримували навантаження люди на початку війни?
Віктор Храмцов: Танк – це колективна зброя. Це колектив з трьох чоловік. Ті колективи, які були сформовані і вирушили на Схід України, розуміли це і підтримували один одного. Я пишаюся тими хлопцями, з якими довелося воювати.
Дар’я Бура: Як ви оцінюєте нашого ворога?
Віктор Храмцов: Ворога не можна недооцінювати. Краще думати, що там дуже озброєний ворог і помилитися, ніж сподіватися, що вони всі трактористи і колгоспники.
