Як створювали перший культурний маршрут України?

Як створювали перший культурний маршрут України?

Про унікальну ініціативу, створення першого культурного маршруту в Україні, в ефірі передачі «Інформаційний фронт» розповів керівник проєктів креативної індустрії ГО «Культурна платформа Закарпаття» Євген Забарило. 

 

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: Євгене, чим займається ваша організація?

Євген Забарило: Громадське об’єднання «Культурна платформа Закарпаття» вже п’ятий рік опікується інтеграцією креативних економік у Закарпатській області. Ми збираємо і репрезентуємо матеріали, які пов’язані із українським культурним кодом. 

 Костянтин Богатирьов: Що входить у коло обов’язків керівника проєктів креативної індустрії?

Євген Забарило: Креативні індустрії ми розглядаємо як безпековий сектор, бо в ХХІ столітті фейки працюють завжди з певними культурними парадигмами. От, наприклад,  купуючи якусь річ, ми звертаємо увагу на її зовнішній вигляд, зміст і якість. Креативні індустрії спрямовані саме на формування цих ланцюгів доданої вартості, які утворюють цікаві речі або симбіоз у світі речей. 

Костянтин Богатирьов: Яким чином креативні індустрії дотичні до армії?

Євген Забарило: Під час Другої світової війни британці найліпше відпрацювали  цей кейс. У них був створений спеціальний департамент при Міноборони. Художники, наприклад, замалювали всі визначні події. Стало зрозуміло, що візуальна комунікація надзвичайно важлива в екстремальних ситуаціях, бо люди потребують чітких схем. Влаштовувались цілі виставки для підвищення мотивації громадян протистояти ворогу. І досі лозунги та заклики добре працюють. 

Костянтин Богатирьов:  Крім вашої організації, хто ще займається напрямом креативної індустрії?

Євген Забарило: Цьогоріч креативні індустрії стали офіційною частиною економіки України. Наскільки ефективно це запрацює, важко сказати, бо Ковід знищив багато прибуткових активностей. До креативної економіки можна віднести певний перелік спеціальностей від архітектури, реклами, дизайну, книговидавничої справи, програмування, фільмування відео, написання музики. 

Костянтин Богатирьов: У багатьох регіонах України були напрацювання щодо створення культурних маршрутів, а чим унікальний ваш проєкт?

Євген Забарило: В основу ліг європейський досвід. Там культурний маршрут – це статус, окрема інфраструктура. Ми створили першу експертизу, яким би мав бути культурний маршрут в Україні, щоб це запрацювало. Український культурний фонд виголосив грантову програму «Україна. Туризм. Регіони». Ми обрали культурний маршрут як конкурентоспроможний продукт. Пройшли відбір, переговори і отримали можливість реалізації. Ми поєднали фізичний аналоговий і цифровий простір. В Україні реалізовувалось ще 20 проєктів, пов’язаних із туристичними маршрутами. 

Костянтин Богатирьов: Як виникла ідея ввести у культурний маршрут саме художників?

Євген Забарило: Ми взяли і архітекторів, і природні зони, але вони вже були ланцюгами, які утворювали додану вартість. А живопис є основою естетичного виховання. На початку п’ятдесятих років художники Адельберт Ерделі, Йосип Бокшай і Федір Минайло, які здобули гарну європейську освіту, повернулися  на Закарпаття і заснували там школи. Вони фактично були основоположниками того, що нині називається феноменом закарпатського живопису. В Україні зараз 1320 мистецьких шкіл, і в жодній ви не знайдете інформації про цих художників, хоча вони були знаними в Європі. 

Костянтин Богатирьов: А якою надметою ви керувались, створюючи цей проєкт?

Євген Забарило: Наша країна у стані війни. І потрібна мотивація, щоб протистояти ворогу. А максимально мотивована людина, коли її серце наповнене любов’ю до того, за що вона бореться.  Провідниками національних ідей на півночі України були театри, а на заході - живопис. І ми прагнули зробити відомим це явище для якомога ширшої аудиторії. На цифровій мапі у нас на сайті є два шари, які можна вмикати. Перший – це митці, другий – екологія. Натиснувши на певну локацію на мапі, можна багато дізнатись про митців та їхні роботи. Так само можна активувати екологічну точку і дізнатися, які є поблизу унікальні об’єкти. А обрали ми саме пейзажистів, бо їхні роботи можна прив’язати до флори і фауни. Щоб люди, які приїздять на Закарпаття, могли собі сформувати маршрути для пізнавального відпочинку. Ми плануємо надсилати наші матеріали, щоб Агентство з питань мистецької освіти і Міністерство культури мали змогу їх інкорпорувати в освітні програми мистецьких шкіл. 

Костянтин Богатирьов: Під час роботи над цією мапою, як ви визначали місця, де творили митці, адже на Закарпатті чимало мальовничих місцин?

Євген Забарило: Михайло Сурохман відібрав картини не лише за місцями, а й етапністю розвитку майстерності художників. Він надав нам роботи. А ми знали приблизно в якому районі  і біля якого села творив той чи інший митець, і за допомогою гугл-мапи, де можна побачити ландшафти, складали цю мозаїку. А потім приїздили на місце. І це було захоплююче, як пошук скарбів. 

Костянтин Богатирьов: Нещодавно ви презентували свій проєкт. Чи багатьох людей вдалося зацікавити, маєте статистику?

Євген Забарило: Ми лише на початку місяця відкрили портал і почнемо вивантажувати напрацьовані матеріали. 

Костянтин Богатирьов: Ви співпрацювали із закордонними організаціями, чи це суто український проєкт?

Євген Забарило: Це український проєкт. Нас із самого початку підтримала обладміністрація. Вони зобов’язались встановити дорожні знаки, які будуть сповіщати відвідувачів, де починається маршрут для ознайомлення із закарпатським живописом. Там будуть QR-коди, завдяки яким можна буде отримати потрібну інформацію. Також доопрацьовуємо інформаційні матеріали для наших потенційних партнерів - власників готелів та садиб. Наше громадське об’єднання, Академія мистецтв та мистецький центр «Ілько» звернулися до обладміністрації з ініціативою. Наступний рік – 130-річчя від дня народження засновників художньої школи,  тож пропонуємо зробити його роком вшанування. Щоб шлях розвитку закарпатського живопису міг бути презентований європейським країнам як частина першого культурного маршруту, але європейського формату в Україні. Ми показали цей підхід. Створили цифрову інфраструктуру. А також різноформатний контент, який можна демонструвати, наприклад, в музеях.