Як відбувається робота з повернення земель та нерухомого майна до Міноборони України

Як відбувається робота з повернення земель та нерухомого майна до Міноборони України

Як відбувається робота щодо відчуження земель, що належать Міністерству оборони, але були розпродані чи віддані в оренду у минулі роки. Скільки земель та нерухомого майна вдалося повернути у власність Міністерства оборони, та що ускладнює цю роботу?

 

 

В програмі «Поліграф» відповіді на ці запитання надали Олександр  Гомон, заступник директора департаменту - начальник відділу організації представництва в юрисдикційних органах та забезпечення господарської діяльності Юридичного департаменту Міністерства оборони України та Володимир Цицюра, начальник відділу узагальнення судової практики - заступник начальника Північного територіального юридичного управління.

 

Сергій Жуковський: Чому взагалі сьогодні виникає така ситуація із земельними ресурсами МО?

Олександр  Гомон: Це питання виникало весь час, тому що Міністерство оборони України є одним з найбільших землекористувачів. Принаймні, серед центральних органів виконавчої влади. На мою думку, такі випадки стали можливими, у зв’язку з відсутністю правоустановчих документів на вказані земельні ділянки, необхідністю певного часу на їх оформлення, що пов’язано з об’єктивними обставинами (обмеження фінансування на зазначені цілі; неконструктивні дії місцевих органів влади, як власників вище зазначених земельних ділянок). Робота в цьому напрямку триває і відповідні завдання структурним підрозділам, які відповідають за ці питання поставлені.

Сергій Жуковський: Чи можемо підвести підсумок 2018 року. Як його можна охарактеризувати? Що та чого було досягнуто?

Олександр  Гомон: З метою удосконалення організації претензійної та позовної роботи у  Міністерстві оборони України та Збройних Силах України у 2016 році було видано наказ Міноборони, яким затверджено Інструкцію з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Сил України. Під час опрацювання цього наказу було використано і застосовано міжнародний досвід та затверджено основний принцип, стосовно оскарження всіх рішень, які прийняті не на користь МОУ, що фактично унеможливлює одноособове визнання або інші неправомірні дії щодо належного представництва. Крім судової роботи МО приділяється увага і до вдосконалення інших правових актів.

Проведено роботу стосовно передбачення відповідних запобіжників і чинників саме в статутах державних підприємств, в контрактах. Для того, щоб здійснити якусь конкретну процедуру, необхідно пройти коло погоджень. Одноособово прийняття таких рішень не може відбуватися. Як наслідок, ми маємо позитивну динаміку під час судових рішень.

Сергій Жуковський: Чи можете навести якісь цифри?

Олександр  Гомон: Згідно статистичних даних протягом останніх років (2015-2018) до сфери управління Міністерства оборони України повернуто за рішеннями судів 133 678,06 кв. м нерухомого майна. Тобто, ця цифра збільшується. Лише за кілька місяців 2019 року ми повернули 9 га землі, 3 212,5 кв. м. Робота триває. Є певні моменти, які не залежать від нас.

Володимир Цицюра: Хотів би звернути увагу на саму позовну роботу. Тільки за 2018 рік було близько 5,5 тисяч судових справ – досить велике навантаження, яке здійснюється юридичними підрозділами. В основному позовна робота, що стосується захисту інтересів Міноборони в судах, в тому числі що стосується повернення земель оборони та військового майна у сферу управління Міноборони здійснюється створеними в 2014 році територіальними юридичними підрозділами (Північним територіальним управлінням (м. Київ) та п’ятьма відділами (м. Вінниця, м. Львів, м. Харків, м. Одеса, м. Дніпро) та квартирно-експлуатаційними органами ЗСУ. В зв’язку зі збільшенням в понад два рази в порівнянні з 2015 роком судових справ стороною або третьою особою в яких виступає Міноборони починаючи з кінця 2017 року активно залучаються юридичні служби органів військового управління, військових частин Збройних Сил України. Основні причини вибуття земель оборони та військового майна зі сфери управління Міноборони досить типові: вилучення земель оборони та військового майна здійснювалося як правило органами місцевого самоврядування протягом 1991-2013 років внаслідок ряду причин як об’єктивних (невикористання полігонів, скорочення Збройних Сил України тощо) так можливо і суб’єктивних (відсутність або втрата правовстановлюючих документів).

Сергій Жуковський: Давайте обговоримо конкретні приклади. Зокрема щодо повернення земель Тарутинського загальновійськового полігону?

Олександр  Гомон: Тарутинський загальновійськовий полігон розміщено на земельній ділянці загальною площею 24 229,5 га у Тарутинському районі Одеської області. Розпорядженням Тарутинської РДА було вилучено у Міноборони 23 253,17 га. Водночас у 2006-2007 роках Тарутинською РДА із площі 23 253,17 га передано фермерським господарствам в оренду на 49 років 11,4 тис. га та 578 га передано у приватну власність фізичних осіб (по 2 га кожному) сіл Пасічне та Весела Долина для ведення особистого селянського господарства. Рішеннями судів в 2009 році розпорядження Тарутинської РДА про припинення права Міноборони на землі полігону скасовані та зобов’язано повернути Міноборони земельну ділянку площею 23 253,17 га. Починаючи з 2008 по цей час включно триває розгляд 35 справ з питань поновлення права Міноборони на землі Тарутинського загальновійськового полігону. За цей час проведено більше тисячі судових засідань.

Міноборони поновлено право на всю площу полігону, але Тарутинська РДА відмовилась складати акт повернення земель полігону у зв’язку з наявністю укладених договорів оренди (на 49 років) на площі понад 11,4 тис. га та відсутністю у Міноборони державного акту на землю полігону.

Фактично в користування Міноборони на даний час повернуто  22 164,7 га земель полігону. Так, лише у 2018 році на підставі судових рішень до сфери управління Міноборони повернуто 2 265,0 га (у 2017 р. – 4 949,73 га) земель Тарутинського загальновійськового полігона. Продовжуватиметься робота щодо повернення 100,0 га земель по договорам оренди, укладених Тарутинською РДА, за результатами розгляду судової справи.

Сергій Жуковський: Всі ми памятаємо подію, яка активно обговорювалась у ЗМІ. Я маю на увазі незаконного розпорядження земельною ділянкою аеродрома “Шкільний”, що у Одеському гарнізоні. Що з ним сьогодні?

Олександр  Гомон: 29 жовтня 2017 року відбулися неправомірні дії збоку ТОВ “ЮГТРАНС ТЕРМІНАЛ”, внаслідок яких було знесено паркан аеродрому “Шкільний” та встановлено новий паркан, таким чином земельна ділянка військового містечка №10 (загальною площею – 1 669 кв.м. виявилася захопленою. Заходи досудового врегулювання спору шляхом демонтажу тимчасової огорожі та поновлення паркану військової частини позитивного результату не дали.

29 листопада 2018 року  рішенням Господарського суду Одеської області задоволено позов Міноборони та зобов’язано відповідача: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1 669 кв.м. шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану; повернути (встановити) паркан, який був незаконно знесений. На цей час рішення суду не набрало законної сили, оскільки відповідачем було подано апеляційну скаргу.

В березні цього року апеляційною інстанцією призначено судову земельно-технічну експертизу. Розгляд справи зупинено. Крім того, Одеською міською радою в 2017 році винесені 5 рішень, якими передано в користування комунальним підприємствам Одеської міської ради 93,5 га земель оборони аеродрому “Шкільний”. Згадані рішення будуть оскаржені у встановленому порядку після завершення інвентаризації земель військового містечка.

Сергій Жуковський: Якщо вже заговорили про Одесу то чи є у вас інформація щодо судових справ стосовно права користування торгівельними місцями на вул. Рожевій ТОВ “Промтоварний ринок” на так званому 7 км?

Олександр  Гомон: Починаючи з 2000 р. Міноборони відповідно до укладеного з Авангардівською селищною радою договору має право користування 50 торгівельними місцями на території ТОВ “Промтоварний ринок”. Реалізуючи зазначене право та з метою наповнення спеціального фонду Міноборони (кошти якого використовуються для потреб ЗСУ) Концерну “Військторгсервіс” (в особі начальника Філії “Одеське управління військової торгівлі”) в 2016 році доручено укладення від імені Міноборони договорів про надання права платного користування. Умовами договорів, укладених із суб’єктами господарювання, передбачено можливість збільшення в односторонньому порядку розміру плати за користування торгівельними місцями.

У зв’язку із відмовою окремих суб’єктів господарювання від переукладення договорів про надання права платного користування на торговельні місця за ціною 16 925,40 грн.  на місяць. У березні та червні 2018 року були надіслані повідомлення про припинення в односторонньому порядку  дії договорів, укладених із зазначеними суб’єктами господарювання. Протягом липня – серпня 2018 року Міноборони було подано до господарського суду Одеської області 43 позовів до суб’єктів господарювання з порушеного питання (із них: 28 позовів – про усунення перешкод у користуванні; 11 позовів – про визнання додаткових угод недійсними,  усунення перешкод в користуванні; 2 позовів – про визнання договорів недійсними (укладені з ДП “ТВК”); 1 позов – про усунення перешкод (договір укладено з ДП “Південь”;   1 позов – про усунення перешкод у користуванні (договір розірвано у зв'язку з наявністю заборгованості по оплаті).

Сергій Жуковський: Декілька місяців тому, до сфери управління Міністерства оборони України було повернуто незаконно відчужені об’єкти та земельні ділянки колишнього санаторію «Лермонтовський». Міністр оборони України з цього приводу зазначив:

Цитую: «Ми прийняли рішення по виділенню 20 мільйонів гривень для того, щоб привести цей санаторій до належного стану. Також до кінця цього року плануємо збільшити фінансовий ресурс цього санаторію до 100 мільйонів гривень», - зазначив Степан Полторак.

Яка нині ситуація з медичними закладами МО?

Володимир Цицюра: «Лермонтовський» дійсно актуальний на сьогоднішній день санаторій. По нашим даним, він мав би запрацювати в травні цього року. Дійсно. Зазначеним санаторієм користувалися певні профспілкові організації і профспілкові особи. Вони фактично привласнили зазначене майно. В 2011 році фонд Держмайна звернувся до прокуратури для повернення цього майна. У 2014 році було визнано, що це дійсно державна власність. І з цього часу це майно Міністерство юстиції намагалося повернути у державну власність і вирішити його подальшу долю.

У жовтні 2018 року був виданий спільний наказ Міноборони і Мінюсту, і фактично майно було передано до Міноборони. Було створене державне підприємство на базі цього санаторію і заплановано певний ремонт. Набраний певний штат, виділяються кошти на його реконструкцію.

В подальшому цей санаторій буде використовуватися для реабілітації військовослужбовців, в тому числі, які зазнали поранень на фронті. Якщо говорити загалом про госпіталі, то на 2014 рік ситуація була критична. Станом на 2014 рік вибули із сфери управління Міноборони госпіталь, який знаходиться у Дніпрі, а нерухоме його майно було здано в оренду, потім перекуплено, закладено в банки.

Міноборони намагалося повернути зазначене майно і за два роки, у 2017 році повернуло це майно і госпіталь в Дніпрі зараз в сфері управління Міноборони.

Така ж ситуація і з Харківським шпиталем. Він знаходився у власності інших юридичних осіб, які претендували на зазначене майно і держава не могла використовувати за призначенням. Але були здійснені заходи і близько 18 тис. кв. м. нерухомого майна на базі Харкова були повернуті до Міноборони України.