Як захисник Донецького аеропорту із позивним «Арес» гартує молодих патріотів

Як захисник Донецького аеропорту із позивним «Арес» гартує молодих патріотів

Команда Армія FМ з виїзним ефіром завітала до Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка у знаковий день. Саме 26 травня, сім років тому стався перший бій між українськими воїнами та російськими збройними угрупованнями за контроль над летовищем Донецького міжнародного аеропорту. Це була перша успішна операція, спланована і проведена силами АТО. Штурмові групи найманців зазнали важких втрат і змушені були відступити.

 

Про свою участь в обороні Донецького аеропорту розповів старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії проблем права воєнної сфери Олександр Скиба. Він 24 дні керував обороною ДАПу. І влучний позивний «Арес», на ім'я хитромудрого Бога війни Древньої Греції, Скиба отримав недарма ще під час перших боїв під Авдіївкою та Пісками. За захист державного суверенітету капітан Олександр Скиба нагороджений орденом Богдана Хмельницького.

Андрій Давидов: Олександре, Ви потрапили в Донецький аеропорт в грудні 2014 року. Найперше хочу запитати, яку інформацію перед ротацією Ви мали?

Олександр Скиба: Справді, сьогодні 7 річниця початку боїв за Донецький аеропорт. Це була перша і, мабуть, найвдаліша операція Збройних Сил України, коли проросійським найманцям було завдано значних втрат і вони почали втікати. Моя ротація тривала з 23 грудня по 14 січня. Ми мали всю інформацію, необхідну для виконання завдань за призначенням щодо захисту і оборони Донецького аеропорту. Заходили згідно з Мінськими домовленостями, і головне було – провезти якнайбільше озброєння, щоб оновити боєкомплект в самому аеропорту. Нагальною проблемою для бійців, які перебували в летовищі, була питна вода і також вони дуже потребували матеріалів для зміцнення оборонних споруд.

Андрій Давидов: Усі ці речі вдавалося без проблем провозити?

Олександр Скиба: Наша ротація трішки психологічно пригнічувала хлопців, тому що заходили, як-то кажуть, по-мирному, через сепаратистські блокпости. Вони здійснювали обшуки. Як нас прискіпливо оглядали, так і транспортні засоби. Сепаратисти супроводжували нас до самого Донецького аеропорту. Знаючи, що нас так труситимуть, ховали боєкомплекти і в мішки з дровами, і з провізією. Боєприпаси запаковували також у колеса від КамАЗів і так провозили.

Андрій Давидов: Проросійські бойовики не виявляли ваші схованки?

Олександр Скиба: Вони здебільшого оглядали особисті речі та зброю, щоб не більше одного магазина було, а от бортувати колеса не додумались, тому нам вдалося провезти трохи озброєння.

Андрій Давидов: Розкажіть про людей, які разом з вами заходили на ротацію – це були мобілізовані, контрактники?

Олександр Скиба: Заходив зведений підрозділ мого 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади. У нас контрактників не було, а лише мобілізовані військовослужбовці. Я потрапив у військо з третьою хвилею мобілізації у липні. Наш підрозділ пройшов злагодження у Львові на Яворівському полігоні, і в жовтні нас спрямували для виконання завдань за призначенням на територію Донецької та Луганської областей. Перед Донецьким аеропортом ми перебували у селищі Піски, де брали участь у кількох боях.

Андрій Давидов: Яку посаду на той час ви обіймали?

Олександр Скиба: Командира 8-ї роти 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади.

Андрій Давидов: Які виникали труднощі під час перебування в Донецькому аеропорту?

Олександр Скиба: Найбільша складність була, що від аеропорту залишилися фактично самі руїни. І утримувати оборону та створювати якісь захисні споруди було досить важко. Брали все, із чого можна було такий захист створити.

Андрій Давидов: Які моменти згадувати найскладніше і які бої були найважчі?

Олександр Скиба: Важкі бої точилися фактично з 30 грудня і до кінця ротації.

Андрій Давидов: Ви залишили летовище 14 січня, де потім продовжили службу?

Олександр Скиба: І далі служили в 3-му батальйоні 80-ї бригади. Донецький аеропорт не був кінцевою точкою. Потім були Авдіївка, Світлодарськ, більшість проблемних населених пунктів на території Донецької та Луганської областей.

Андрій Давидов: Після завершення армійської служби як почали свою кар’єру у Військовому інституті КНУ ім. Т. Шевченка?

Олександр Скиба: У вересні відбулась демобілізація 3 хвилі. Повернувшись додому, якийсь час я проходив реабілітацію, а потім повернувся до Військового інституту, звідки і розпочинав службу.

Андрій Давидов: Чи цікавляться курсанти Вашим бойовим досвідом і чи намагаються дізнатися тонкощі армійської служби?

Олександр Скиба: На всі заходи з морально-психологічної підготовки курсантів командування Військового інституту завжди залучало бойових офіцерів для проведення лекцій, спілкування. До річниці боїв за ДАП також запрошують розповісти про участь у бойових діях і про те, які навички їм як майбутнім офіцерам знадобляться, на що звернути увагу. Головний акцент на вироблення морально-психологічної стійкості офіцерів.

Андрій Давидов: Які ваші обов’язки як старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії проблем права воєнної сфери?

Олександр Скиба: У моїй юрисдикції всі юридичні колізії і моменти, які є в нашій воєнній сфері. Попри те, що вже 7 рік триває війна, правових проблем у воєнній сфері досить багато, тож доводиться займатися розв'язання проблемних питань у повсякденному житті військовослужбовців. Через недосконалість нашого законодавства постає дуже багато соціально-побутових проблем.

Андрій Давидов: Зважаючи на таку кількість проблем, не думали змінити сферу діяльності?

Олександр Скиба: Ми її змінимо, як тільки здобудемо перемогу.

Андрій Давидов: Що побажаєте бійцям, які зараз виконують завдання в районі проведення ООС?

Олександр Скиба: Хочу подякувати за їхню мужність і за те, що вони перебувають на передовій і бережуть нас спокій і мирне життя. Бажаю міцного здоров’я, витримки і найголовніше – повернутися живими та неушкодженими.

Фото: Укрінформ