Як здійснюється оборонне планування в Україні
Що означає вислів «оборонне планування», як здійснюється воно в Україні та чи змінилося з початком збройної агресії на Сході нашої країни, в ефірі програми «Мілітарі навігатор» розповів заступник начальника Управління планування спроможностей Головного управління оборонного планування Генштабу Збройних Сил України Олександр Просяніцький.
Ірина Зінчук: Зазвичай ми розпочинаємо програму Мілітарі навігатор із того, що доступною мовою пояснюємо складні терміни. Тому найперше пропоную розтлумачити, що означає «оборонне планування»?
Олександр Просяніцький: У 2018 році ухвалений Закон України «Про національну безпеку». Згідно з ним, оборонне планування — це складова державного стратегічного планування, що здійснюється для забезпечення обороноздатності держави шляхом визначення пріоритетів напрямів розвитку сил оборони, спроможностей озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ і сил, а також розроблення відповідних концепцій, програм і планів з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави. А якщо простіше, оборонне планування — ЗС України в майбутньому. Тобто як ефективно розподілити ресурси, щоб збройні сили були максимально ефективними в межах видатків, які виділяються на оборону.
Ірина Зінчук: То це документ чи план дій?
Олександр Просяніцький: Оборонне планування — це процес, який поділяється на підпроцеси.
Ірина Зінчук: Хто опікується оборонним плануванням в Україні?
Олександр Просяніцький: Міністерство оборони і Генеральний штаб ЗСУ. З цією метою створені відповідні підрозділи. В Міноборони — Департамент воєнної політики та стратегічного планування, в Генштабі — Головне управління оборонного планування, а також Центральне управління оборонних ресурсів. Міноборони сконцентроване на довгостроковому оборонному плануванні. На Головне управління оборонного планування Генштабу (підрозділ J5 за класифікацією НАТО) покладається завдання щодо середньострокового планування. А Центральне управління оборонних ресурсів (J8) відповідальне за здійснення короткострокового планування. Крім цього, є підрозділи оборонного планування — як за напрямом J5, так і за J8 — у видах і родах Збройних Сил України.
Ірина Зінчук: Що входить до процесу оборонного планування?
Олександр Просяніцький: Процес оборонного планування поділяється на довгострокове (понад п’ять років), середньострокове (до п’яти років) та короткострокове (до трьох років) оборонне планування.
Ірина Зінчук: Над чим нині працює ваше управління?
Олександр Просяніцький: В активній фазі робота щодо розроблення стратегії воєнної безпеки. Цим питанням опікується Міністерство борони. Також ми займаємось розробленням Державної програми розвитку Збройних Сил України.
Ірина Зінчук: Як змінилося оборонне планування з початком збройної агресії Російської Федерації на Сході України?
Олександр Просяніцький: Змінились сутність і підходи. Ми зараз використовуємо оборонне планування на основі спроможностей. Загалом у країнах НАТО є багато методів такого планування: це і на основі ресурсів, і на основі загроз, і на основі уникнення ризиків та багато інших. За часів холодної війни використовувалось оборонне планування на основі загроз. Тоді було дві протиборчі сторони. Після розпаду Варшавського блоку виник вид оборонного планування на основі спроможностей. Це був час невизначеності, як діяти далі. У Збройних Силах України питанням планування на основі спроможностей почали займатись після 2014 року. І ми вирішили застосувати метод країн НАТО, але не в умовах невизначеності, а в умовах наявності конкретної загрози. І це спрацювало.
Ірина Зінчук: Якщо говорити про інші країни, окрім планування на основі загроз і спроможностей, які ще бувають види?
Олександр Просяніцький: Ми вибрали планування на основі спроможностей, бо воно є універсальним і об’єднує ті фактори і процеси, які відбуваються під час планування за іншими методами.
Ірина Зінчук: Чи потребує такий метод оборонного планування більшої кількості ресурсів — людських, технічних і фінансових?
Олександр Просяніцький: Цей метод спрямований на те, щоб ефективно використати наявні ресурси. Планування на основі спроможностей обов’язково враховує ресурси, бюджет, але його мета — мати такий комплект спроможностей, який забезпечить належний рівень оборони країни.
Ірина Зінчук: Таке планування має якісь часові межі?
Олександр Просяніцький: Є довгострокове, середньострокове і короткострокове. Довгострокове планування дає відповіді на питання: що робити, які спроможності потрібні для досягнення перспективних завдань? Середньострокове відповідає на запитання: як робити? В його межах визначаються прогалини в спроможностях, плануються і виконуються заходи щодо їх усунення. Короткострокове регламентує, що зробити незабаром?
Ірина Зінчук: Хто відповідальний за оцінювання спроможностей і як воно відбувається?
Олександр Просяніцький: У нас розроблений єдиний каталог спроможностей Міністерства оборони, Збройних Сил України та інших складових сил оборони. Власне, спроможності — це здатність виконати якесь завдання. Зокрема, уражати супротивника, вести розвідку. Кожна спроможність забезпечується певним переліком носіїв спроможностей. Носіями спроможностей є військові організаційні структури, зразки озброєння і техніки, певні системи автоматизованого управління. Оцінювання спроможностей — це процес, під час якого визначається перелік і вимоги до спроможностей, наведені в каталогу, чи відповідають вони викликам сьогодення і вимогам щодо майбутнього безпекового середовища і застосування ЗСУ.
Ірина Зінчук: Для кожної країни є свій набір спроможностей?
Олександр Просяніцький: Країни НАТО мають свої каталоги спроможностей, щоб за потреби створити угруповання військ в окремих районах. Призначення національних каталогів — сформувати необхідні спроможності для конкретних збройних сил.
Ірина Зінчук: Перелік спроможностей ви щороку оновлюєте?
Олександр Просяніцький: Як оновлення спроможностей, так і оборонне планування — це процес постійних змін. Провівши оцінювання, ми з’ясували, які вимоги повинні бути до кожної спроможності. Далі ці вимоги реалізуються через програми розвитку спроможностей. І оновлені вимоги вводять до каталогу. Тобто каталог постійно змінюється.
Ірина Зінчук: Ви кажете, що спроможність — це здатність. Наведіть кілька прикладів таких здатностей?
Олександр Просяніцький: Спроможність — це здатність виконати певні завдання за певних умов обстановки за визначеними стандартами. У каталозі до спроможностей є певні вимоги. Базова вимога — те, для чого спроможність призначена. Основні — забезпечують досягнення призначення. Додаткові — допомагають реалізувати основні вимоги. А носії спроможностей — це підрозділи, військові частини, можливо, окремі зразки техніки та озброєння. Наприклад, здатність здійснювати вогневе ураження супротивника. Забезпечити цю вимогу можуть армійська авіація, ракетні комплекси, артилерія. Визначальними тут є вартість і ефективність. Тобто наскільки відповідним буде застосування якось підрозділу кількості витрачених на нього коштів. От якраз під час оборонного планування шукається компроміс між ціною та ефективністю. Таким чином обирається, які військові підрозділи, які системи нам потрібні, щоб сформувати врешті оптимальний склад Збройних Сил України.
Ірина Зінчук: Процес планування на основі спроможностей ефективний в сучасних умовах?
Олександр Просяніцький: Ми впроваджуємо в життя порядок проведення оборонного планування і доктрину. Вони вже розроблені, і сподіваємось, що незабаром будуть затверджені.
Ірина Зінчук: Коли говорять, що в Україні планування відбувається згідно з процедурами країн-членів НАТО, що мається на увазі?
Олександр Просяніцький: Оборонне планування відбувається в чотири етапи: планування, програмування, бюджетування і виконання. Ми користуємось процедурами, розробленими в країнах НАТО. У нас була налагоджена плідна співпраця, особливо з експертами зі США. У 2017-2019 роках відбувалися чи не щомісяця семінари, і ми крок за кроком опановували тонкощі цього процесу. Нині ми вже готові впроваджувати оборонне планування в повному обсязі.
Ірина Зінчук: Поточний рік добігає кінця, які плани вам вдалося реалізувати?
Олександр Просяніцький: Впровадження оборонного планування на основі спроможностей тільки почалось, але одночасно ми провели етап оборонного планування. Він був ще не на основі спроможностей, ми тільки намагались впровадити окремі елементи. Тому Державна програма розвитку ЗС України розрахована на період до кінця 2020 року. І нині добігає кінця попередній етап оборонного планування.
