Яка формула успіху гурту «Тартак»?
Цього разу під нашим прицілом опинився музичний колектив «Тартак»! Тож як розпочинали свій творчий шлях ці хлопці і як віднайшли еліксир успіху, дізнаєтесь далі.
Без сеансів ностальгії не обійтись. У 90-ті музика в Україні справді була важливою, адже допомагала людям, по-перше, відпочити від суспільно-політичного хаосу новоствореної держави, а по-друге, тоді існував цілком справедливий запит на "свою музику» та власну нову культуру. Новоспечені музичні гурти, не видавши бодай дебютної платівки, мчали на фестиваль "Червона рута" — найважливіший трамплін до успіху. Дистанція між новою музикою та голодною до відкриттів аудиторією була мінімальною. Так сталось і з Тартаком. Гурт утворився у 1996 році в Луцьку. У 1997-му прогримів на "Червоній Руті-97": хлопці взяли перший приз у номінації "танцювальна музика" з хітами "О-ля-ля", "Божевільні танці» та "Подаруй мені кохання". А в 1998-му вже поїхали у свій перший український тур як лауреати "Червоної рути». Перший кліп з’явився наприкінці 1999 року — відео на пісню "О-ля-ля". Дебютний альбом вийшов аж у 2001-му й отримав назву "Демографічний вибух". На платівці Тартак вивів свою формулу успіху: важкі гітари (але не надто важкі, щоб не "крутити ці пісні по радіо"), швидкий хіп-хоповий речитатив Положинського, фірмові скретчі діджея Валіка. Це була дуже актуальна відповідь популярним у той час серед молоді гуртам Linkin Park, Limp Bizkit, Korn та модному жанрові "nu metal"/"rapcore", тобто поєданню важких гітарних рифів із хіп-хопом.
Десь із середини 2002-го року «Тартак» взявся за запис другого альбому. Ідею щодо створення підбірки пісень, записаних разом із друзями, гурт виношував досить давно. І от вже у березні 2003-го року з'явився новостворений альбом дуетів «Система Нервів». До альбому увійшло 17 пісень, участь у яких взяли зокрема Катя Chilly, гурти ТНМК, DE SHIFER, Фактично самі, Мотор'ролла, дует Світязь та інші. Але, мабуть, усі погодяться, що квінтесенція Тартака, як у творчому, так і в "зірковому" плані, — це альбом "Музичний лист щастя". Писався він легко і натхенно — це відчувається навіть через 16 років після виходу. Так званий "дух часу" тут проглядається буквально в кожній пісні, половина з яких стали хітами. Оце передчуття, очікування дива в пісні «Щось», де ліричний герой треку розповідає про своє інформаційне передозування і про те, що придбання нових товарів його зовсім не радує, а насправді він "чекає щось, що ще не почалось».
Початок 2005-го року відзначився змінами. Всередині лютого, на Європейській площі в Києві, «Тартак» дав останній концерт у старому складі, адже на початку квітня 2005-го року Андрій «Муха» та ді-джей Валік вирішили залишити «Тартак», щоб розпочати новий творчий етап у гурті Бумбокс. Наприкінці квітня «Тартак» повідомив, що до гурту приєдналися гітарист Антон Єгоров, який на той час вже встиг пограти у гуртах «Бугі-Вугі Джем Слем» і «Прозорі», та Віталій Павлишин, відоміший як ді-джей Архітектор Мендисабель, якого вже тоді асоціювали з «Тартаком».
Восени 2005-го року «Тартак» приєднався до акції «Не будь байдужим!». Головна ідея — спонукати українців до громадянської активності та захисту своїх прав. З цією акцією «Тартак» відвідав більше десяти невеликих міст України, в яких раніше ніколи не виступав. 1 грудня музиканти презентували альбом реміксів «Перший комерційний».
Наприкінці того ж 2005-го року світ побачив і новий, четвертий, альбом гурту – «Гуляйгород». Поштовхом до його створення стала пропозиція Олега Скрипки виступити на етно-фестивалі «Країна Мрій 2005». Запросивши до співпраці кіровоградський етнографічний колектив «Гуляйгород», «Тартак» підготував спеціальну фестивальну програму. Виступивши з новою програмою ще на кількох фестивалях в Україні та Польщі, «Тартак» і «Гуляйгород» до кінця 2005-го року весь матеріал оформили у повноцінний студійний диск.
У червні 2006 року збірна України з футболу мала дебютувати на Чемпіонаті світу. На її підтримку «Тартак» записав пісню «Україно, забивай!», на яку також було знято кліп і випущено максі-сингл. Наприкінці червня гурт випустив компакт-диск зі своєю музичною історією. Усі 4 альбоми та 1 альбом реміксів вийшли на одному диску у форматі мр3.
На межі осені та зими 2006 року гурт відзначив 10-річчя. Першою ластівкою цього свята став запуск оновленого сайту, а наприкінці року вийшов новий альбом «пісень про кохання» «Сльози Та Соплі».
2007 року з'явився кліп на пісню «Не кажучи нікому», присвячену бійцям УПА. Пісня здобула велику популярність.
Наступний альбом - «Опір матеріалів» було викладено в мережу безкоштовно в новорічну ніч 1 січня 2010 року. Причиною були невдалі перемовини щодо видання диску. Альбом здобув премію «Непопса» в номінації «Найкраща платівка року». Було знято кліпи на пісні «Атомна помпа», «3Dенс», «Моральний секс», «Ти подумай», та «Репанк». 2012 року було презентовано наступний альбом «Сімка», до якого увійшло 12 треків. До цього альбому було записано шість кліпів — на пісні «Ритмотека», «Ілюзія», «Їм було байдуже», «Просто ніжно так», «Як усі» та «Я не один». А вже в 2014 році Положинський взявся за сайд-проєкт «Був'є», записав альбом і кілька синглів.
23 листопада 2015 Положинський повідомив про вихід альбому «Ввічність». Запис альбому було завершено ще влітку того ж року, проте дату релізу неодноразово переносили. Концертна презентація платівки відбулася 20 грудня у київському клубі «Sentrum».
В грудні 2016 року «Тартак» вирушив у тур, присвячений 20-річчю колективу. На той час музиканти виступали на фестивалях, таких як "Рок і Буг", та випустили сингл «Стара школа». А вже в 2017 році в мережі з'явився новий альбом «АнТАРТАКтида Частина Друга». Крайньою платівкою бенду стала «АнТАРТАКтида. Частина Перша», представлена наступного року, до якої входили дуети з українськими музикантами. Торік було презентовано кліпи «Подих ночі» (знятий у Львові) та «Пташка» (знятий у Грузії). У 2019 Тартак відзначив 23-річчя концертом у Києві. Сумною звісткою для усіх фанів колективу стало відеозвернення Олександра Положинського, про те, що він виходить з гурту.
