Які безпілотники розробляють для ЗСУ?
В програмі «Мілітарі навігатор» Сергій Згурець – директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express розповів про розробку високотехнологічної зброї та її можливості.
Ірина Зінчук: Що Ви можете розказати про розроблення українського безпілотника «Сокіл-200»?
Сергій Згурець: Проєкт анонсувало КБ «Луч». Безпілотник підніматиме 4 керовані ракети і матиме власну систему наведення. Бюро сподівається показати макетний зразок на виставці «Зброя та безпека» цього року. Думаю, якщо такий підхід буде застосований, ми отримаємо ударний комплекс повітряного базування з параметрами, які не поступатимуться таким зразкам, як турецький безпілотник Anka. В росіян взагалі немає ударного комплексу такого класу.
Ірина Зінчук: На Вашу думку, чи доцільна нині закупівля таких бойових БПЛА, як «Байрактар ТБ2»?
Сергій Згурець: Щодо закупівлі цього БПЛА є дві складові. Найперше було опрацьовано методику і тактику безпілотних комплексів такого класу, яких в українській армії раніше не було. Застосування «Байрактар ТБ2» проти російських «Панцирів» засвідчило, що цей комплекс знищив близько 12 російських систем ППО. Він з точки зору знищення російської техніки себе виправдав. Тобто ми опрацювали тактику використання цієї техніки, а потім її поклали на зразки вже української розробки.
Ірина Зінчук: У мережі з’явилися перші фото українсько-польського ПТРК «Пірат». Які ще новинки розробленої спільно з іншими країнами зброї слід очікувати найближчим часом?
Сергій Згурець: Він є аналогом комплексу «Корсар» від КБ «Луч», що стоїть на озброєнні української армії. «Пірат» і «Корсар» схожі між собою назвами, мають чимало подібного, але відрізняються способом наведення на ціль. «Пірат» орієнтується на ціль, яка підсвічується лазерним пристроєм. А всі українські ракети, які розробляє КБ «Луч», керовані за допомогою лазерного променю, який світить на хвіст ракети і ворог її не помічає, адже демаскування за допомогою лазерного променю не існує. Також в нас є низка проєктів, які реалізовуються з точки зору інтересів інших країн. Це, до прикладу, керовані боєприпаси, розроблені в Ніжині для польських замовників. Така кооперація є корисною для України як з технологічного боку, так і з фінансового.
Ірина Зінчук: Чи розробляються боєприпаси для застосування саме з БПЛА?
Сергій Згурець: Так. Насамперед 4-кілограмова некерована авіаційна бомба, розроблена компанією «Спецоборонмаш» для використання з безпілотників. Також проєктуються боєприпаси, які будуть мати термобаричні боєголовки. Крім того, вже є рішення, якими повинні бути баражувальні боєприпаси «Грім». Їх зараз випробує компанія-виробник. Тому можна стверджувати, що найближчим часом буде достатня кількість боєприпасів для БПЛА. Головне, щоб у нас було досить носіїв для використання їх на полі бою.
Ірина Зінчук: Під час закупівель частка вітчизняних постачальників озброєння та військової техніки у найближчі три роки зросте майже до 90%. Як ви оцінюєте такий крок?
Сергій Згурець: Чим більше в Україні буде українського продукту, тим краще для економіки і стабільності держави. Але все повинно бути збалансовано відповідно до потреб військових. Міністерству оборони як замовнику і фірмі-виробнику треба мати якісну комунікацію. Це нині вкрай важливо.