Які законопроєкти, що стосуються армійців, підтримала Верховна Рада України на 5 сесії?

Які законопроєкти, що стосуються армійців, підтримала Верховна Рада України на 5 сесії?

Які шість законопроєктів, що стосуються військової сфери, вже підтримані Верховною Радою України на 5 сесії, яким проєктом закону передбачено право чоловіків на відпустку по догляду за дитиною та яким чином пропонується спростити надання громадянства іноземцям, які захищають Україну, в ефірі Армія FM розповіли представниці ГО «Юридична сотня» Вікторія Фацієвич та Марія Звягінцева.

 

 

Наталія Шмарко: Тож які основні законопроєкти, в яких йдеться про інтереси військових, були ухвалені Верховною Радою на 5 сесії?

Вікторія Фацієвич: Якщо говорити про основні законопроєкти, то можна виділити таких 6: про призов резервістів; який впорядковує військовий поховальний ритуал, що проводиться за спеціальною та загальною процедурами; який регулює питання адміністративної та кримінальної відповідальності військовослужбовців за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі; закон щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права; законопроєкти щодо національного спротиву та щодо збільшення чисельності Збройних Сил України.

Наталія Шмарко: Тож які зміни внесено до закону про призов на військову службу резервістів і які потреби держави він покликаний забезпечити?

Марія Звягінцева: Власне, цей законодавчий акт вводить новий вид військової служби, а саме служби резервістів за призовом. Він передбачає призов резервістів в умовах особливого періоду. Призов може здійснюватися за рішенням президента. І якщо особи за таким видом військової служби відслужать рік та більше, надалі їх можуть призвати лише за умови їхньої згоди. Проте строк призову в остаточній редакції законопроєкту ще не визначений.

Наталія Шмарко: Мабуть, чи не найбільше уваги було прикуто до ухвалення законопроєкту про основи національного спротиву. Яким чином він сприятиме розбудові тероборони та руху опору?

Марія Звягінцева: Потреба у створенні системи національного спротиву і руху опору виникла ще з початку 2014 року. Цей закон комплексний, і разом із проєктом, який передбачає збільшення чисельності ЗСУ, створює передумови для ефективного функціонування системи національного спротиву в умовах особливого періоду.

Наталія Шмарко: На вашу думку, які із зареєстрованих законопроєктів ще варто доопрацювати, перш ніж підтримати?

Вікторія Фацієвич: Потребують доопрацювання законопроєкти про виплату разової грошової допомоги до 5 травня, а також ті, які регулюють питання пільгового проїзду.

Наталія Шмарко: Від багатьох армійців чула, що в них викали проблеми з проїздом за посвідкою учасника бойових дій. Можливо, в законопроєкті передбачені шляхи розв’язання цього питання…

Вікторія Фацієвич: Проблема полягає в тому, що з 2017 року і дотепер відшкодування витрат перевізникам за пільговий проїзд покладається на місцеві бюджети, але не всі тергромади можуть сповна відшкодовувати такі суми. Тому перевізники й відмовляються надавати такі послуги. Зараз у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів. Основний з них – за номером 5651. До нього є кілька альтернативних. Варто звернути увагу на №5651-2, який поданий від народних депутатів. Основний законопроєкт створює нерівні умови для доступу до отримання пільг на проїзд особам, які зареєстровані в різних населених пунктах через передбачення обов’язку фінансування пільг за проїзд місцевими бюджетами та надання органам місцевого самоврядування права самостійно визначати порядок та розмір компенсації. Громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів також проти цього законопроєкту. Альтернативний же проєкт закону №5652 передбачає, що таке право буде реалізуватися органами місцевого самоврядування, але завдяки субвенціям із держбюджету. І процедура компенсації відбуватиметься на основі акту, затвердженого Кабміном.

Наталія Шмарко: На Вашу думку, чи спростить цей законопроєкт отримання пільг військовослужбовцям?

Вікторія Фацієвич: Складно сказати, оскільки також є постанова Кабміну, яка передбачає монетизацію. Вона рекомендаційного характеру, тож органи місцевого самоврядування мають самі вирішувати, чи здійснювати таку компенсацію. Питання пільгового проїзду залишається проблемним.

Наталія Шмарко: Ви згадали про проєкт закону щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Яким чином пропонується врегулювати це питання?

Марія Звягінцева: Було зареєстровано законопроєкт №5089, який пропонує прив’язати розмір виплати для учасників бойових дій, інших категорій ветеранів до прожиткового мінімуму. Для учасників бойових дій пропонується у розмірі 90% прожиткового мінімуму. Цей розмір більш-менш відповідає затвердженому цьогоріч в постанові Кабміну, яка регулює цю виплату. А, наприклад, для осіб з інвалідністю першої групи передбачена виплата в розмірі 270%. Якщо говорити про інший проєкт, №4683, він передбачав ті самі виплати, тож наразі знятий з розгляду. Негативний бік цих законопроєктів, що вони суперечать рішенням Конституційного суду України, коли неодноразово підкреслювалось, що виплати повинні бути співмірні з виплатою мінімальної пенсії за віком.

Наталія Шмарко: Ви згадували, що нещодавно було зареєстровано два законопроєкти щодо встановлення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби. Розкажіть про них детальніше…

Вікторія Фацієвич: Щодо проєкту №5713, то тут йдеться про соціальне забезпечення та рівні умови проходження служби загалом. Пропонується надати чоловікам рівні права з жінками на відпустку для догляду за дитиною до 3 років у мирний час, а також з деякими обмеженнями – під час особливого періоду та воєнного стану. Також законопроєкт забезпечує надання оплачуваної відпустки у зв’язку з народженням дитини, і не лише в мирний період, а й в особливий і за воєнного стану. А ще він регулює питання щодо рівного доступу до офіцерських посад жінок і чоловіків, добових нарядів та ще низку питань. Щодо законопроєкту №5714, він більше стосується адміністративної та кримінальної відповідальності військовослужбовців-жінок. Йдеться про те, щоб жінок притягати до таких видів відповідальності, як утримання в дисциплінарному батальйоні та тримання на гауптвахті. Звісно, із забезпеченням принципів материнства та дитинства.

Наталія Шмарко: Розкажіть про законопроєкт щодо спрощення надання громадянства іноземцям, які захищають Україну…

Вікторія Фацієвич: Цей проєкт є дуже актуальним. Ще в 2019 році Верховна Рада України ухвалила закон, який частково регулював спрощену процедуру отримання громадянства іноземцями, які залучались до АТО/ООС. Згідно з ним, було подовжено строк посвідки, а також такі особи могли отримати громадянство не залежно від часу проживання на території України. Проте вони могли скористатись цим правом лише протягом 6 місяців з дня набуття чинності закону. За цей період не всім іноземцям вдалося оформити громадянство за спрощеною процедурою. Варто звернути увагу, що зараз немає спеціальних механізмів набуття громадянства іноземцями, які воювали чи воюють у складі української армії.

Також цьогоріч в багатьох осіб, які набули громадянства України в 2019 році, спливе дворічний термін, протягом якого вони мали припинити громадянство іноземної держави. Якщо вони цього не зробили, українське громадянство анулюється. Проблема ускладнюється, якщо вони беруть участь в російсько-українській війні на стороні України і не можуть звернутись, наприклад, до держави-агресора, бо це може загрожувати їхньому життю.

Складність ще й у тому, що багато в кого закінчились терміни на посвідки. У зв’язку з цим в осіб, які зараз проходять службу в ООС, блокують карточки, тож вони не можуть вчиняти ніяких юридичних дій, оскільки в них немає законних підстав для перебування на території України. Якраз проєкт №5630 спрямований на розв'язання цієї проблеми та пропонує замість зобов’язання припинити іноземне громадянство запровадити можливість подання декларації про відмову від іноземного громадянства.