«Якщо ви не відчуваєте маніпуляції, то працюють професіонали», - лінгвіст Лариса Снігур
Як здійснюють інформатаки через кіно та книги та чому тема медіаграмотності стала особливо актуальною в останні роки, в програмі «Інформаційний фронт» на хвилях Армія FM розповіла лінгвіст та волонтер Лариса Снігур.
Костянтин Богатирьов: Які тенденції з інформування населення Ви відслідковуєте на тимчасово окупованих територіях України?
Лариса Снігур: Якщо немає статистичних даних, важко говорити про тенденції. Але як пересічний громадянин я бачу, що вони не дуже втішні. На жаль, та тих територіях майже немає української преси і телебачення. Прикро, що на шостому році війни ми не створили умов для отримання населенням інформації. Але людське спілкування – це теж потужне джерело впливу.
Костянтин Богатирьов: Як ви окреслите термін «інформаційна безпека»?
Лариса Снігур: Це комплекс заходів щодо захисту, доступності та цілісності інформації. У нашому суспільстві досить легковажно ставляться до конфіденційної інформації. Наприклад, багато хто залишає свої логін і пароль на комп’ютері. Тож важливо посилювати у суспільстві розуміння, що інформаційна безпека вкрай важлива складова життя.
Костянтин Богатирьов: Як запобігти випадкам поширення інформації в інтернеті без нашої згоди?
Лариса Снігур: Звичайно, це має регулюватись на державному рівні. Але перш за все має бути обізнаність людини з правилами інформаційної безпеки. Часто люди бездумно викладають інформацію про себе, зокрема у соцмережах, не усвідомлюючи, що нею можуть скористатись зловмисники.
Костянтин Богатирьов: Чи може людина почуватись інформаційно захищеною саме в інтернет-мережі?
Лариса Снігур: Якщо ви не відчуваєте маніпуляції, то працюють професіонали. Прямі атаки розпізнати просто, але є ще непрямі. Наприклад, у зошиті для 2 класу «Людина і світ» на картинці були зображені Шевченко, Леся Українка і два сучасні українські виконавці. Тобто дитині закладають розуміння, що сучасні виконавці важать, як і класики. Люди були обурені. Непрямі атаки відбуваються через фільми, пісні, вивіски.
Костянтин Богатирьов: Тож чим найбільш небезпечні непрямі інформаційні атаки?
Лариса Снігур: Можна акцентувати увагу на проблемах, а не руху вперед. Тоді суспільство буде гальмувати у розвитку. Або нав’язування моделі сім’ї, на противагу традиціям суспільства. Тож дуже важливо контролювати, які ваша дитина читає книжки, що переглядає. Пряма атака викликає миттєву реакцію, а непряма працює на перспективу. Наприклад, в радянському суспільстві був популярний образ жінки-страдальниці. Зараз наші жінки прагнуть зовсім іншого, але від нав’язаних стереотипів так швидко не позбавишся.
Костянтин Богатирьов: Чи застосовує приховані інформаційні атаки Росія проти України?
Лариса Снігур: На Фейсбуку багато прямих атак. Особливо в 2017-2018 році було чимало негативної інформації щодо Збройних Сил України, зокрема командного складу. На ці вкиди суспільство дуже бурхливо реагувало. Всі ці образи розп’ятих хлопчиків та інші вигадки. СБУ тоді добре спрацювало. Якщо людина читає інформацію і відчуває сильні емоції, то має зупинитись, порахувати до десяти, а потім знову читати. Бо вона, швидше за все, підпала під вплив інформаційної атаки. Ми маємо апелювати до фактів, а не до емоцій. Передвиборчі перегони взагалі цілком побудовані на маніпуляціях.
Костянтин Богатирьов: Для різних вікових категорій є якісь особливі методи впливу?
Лариса Снігур: Коли якийсь вкид створюється, він спрямований на певну вікову категорію. Та інформація розходиться, як хвилі, і врешті охоплює набагато більше людей. Для мене був шок, трирічні діти кажуть, що за радянських часів було все добре. Потім ми аналізували механізми, звідки такі уявлення. Розгадка в тому, що в дев’яностих на початку двохтисячних дітей виховували бабусі та дідусі, як сформували у них систему цінностей.
Костянтин Богатирьов: Не обізнана з методами інформаційної безпеки людина здатна виявити непряму агресію?
Лариса Снігур: Якщо з’являється чимало якоїсь однотипної інформації і ми на неї емоційно реагуємо, то людина маємо замислитись. Наприклад, Росія в період кампанії в Чечні вибудовувала позитивний образ поліцейських і військових через фільми. Тому якщо вам якусь думку активно нав’язують, спитайте себе - для чого?
Костянтин Богатирьов: Останнім часом активно звучить думка про низький рівень медіаграмотності населення. То що ж таке медіаграмотність і як її підвищити?
Лариса Снігур: Це стан душі, мені здається. Це коли ти хочеш знайти відповідь на питання: чому так відбувається? чи правда це? Ми маємо формувати критичне ставлення до інформації. На жаль, вчені дійшли висновку, що люди прагнуть емоцій і не схильні до перевірки фактів. Зараз є дуже цікаві курси, де навчають медіаграмотності. Є цікавий проєкт за підтримки IREX та американського посольства «Very Verified». Викладачів середніх та вищих освітніх закладів навчають використовувати інформацію та що таке медіаграмотність в межах шкільної програми. Фейсбук-сторінка Академії української преси теж дуже пізнавальна. Відбуваються тематичні фестивалі з медіаграмотності. Також нещодавно Анастасія Апетік розробила курс з інформаційної цифрової безпеки.
