З яких тканин виготовляється військове спорядження

З яких тканин виготовляється військове спорядження

Не так давно був поширений стереотип, що немає нічого кращого за натуральну тканину. Проте сучасні технології у галузі спорту й туризму активно його ламають. Чи впроваджуються інноваційні підходи в армії, у вітчизняних виробників та експертів дізнавались журналісти телепрограми "Техніка війни".

 

 

 

 

Камуфляжі повинні маскувати вдень та вночі, бути міцними й служити довго, забезпечувати вентиляцію і термоізоляцію, а також стійкість до вітру, вологи, вогню й хімічних матеріалів. І цим перелік вимог до тканин для бойових комплектів не обмежується.

Костянтин Лесник, голова наглядової ради компанії P1G-TAC: На початку війни один із бійців морської піхоти під час десантування впав на високовольтні дроти. Наш польовий костюм у деяких місцях зотлів, але не розплавився. Він прийняв на себе десятки тисяч вольтів. Так, у бійця були опіки, але він мені сказав, що якби був у статутному камуфляжі, то не вижив би.

Збройні Сили України до агресії Росії не ініціювали ніяких революцій у текстильній сфері. Задовольнялися одностроєм у камуфляжі «Дубок», виготовленому з матеріалів ще радянської розробки. Війна на Сході спровокувала значні зміни, проте відбулися вони не відразу.

Василь Саковець, спеціаліст із військового спорядження: У той період для виготовлення в основній своїй масі застосовувалася тканина, артикул 2701, якщо пам’ятаєте. Вона містила в собі 57 % бавовни і 43% поліефіру. По-перше, вона парила. По-друге, була важка в принципі: товста, горіла та плавилась, і під час цього плавлення зсідалась. Відповідно, завдавала додаткових пошкоджень.

Щоб замінити скандальну «гелетейку», 2015 року були розроблені технічні умови, які діють досі і передбачають 5 типів тканин.

Перша – моліскін, 100 % бавовняний матеріал, актуальний для Бундесферу у 1990-х та 2000-х.

Друга – саржа-бавовна, на кшталт радянської «афганки».

Третій – саржа сумішева (65% бавовни та 35% поліефіру), яка в українській армії 3-4 роки тому була основною.

Четверта – ріпстоп підсилений, або так звана «вафелька», яка для нашого війська актуальна і зараз. 

П’ятий тип являє собою аналог американської тканини, де 50% бавовни та 50% нейлону, але ми досі її не закуповували.

Як свідчить практика, натуральні тканини з бавовни, шерсті чи льону зараз мають мінімальне застосування. Це стосується і приватного ринку, і військового гардеробу.

Василь Саковець, спеціаліст із військового спорядження: Білизна першого шару – це труси, футболка. Одяг другого шару також виготовляється з бавовни.

Сучасні технології підносять на п’єдестал саме ненатуральні та сумішеві тканини. Бо значний термін служби деяких елементів спорядження натуральний матеріал забезпечити не здатний. Поліестер, який ще називають полефіром, вже активно витісняє нейлон. До сленгу виробників увійшло слово "Кордура". Насправді, це сертифікований нейлон від італійської компанії Інвіста. Нині цей матеріал не має конкурентів, якщо необхідний витривалий однострій, плитоноска чи інші елементи.

Денис Головко, керівник виробничого конструкторського відділу M-tac: "Кордура" -  це поліамідне волокно, нейлон 6,6, яке відрізняється, скажімо від поліестеру, іншими температурними показниками щодо плавлення та деформації. Воно тривкіше, стійкіше до розриву. Крім того, специфічна система плетіння зебезпечує наявність легкого ворсу.

Ратибор Сварожий, офіційний представник Velmet у місті Києві: Зараз більше схиляємось до 500-ї, адже вона не втрачає своєї якості і міцності, до того ж суттєво полегшує вагу. Адже в польових умовах це передусім. Щодо важкого спорядження - це "Кодура". А легкого, нижньої білизни чи одягу, - то це Полартек, Полдрайв, Прімалофт.

Ближчим часом захисникам доведеться утеплюватись. Синтерпон й ватин вже активно витісняє синтетична флісова тканина. З неї для українських воїнів вже виробляють шапки, рукавички, шарфи-труби, штани та куртки з утеплювачем.

Василь Саковець, спеціаліст із військового спорядження: У 2016 році, під час першої масової закупівлі, на ринок України зайшли імпортні зразки американського або азійського походження. В принципі, нині для Збройних Сил основна маса флісу також американського або азійського походження. Проте в 2018 році одне із підприємств легкої промисловості почало розгортати власне виробництво аналога, так званого класичного 200-грамового Полартеку.

Все ж лідерами у флісовому сегменті є італійска компанія Понтеторто й американська Полартек. Їхні матеріали не лише зігрівають, а й виводять пар і піт від тіла назовні. З цим також добре упорається синтетичне волокно Кулмакс, яке застосовують все більше.

Денис Головко, керівник виробничого конструкторського відділу M-tac: У нас є і шкарпетки, і футболки. Приємно зазначити, що військовослужбовці наступного літа матимуть можливість оцінити нашу бойову сорочку, де основна частина, що до тіла, з матеріалу кулмакс.

Окрім натуральних, синтетичних та сумішевих, зараз поширена ще й четверта група тканин – мембранні. Вони мають у своїй структурі спеціальну плівку, яка захищає від холоду, спеки та вітру. Матеріал чудово вентилюється, але з часом просочення може вимиватись, тому потребує особливого догляду. Серед знаних зразків гортекс, неошел, софтшел, шаркскін, хардшел.

Василь Саковець, спеціаліст із військового спорядження: Якщо вам треба забезпечити функціонування організму в умовах потенційного шторму або сильного вітру, в гірській місцевості, треба обирати виріб, який має високу вітро- та вологостійкість. Це буде саме хардшел. Для повсякденного використання в місті достатньо софтшелу.

Вироби кращих американських брендів і коштують відповідно. Тому в світі є матеріали на будь-який гаманець. Ціна на китайські чи тайські аналоги може суттєво відрізнятися.

Сергій Міняйлук, директор компанії Velmet: Мультикам можна нанести на різні тканини. Наприклад, на спецовку: поліестру 65% та бавовни 35%. Коштуватиме така тканина високої якості 5 доларів. Можна нанести на нейлон-котон 50% на 50%. Тут вже вартість буде стартувати від 12 до 20-25 доларів.

Та навіть заплативши чималі кошти, нашим виробникам спорядження доводиться віддавати зразки матеріалів до лабораторій. Бренд М-тас віднедавна почав створювати власну. У них вже є крокометр, що перевіряє стійкість фарбування тканини, та машина для тестування на вплив сонячного світла.

Денис Головко, керівник виробничого конструкторського відділу M-tac: Неодноразово ми виявляли неякісні тканини за допомогою нашого обладнання. Після цього виробника просили змінити технологію або відмовлялись від замовлення.

Текстильна промисловість безперервно поповнюється новими технологіями та продуктами. Україна слідкує за світовими трендами, а отже наша армія та приватні покупці мають усі шанси на якісне спорядження. Головне, щоб на це вистачало коштів.

Більше військових подій та новинок - у програмі "Техніка війни".

Фото: Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ