Gorillaz - найуспішніша віртуальна група
Віртуальна музична група з Великобританії Gorillaz в 2018 році відзначила 20-річний ювілей. За цей час артисти створили десятки відомих треків і заслужили згадки в Книзі рекордів Гіннесса як «Найуспішніша віртуальна група». Фірмовий стиль Gorillaz - кліпи, які швидше є короткометражними мультфільмами, ніж відеоверсіями пісень.
Історія виникнення Gorillaz бере початок за 10 років до офіційної дати створення групи. Деймон Албарн відомий в світі музики в першу чергу як фронтмен британського рок-гурту Blur, заснованого в 1988 році. Незважаючи на обдарованість самого Албарна, успіх ніяк не приходив до артиста.
Можливістю заявити про себе стало його знайомство з художником коміксів Джеймі Хьюлеттом у 1990 році. Музикант на прохання друга переконав нового знайомого взяти інтерв'ю у Blur для журналу «Deadline», і так вони змогли потоваришувати. Одного разу нові друзі дивилися музичний канал, і Хьюлетт помітив, який огидний і безглуздий іноді мають вигляд артисти. Художник жартома запропонував другові створити групу, персонажі якої будуть мало того що вигаданими, а й намальованими. Албарн погодився, і так в 1997 році почалася «біографія» колективу, яка спочатку мала назву Gorilla.
«Реальний» склад Gorillaz - Деймон Албарн, який пише музику з запрошеними зірками, і Джеймі Хьюлетт, «батько» чотирьох анімаційних «учасників» групи. До виходу дебютного альбому світ не знав, хто ховається за намальованими персонажами. Віртуальна історія створення колективу починається з Стюарта 2D Пота - розумово відсталого клавішника, який працює в музичному магазині. 15 серпня 1997 року «шибайголова» на ім'я Мердок Ніккалс вирішив вкрасти з цього магазину синтезатор. Він в'їхав у вітрину і випадково травмував Стюарта. Підсумок: черепно-мозкова травма для одного, обов'язкові роботи і необхідність піклуватися про потерпілого - для іншого.
Після одужання Стюарта юнаки познайомилися з Расселом Хоббсом, барабанником з Нью-Йорка, який в юності був одержимий демонами. Він провів 4 роки в комі, поки над ним не провели обряд екзорцизму. Вилікувавшись, Рассел пішов у школу Брукліна, де влився в компанію діджеїв і реперів. Хіп-хоп рятує його душу. Але лише на якийсь час. Випадкова перестрілка на нічній вулиці забирає життя всіх його друзів, і Рассел, єдиний хто вижив, намагаючись відійти від отриманого шоку, ще лежить на бруківці, і душі всіх перестріляних побратимів перебувають в його тілі. Вони стали винуватцями примарної пелени, що не сходить з його очей, і непоганого таланту репера, хіп-хопера і ударника. Батьки перевозять його в Англію, сподіваючись, що там у нього буде тихіше життя. Але вони не знали вже відомого нам Мердока, який натрапив на Рассела в реп-магазині. Все інше було для нього справою техніки. Група, таким чином, складалася вже з трьох учасників.
Тепер колектив потребує гітариста. Давши оголошення, хлопці чекають недовго: в той же день до їхніх дверей доправляють харчовий контейнер. Без будь-якого попередження з надр цього самого контейнера вистрибує маленька японка з гітарою в руках. Невгамовно щебечучи на незрозумілій мові, супроводжуючи свої дії чудовою гітарної партією, дівча завершує неймовірне привітання вражаючим прийомом карате. Хлопці в шоці. Німа пауза. Майстерність гри на міні-гітарі одразу відкинула потребу в останньому учаснику групи. Ось і гітаристка, і ім'я цього дива - Нудл, що означає локшина, оскільки вона дуже любить локшину і рис, і це все, що вона може сказати по-англійськи. Саме в такому складі віртуальні Gorillaz записали дебютний трек «Ghost Train»
Їхнім стартовим майданчиком стали кліпи. У 2001-му, коли група випустила перший хіт "Clint Eastwood", музичне телебачення було на піку величі, тож кращого засобу просування було годі й чекати. Як водиться, відеоролики Gorillaz були не просто красивими картинками, а свого роду культурним зрізом своєї епохи, короткометражним кіно для людей з кліповим мисленням. Gorillaz створили такий собі постмодерний поп-арт, повний неочевидних натяків, алюзій і прихованих смислів. "Сировиною" для культурної переробки могло бути що завгодно - зомбі-жахи, японська манга, Хічкок і комп'ютерні ігри.
Завдяки високим показникам колектив вписав своє ім'я в Книгу рекордів Гіннесса як найуспішніша віртуальна група. Кліпами справа не обмежувалася. Крім відеороликів на пісні, Gorillaz знімали так звані "аніматіки" (мультиплікаційні, на відміну від комбінованих "офіційних" кліпів, відеоверсії пісень), а також короткі, по хвилині, сюжети з життя віртуальних персонажів. У них Горіллаз робили фото до Хелловіну, готували вугра або медитували біля китайського посольства в Лондоні в підтримку незалежності Тибету. Все це мало вигляд іронічний, в хорошому сенсі нахабний і десь навіть неполіткоректний.
Хоч група - віртуальна, Хьюлетт і Албарн знайшли спосіб давати концерти: голографічні музиканти за допомогою технологій. Вперше такий прийом був використаний на MTV Europe Music Awards в 2005 році, потім на премії Grammy в 2006 - Gorillaz виконали свої пісні і підіграли Мадонні під час виконання її синглу «Hung Up». У жовтні 2006 року вийшла автобіографічна книга Gorillaz під назвою «Становлення Чудовиська», а 3 роки по тому втілилася давня ідея «батьків» колективу - вийшов документальний фільм «Bananaz».
Медіа-активність Gorillaz охоплювала і напрямки цілком традиційні, якщо не сказати вже ретроградські. Наприклад, коли група гастролювала світом з концертами на підтримку нового альбому, на їхньому сайті почала мовлення серія подкастів, де Мердок розповідав байки, також про життя-буття і ставив "улюблену музику". Але для ще тіснішого залучення фанатів у свій світ вистачало і цього.
Щодо подальшої музичної творчості, то поки Албарн і Хьюлетт не діляться своїми планами. У рамках The Now Now Tour група дала багато концертів. І можливо, британцям знадобиться час, щоб зібрати новий матеріал. Поки ні інтерв'ю, ні фото в соціальних мережах не дозволяють відповісти на питання - що далі буде з Gorillaz.
