18 лютого – День пам’яті загиблих під Дебальцевим

18 лютого – День пам’яті загиблих під Дебальцевим

17-18 лютого назавжди увійдуть в історію України як дні пам’яті полеглих у боях за українське місто Дебальцеве. Криваві бої за нього стали одним з поворотних етапів російсько-української війни.

 

 

 

 

 

Бої за Дебальцевський плацдарм та операція з виведення українських військових стали одними з найбільш трагічних і масштабних подій за весь час війни на сході України.

Гостра фаза тривала майже місяць – з 25 січня по 18 лютого 2015 року і включала в себе як масовані артилерійські обстріли, так і перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї і навіть танкові битви. За інформацією Генштабу ЗСУ, штурм міста відбувався за підтримки кадрових російських військових. У боях брали участь до восьми російських батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів.

На початку лютого у районі Дебальцівського виступу було зосереджено 4,7 тисячі українських військових та 500 бійців МВС, Нацгвардії та СБУ. Їм протистояло близько 19 тисяч окупантів. Противник мав перевагу за всіма зразками важкого озброєння, зокрема у танках – у три рази, в артилерії – фактично в чотири рази. 7 лютого після безперестанних боїв наші частини залишили село Рідкодуб, а 9 лютого бойовики взяли під контроль село Логвинове, через яке проходить дорога з Дебальцевого на Артемівськ (нині – Бахмут). Саме по ній здійснювалося забезпечення сил АТО. Логвинове намагалися відбити, зокрема силами 79-ї та 95-ї десантних бригад і Нацгвардії. На підступах до села відбулися танкові бої. Однак у підсумку село залишилося під контролем бойовиків. Саме у зв’язку з перекриттям дороги на Артемівськ в Логвиновому бойовики повідомили про повне оточення угрупування сил АТО в Дебальцевому.

Після встановлення умовного перемир’я окупанти перекинули під Дебальцеве додаткові сили з інших напрямів. Як наслідок посилилися обстріли опорних пунктів українських сил. Допомагати силам АТО на виступі ставало дедалі важче.

Безпосередньо в район Дебальцевського виступу російсько-терористичні війська тоді стягнули понад 19 тисяч осіб, яким протистояли у секторі «С» 13 тисяч українських військових, з яких безпосередньо в районі Дебальцевого — близько 4700 воїнів. Українські захисники мужньо вели важкі бої з противником. Саме значні втрати, завдані агресору, змусили його відмовитися від подальшого наступу. Враховуючи обстановку, що склалася та те, що підрозділи сил АТО на Дебальцевському напрямку виконали всі визначені завдання о 13:00 годині 18 лютого 2015 року Верховний Головнокомандувач віддав наказ скоординувати під керівництвом начальника Генштабу операцію з планового організованого виходу українських військ з Дебальцевого. Враховуючи морози, планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами. Відведення військ проходило двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії. Також був організований відволікаючий маршрут, де імітувався рух колон.

18 лютого понад 2,5 тисячі українських воїнів залишили плацдарм. І хоча деякі групи виходили ще кілька днів, саме ця дата вважається завершенням боїв за Дебальцеве.

Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, під час бойових дій у районі Дебальцевого у період з 15 січня по 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 потрапили у полон, 18 зникли безвісти. За час оборони Дебальцевського виступу загинуло 136, були поранені 331 військовослужбовець ЗСУ. Значними були втрати українських військ в озброєнні. Близько 30% техніки знищив ворог або її вивели з ладу наші підрозділи.

За ведення бойових дій у районі Дебальцевого державними нагородами України нагороджено 379 військовослужбовців (у тому числі 136 — посмертно), а відзнаками Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ — 450 осіб.

Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по річці Луганка. Бойовики намагалися атакувати нові позиції, але без успіху. Загалом активні бої там продовжувалися до 21 лютого. Після боїв за Дебальцеве на Донбасі настало зниження активності бойових дій, а лінія фронту відтоді майже не змінювалася. У червні 2015 бойовики здійснили свій останній великий наступ, намагаючись заволодіти районним центром Мар'їнка. Завдяки злагодженим діям сил АТО, ця спроба була відбита із втратами для ворога. Війна перейшла в стан позиційної боротьби.

Подвиг українських воїнів - хто боровся і захищав кожен метр української землі- назавжди залишиться прикладом мужності та героїзму, взірцем патріотизму та бездоганного виконання військового обов’язку.

Вічна пам’ять загиблим Героям!