Акценти «Книжкового арсеналу»
Завершилася одна з найголовніших ітелектуальних подій в Україні – ювілейний, 10 «Книжковий Арсенал». Фестиваль тривав 5 днів і зібрав більше 200 видавців, ілюстраторів та представників інституцій культури. За цей час відбулося понад 300 подій — презентацій, дискусій, концертів, перформансів, лекцій. У просторі Мистецького арсеналу під час фестивалю було влаштовано 16 виставок. Усе бачили і кореспонденти Військового телебачення.
«Книжковий арсенал» – щорічний фестиваль з надзвичайно інтенсивним графіком презентацій, лекцій, дискусій і перфомансів , де мають змогу виступити та презентувати свою творчість сотні авторів, а мистецтво у різних його проявах взаємодіє та набуває надзвичайної синергії. Оскільки література як спосіб пізнання дійсності зачіпає і переосмислює всі без винятку галузі життя, і цьогоріч серед творів найрізноманітнішої тематики на заході представлена велика кількість «ветеранської» літератури», - розповідає Павло Шибря.
Автор зазначає, що «Ветеранський намет», який об’єднує близько півсотні авторів, спершу сприймався як дивовижа, та став справжньою окрасою заходів і дуже швидко завоював увагу аудиторії. І ось уже три роки він неугавно популярний серед відвідувачів і щоразу реалізує найбільшу кількість книг, а найголовніше – дає можливість спілкуватися з авторами та учасниками подій на Сході не лише через сторінки, а й безпосередньо.
Тетяна Пушнова (керівниця відділу публічних комунікацій «Мистецького арсеналу»): Зараз це більше така символічна точка, яку ми зберігаємо, тому що ветеранська література вже завоювала літературну сцену України. Письменники-старожили цієї сцени вже на рівних сприймають письменників, які пишуть про АТО, які пишуть про війну, які самі є ветеранами чи волонтерами. Дуже показовим є в цьому шлях Тамари Горіха-Зерня чи Сергія Сайгона, які теж починали, їхні книжки починали презентуватися в цьому наметі, а потім вони виграли, наприклад «Книгу року ВВС».
«Автори пишуть у найрізноманітніших літературних жанрах та родах: тут є репортажі та романи, збірки гумористичних оповідань з буднів на «нулі», антивоєнний роман «Цуцик», де з позиції безпритульної тварини письменник намагається переосмислити вчинки людей, життєствердний щоденник учасника боїв у ДАП, котрий зостався без двох кінцівок та ока, але – хай там як – віднайшов щастя», - ділиться враженнями Павло Шибря.
Ростислав Семків (директор видавництва «Смолоскип»): Ветеранська література – це спроба осмислення, це спроба говорити про речі, про які зазвичай говорити важко або неможливо. Це завжди література після війни має таку функцію. Література під час війни, після війни, вона повинна не просто консолідувати, дає можливість говорити в ситуації, коли говорити складно.
Кореспондент зауважує, що письменники-учасники бойових дій, волонтери або митці з числа тимчасово переміщених осіб не обмежуються темою війни та армії: серед пропонованих творів трапляються як чималі «цеглини» філософських романів, так і коротка гумористична проза, книжки для дітей та ліричні збірки.
Олег Федотов (волонтер, автор збірки «Повезло»): Взагалі ідеї створити книгу такої не було. На той момент ти про це не думав. Пишуть, співають десь там, в бліндажах, на передовій, ці щирі пісні, так вони повертаються, так завдяки фестивалю вони мають змогу вийти на велику сцену.
За словами Павла, хтось із авторів відвідує ветеранський намет вряди-годи, дехто ж, захопившись атмосферою «Арсеналу», буває тут чи не щодня. Одним із таких завсідників є лауреат багатьох літературних премій, доброволець та воєнний фотохудожник Віталій Запека, чиї світлини з фронту належать до українського та світового культурно-історичного надбання.
Віталій Запека (військовий письменник, доброволець батальйону МВС «Полтава»): Після кожної ротації, в мене їх 11, я записував свої враження, і окремо смішне, недолуге, в чому я брав участь. Поступово це все накопичувалось на книжку, яку я написав ще в 17 році – «Герої, херої та не дуже». На «Арсеналі» я кожен день. Я дихаю цим «Арсеналом». Приходжу першим і йду найостаннішим. Коли в позапрошлому році закінчився «Арсенал», я ледве вийшов за ворота і почав рахувати дні, коли буде наступний. Тут неймовірна атмосфера, люди, читачі.
«Простуючи між ятками з книжками та авторськими куточками, наша знімальна група натрапила на ветерана культурно-мистецького фронту та волонтера Антіна Мухарського», - розповів кореспондент Військового телебачення.
Антін Мухарський (музикант і волонтер): Картина, яку ми побачили в 14 році, в червні, - це був жах. Слава Богу, зараз усе іде як треба. Можливо, не так швидко, але ми це бачимо, відчуваємо. Але ці вже історичні факти в книзі описані, як це було в 14 році. В ній є QR-коди, сканувавши які, можна побачити записи відео, пісень, в тому числі на передовій в окопах, в бліндажах, тобто ця книжка – роман-концерт.
Павло Шибря переконаний, що окреме мистецтво – розповісти про сутність війни найменшеньким. На цьогорічному «Книжковому арсеналі» представлені і такі книги…
Тетяна Пушнова (керівниця відділу публічних комунікацій «Мистецького арсеналу»): Я купила своїм дітям, коли вони були маленькі, бо вони народилися якраз в 12-13 році і вже живуть постійно із темою війни, цю книжку. Ми разом досліджували, що таке війна. Це дуже важлива книжка для дітей. Важливо їм розказувати, як все було в житті, що відбувається, коли це життя закінчується і починається інше, і як його треба приймати, і як можна жити у війні. Тут немає нічого саме про український контекст - це все пояснення такою мовою, яку діти засвоюють дуже легко, і це допомагає батькам пояснювати важливі речі про війну.
