Александер Вінніков: НАТО — організація, заснована на цінностях

Александер Вінніков: НАТО — організація, заснована на цінностях

У програмі "Вектор до НАТО" Голова Представництва НАТО в Україні, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков розповів про Саміт НАТО 2021 та реформування ЗСУ за стандартами Північноатлантичного альянсу.

 

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Влітку 2021 року відбудеться Саміт НАТО. Які питання планують розглядати? На що сподіватися Україні?

Александер Вінніков: Точну дату Саміту поки що не визначено, але це точно буде унікальна можливість розпочати нову главу трансатлантичних відносин. Країни Альянсу почали підготовку до цього саміту, і ми бачимо низку сфер, що можуть стати пунктами порядку денного. Я думаю, що точно однією з тем буде обговорення збільшення фінансування НАТО для проведення наших основних заходів зі стримування та оборони. Лідери також, швидше за все, обговорюватимуть питання стійкості, особливо ключові національні показники, щоб забезпечити спільний стандарт стійкості на всій території Альянсу. Генеральний секретар також планує запропонувати ініціативу оборонних інновацій для подальшого поширення взаємосумісності між силами країн Альянсу, а також посилення трансатлантичної співпраці у сфері оборонних інновацій. Ми також очікуємо пропозицій посилення політичної координації між країнами Альянсу, що зараз перебувають на розгляді та в процесі розробки. І нарешті, що також є важливим, ми очікуємо, що лідери розпочнуть обговорення щодо НАТО 2030, включно з ініціативою можливого оновлення стратегічної концепції НАТО. Стосовно України, ми також шукаємо можливості бути частиною цього заходу, але на цій стадії немає конкретних пропозицій або рішень, якими я міг би поділитися із вами. Щодо ПДЧ -  це політичне рішення, що звичайно ухвалюється членами Альянсу і потребує значної роботи з координації та підготовки. Як сказав Генеральний секретар, зараз Україна має сфокусуватися на реформах, на перетворенні своїх демократичних інституцій, верховенстві права, боротьбі з корупцією і трансформації сектору безпеки та оборони. І це буде дуже добре для України, незалежно від того, коли вона стане членом НАТО. Україна вже має інструмент для того, щоб наблизитися до НАТО, і це українська Річна національна програма. Тож, на мою думку, те, яким чином Україна послуговується цим інструментом, значним чином покращилося за останні роки. І НАТО, звичайно, залишається готовим підтримати подальше впровадження тих стратегічних реформ, які Україна зобов’язалася здійснити.

Ірина Зінчук: У рамках процесу планування й оцінки сил Україна і НАТО затвердили низку спільних завдань, які відповідають стандартам НАТО. Про які з них нині йдеться?

Александер Вінніков: Ми називаємо ці спільні цілі Цілями Партнерства. Вони є частиною процесу планування та оцінки сил НАТО (ППОС). Зараз ми перебуваємо у процесі обговорення нового пакету Цілей Партнерства з Україною на 2021 рік. Це базується на попередньому пакеті та на наданій представниками НАТО оцінці того, як Україна впоралася із його запровадженням. Пакет покриває низку елементів реформи сектору безпеки і оборони, зокрема й оборонне планування, командування та управління, військові навчання та освіту, логістику, Сили спеціальних операцій, а також стратегічні комунікації. Україна поступово збільшувала кількість Цілей Партнерства, які вона хотіла здійснити. Наприклад, у 2016 році їх було 37, у 2018 вже 42, а у цьому році ми очікуємо, що пакет міститиме понад 50 Цілей Партнерства. Тож ці Цілі дають можливість отримати бажані індикатори для планування на період до 2025 року, і надалі, щоб допомогти Україні розвинути спроможності й посилити взаємосумісність своїх сил безпеки і оборони з відповідними силами НАТО. Тож, як Ви можете собі уявити, це така всеосяжна комплексна робота, і експерти НАТО тісно співпрацюють з представниками України для фіналізації пакету. І ми очікуємо, що наступний раунд консультацій відбудеться за кілька тижнів, у березні.

Ірина Зінчук: Оцініть, будь ласка, внесок України у заходи під проводом НАТО (місії, спільні патрулювання в акваторії Чорного моря, спільні навчання) та розкажіть про найближчу перспективу для ЗСУ щодо співпраці з арміями країн — членів НАТО.

Александер Вінніков: Україна є однією з шести країн-партнерів розширених можливостей НАТО. Вже власне це є визнанням значного внеску України до операцій НАТО, Сил реагування НАТО і навчань НАТО. Україна була активною учасницею цих заходів протягом тривалого часу. Наприклад, вона стала першою країною-партнером, що взяла участь у Силах реагування НАТО, виділивши у 2011 році спеціалізований загін із захисту від ядерної, біологічної та хімічної зброї. І нині Україна продовжує підтримувати Сили реагування НАТО засобами стратегічних авіаперевезень. Україна також зробила внесок у морські операції НАТО, такі як, наприклад, «Активні зусилля» і «Океанський щит», і зараз планує надати кораблі для операції «Морський охоронець». Україна продовжує також надавати війська для місій під проводом НАТО, «Рішуча підтримка» в Афганістані, а також KFOR (Міжнародних сил з підтримки миру в Косово). І я думаю, що країни Альянсу цінують ці внески України ще більше, тому що це відбувається в умовах російсько-українського конфлікту і на тлі пандемії Ковід-19. 

Статус Партнера розширених можливостей створює умови для України, щоб підтримати її внески та згодом розширити їх. І тут мається на увазі розширення доступу до навчань НАТО, включаючи планування на ранніх етапах, а також до обміну інформацією, зокрема й вивчення досвіду. Тож, на мою думку, усі ці компоненти, що зараз також є предметом обговорення, дадуть Україні ще більше можливостей для співпраці з силами НАТО.

Ірина Зінчук: Як Ви оцінюєте стан реформування Збройних Сил України: пріоритети, складнощі та результати попереднього року, наприклад?

Александер Вінніков: Збройні Сили України пройшли дуже довгий шлях із 2014 року. Було докладено багато зусиль для вирішення найболючіших проблем, зокрема через запровадження практик і стандартів НАТО. Наші радники відзначили значний прогрес у кількох сферах оборонної реформи. Це планування на основі спроможностей, запровадження об’єднаного Командування медичних сил, розвиток бойових спроможностей, зокрема у Силах спеціальних операцій, а також навчання та освіта сержантського складу. Україна також здійснила позитивні кроки у сфері логістики і стандартизації. Ми віримо, що ключовим завданням зараз для України є інституціоналізація усіх досягнень процесу реформ, щоб ці результати були сталими та входили в рамки єдиного стратегічного бачення.  Торік Верховна Рада ухвалила закони Про розвідку та Про оборонні закупівлі, які є важливими складовими запровадження Закону про національну безпеку. Також ми побачили затвердження нової Стратегії національної безпеки й Укази Президента про трансформацію військового управління у Збройних Силах України. Зараз триває робота з доопрацювання української Стратегії військової безпеки. А також розпочалася робота над дорожньою картою реформ у сфері оборони на наступні 5 років, яку становить документ під назвою Стратегічний оборонний бюлетень. Радники НАТО співпрацюють з Міністерством оборони України для надання консультацій щодо кращих євроатлантичних практик у таких сферах, як командування та управління, оборонне планування, логістика та стандартизація, управління людськими ресурсами. Органи військового управління НАТО та України продовжують взаємовигідну спільну військову співпрацю. Зокрема, і далі спільно реалізовують положення Робочого плану Військового комітету Україна НАТО на 2020-2021 роки.

Ірина Зінчук: На Вашу думку, чи підвищить впровадження стандартів НАТО в ЗСУ боєздатність України?

Александер Вінніков: На мою думку, у прагненні до запровадження стандартів НАТО, Україна насправді переслідує подвійну мету. По-перше, йдеться про досягнення кращої взаємосумісності сил із силами НАТО. По-друге, про зміцнення національного оборонного потенціалу України шляхом впровадження цих євроатлантичних стандартів і практик. Тож відтоді, як Україна вирішила, що необхідно взяти саме цей стратегічний курс, в суспільстві відбулося багато дискусій щодо кількості запроваджених або ухвалених стандартів в Україні. У цих дискусіях, як я помітив, зосереджуються на технічних або матеріальних стандартах, як ми називаємо їх. Це і так звані Угоди про стандартизацію (STANAG), також Публікації Альянсу (AP), Багатонаціональні публікації та інші подібні технічні стандарти. Вони, звичайно, дуже важливі. Але стандарти та принципи НАТО стосуються не лише військових чи технічних вимог. Більш принципово, вони стосуються стандартів демократичних інституцій, належного врядування, верховенства права, прав людини та основних свобод, оскільки НАТО організація, заснована на цінностях. Тож ці цінності містять зобов'язання щодо цивільного контролю та демократичного нагляду за інституціями сектору безпеки й оборони. Також це відданість принципам мирного вирішення конфліктів. І, звичайно, здатність та готовність брати участь в операціях НАТО. Таким чином, загалом імплементація стандартів та принципів НАТО вимагає не лише запровадження технічних стандартів, але й глибоких структурних реформ у всій державній системі. Оскільки не лише Міністерство оборони приєднується до НАТО, а й вся держава.