Arctic Monkeys - дитяча мрія, що стала реальністю!

Arctic Monkeys - дитяча мрія, що стала реальністю!

Молодий квартет взяв Британію штурмом на самому початку 2006 року. Вони з'явилися практично нізвідки, однак їхні два дебютних сингли потрапили на перше місце національного хіт-параду, а перший альбом - поставив абсолютний рекорд за кількістю примірників, реалізованих у перший тиждень продажу.

 

 

 

«Арктичні мавпи» з'явилися на світ у 2002 році в містечку Хай Грін, передмісті англійського міста Шеффілда. Почалося все з того, що двоє сусідів-приятелів, Алекс Тернер і Джеймі Кук, одночасно попросили своїх батьків подарувати їм на Різдво якийсь музичний інструмент. Обидва отримали по електрогітарі і, самостійно опанувавши ази гри, вирішили створити групу. До її складу також увійшли шкільні приятелі парочки гітаристів Енді Ніколсон і Метт Хедлерс. Ніколсон вже грав на бас-гітарі, і тому Хедлерсу не залишалося нічого іншого, як посісти позицію ударника. Група відразу ж взяла собі назву Arctic Monkeys. Згодом музиканти вигадали масу смішних історій, звідки ця назва взялася (аж до того, що так називалася група, в якій колись грав батько Хедлерса), проте автором назви є гітарист Джеймі Кук, який з самого дитинства мріяв грати в групі з такою назвою.

Проводили репетиції хлопці в порожньому складі в Ніпсенді, а свій перший концерт зіграли 13 червня 2003 року в місті Шеффілд, Великобританія. Давши кілька концертів, група почала робити демо-записи, нарізати їх на CD-диски і роздавати на концертах безкоштовно. Оскільки кількість дисків була обмеженою, шанувальники почали самі копіювати ці пісні і навіть викладати їх в Інтернет. Музиканти не заперечували. Пізніше хлопці зізнались, що вони навіть не вміли викладати свою музику в Інтернет. Сторінка групи на популярному блозі MySpace, якій багато критиків пізніше приписували таку феноменальну популярність юній групі, була створена без участі музикантів. Вони дізналися про її існування лише тоді, коли їх почали питати про це в інтерв’ю. До кінця 2004 року група вже мала широку популярність на півночі Англії, і нею зацікавились радіостанції.

Незважаючи на гучний успіх, група не поспішала підписувати контракт ні з одним із лейблів. Справа дійшла до того, що музиканти відмовилися вносити представників звукозаписної індустрії в гостьові листи своїх концертів, і тим доводилося платити за свої квитки. Хлопці притримувались такої логіки : «Ми досягли всього, що у нас є, без їхньої допомоги, то навіщо ж вони нам знадобилися зараз?». Доцільність цієї позиції була підкріплена серією виступів групи восени 2005 року, квитки на які розліталися швидше гарячих пиріжків. Коли група вмить розпродала всі квитки на концерт у легендарному лондонському залі «Асторія», вони переконалися в правильності свого вибору. Перший же офіційний сингл групи, «I Bet that You Look Good on the Dancefloor», ракетою злетів на перше місце англійських чартів, скинувши звідти Роббі Вільямса.

Другий сингл, «When the Sun Goes Down», зробив те ж саме  - ось тільки цього разу постраждав не Вільямс, а Шейн Вард. Матеріал для свого дебютного альбому група записала ще восени 2005 року, але реліз був тим не менш призначений на січень 2006 року. Незважаючи на те, що чимало пісень альбому були вже доступні в ранніх демо-версіях через Інтернет, експерти пророкували альбому долю блокбастера. І не помилилися. У перший же тиждень продажів «Whatever People Say I Am, That's What I'm Not» побив усі рекорди продажів для дебютного альбому, розійшовшись таким накладом, якого не досягла вся топ-двадцятка, разом взята. У США платівка вийшла місяцем пізніше, і за перший же тиждень була продана тиражем близько 350 тисяч примірників.

Музиканти зізнавалися в інтерв'ю, що вони не мають наміру довго мочалити на концертах старий матеріал, і що новий повнометражний альбом вже майже готовий. «Не уявляю, щоб ми робили, як ті чи інші Coldplay, які записують альбом, а потім три роки поспіль дають один і той же чортів концерт щовечора»,  - зізнався гітарист Джеймі Кук. «Може, комусь і подобається так робити, але тільки не нам».

Альбом, який отримав назву «Favourite Worst Nightmare», з'явився в продажу 23 квітня і вже через тиждень посів перше місце в чарті UK Albums Chart. Другим синглом з альбому стала пісня «Flourescent Adolescent». Тур на підтримку альбому «Favourite Worst Nightmare» завершився 17 грудня 2007 концертом в Манчестері, який 3 листопада 2008 року було видано на DVD під назвою "Arctic Monkeys Live at the Apollo", а 14 жовтня вийшов у кінопрокат. Також Arctic Monkeys стали другим колективом в історії, всі чотири альбоми якого дебютували на першому рядку британського хіт-параду.

1 травня  2012 року була опублікована перша біографічна книга про групу: «The Arctic Monkeys: What People Say They Are … That's What They're Not», а 27 липня того ж року група виступила на церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні, виконавши «I Bet You Look Good on the Dancefloor» і  композицію групи «The Beatles «Come Together». Після церемонії кавер «Come Together» потрапив в UK Singles Chart, посівши 21-й рядок і ставши найвищим результатом групи з 2009 року. 

Відразу після випуску 9 вересня 2013 року новий, 5 альбом дебютував на 1-му рядку UK Albums Chart. За перший тиждень було продано більше 157 000 копій платівки. Врешті Arctic Monkeys стали першою інді-рок-групою, у якої всі п'ять альбомів поспіль досягали першого рядка чарту. Альбом прихильно зустріли критики і він був номінований на Mercury Prize.  20 лютого 2014 року Arctic Monkeys отримали музичну премію Brit Awards 2014, перемігши в таких номінаціях, як «Найкраща британська група» і «Британський альбом року». 24 серпня 2014 року, закінчивши турне в підтримку нового альбому, Arctic Monkeys оголосили паузу в своїй діяльності. Після цього музиканти взяли участь в інших музичних проєктах. Тільки в 2016 році всі чотири учасники групи вперше публічно з'явилися разом після AM-туру. Вони сприяли створенню дитячої лікарні в рідному місті Шеффілді.