Бойові дії в Ізраїлі: безперервне свято вуличного насильства та заворушень

Бойові дії в Ізраїлі: безперервне свято вуличного насильства та заворушень

Сутички між євреями та арабами в Єрусалимі. Ракетні обстріли ХАМАСом території Ізраїлю. Нова військова операція проти палестинських територій.

Що стало причиною загострення давнього протистояння, дізнаєтесь у програмі "Міжнародний огляд" від нашого гостя — координатора напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Дениса Москалика.

 

 

Андрій Давидов: Яка першопричина цього протистояння?

Денис Москалик: Ми маємо справу з унікальним календарним збігом. Усе розпочалося із заворушень, традиційних для цієї пори року навколо Храмової гори, коли ізраїльтяни 10 травня мусили пройти маршем у зв’язку з Днем Єрусалима.

Він, за єврейським календарем, припадає на різні дати: другу половину червня — першу половину травня. Вони мали відзначати взяття Єрусалима в ході Шестиденної війни 1967 року. Представники релігійних сіоністів, націонал-патріотичних сил Ізраїлю мусили пройти маршем через Єрусалим, зокрема місця боїв, таким чином продемонструвати, що Єрусалим їх. Араби зазвичай намагаються мобілізуватися та перешкодити цьому. Під час останніх подій вони взяли Храмову гору та мечеть Аль-Акса та почали проводити операції, які перешкоджали маршу. 

Якщо говорити про календарний збіг, то на 7 травня припав день Аль-Кудс, в перекладі з арабської — Єрусалим. Це також арабський День Єрусалима. Він був у 1982 році введений аятолою Хомейні як День солідарності з палестинським народом, День солідарності прихильників боротьби з політикою сіонізму. Цей день припадає на останню п’ятницю Рамадану за ісламським календарем. Тому якраз між цими святами було 2 дні. І це відповідно перетворило період із 7 до 10 травня на безперервне свято вуличного насильства та заворушень, що й спричинило нинішній вибух.

Андрій Давидов: Як самі ізраїльтяни до подібного ставляться?

Денис Москалик: Насамперед ізраїльтяни налаштовані проти арабів і підтримують заходи з безпеки. Мова і про дії протиракетної оборони, і про завдання власне ударів по території самого Сектору Гази — звідки здійснюються обстріли.

Проблема в тому, що це збіглося з певною внутрішньополітичною кризою в Ізраїлі. Справа в тому, що це зірвало присягу опозиційного щодо Беньяміна Нетаньягу коаліційного уряду. В Ізраїлі кілька разів були перевибори. Жодна сторона не може сформувати коаліцію через те, що, з одного боку, у Нетаньягу досить потужний рейтинг, а з іншого — такий самий антирейтинг. Протягом його тривалого правління мали зібратися коаліційні сили. Вони зібралися цього разу, але проблема в тому, що туди ввійшла представлена арабська партія. Одразу після заворушень вона вийшла, тому що "насильство проти арабів ми не можемо підтримувати". Тобто по суті Ізраїль рухається до чергових перевиборів, і швидше за все це призведе до збереження влади Нетаньягу. Це все наклалося на внутрішньополітичну боротьбу в ізраїльському суспільстві. Є думка, що все це усе робиться спеціально на користь Нетаньягу.

Андрій Давидов: Чому обстріли відбуваються саме із Сектору Гази?

Денис Москалик: За своїм статусом Сектор Гази та західний берег річки Йордан  дуже сильно відрізняються. Обидві території 1967 року потрапили під контроль ізраїльтян, але у 2005-му ізраїльтяни вивели із Сектору Гази війська. По суті вони не контролюють територію вже доволі давно. Періодично, 2-4 роки, вони вводили туди свої війська, проводили різні операції. Востаннє у 2014 році. І власне, це найдовший період, коли ізраїльтяни не заходили військами, не робили зачистку в самій Газі. Остання операція —  Непорушна скеля. Вони потім протягом тривалого часу намагалися утримуватися від наземних операцій в Секторі Гази. Місцевий рух ХАМАС встановив свою хамасократію, свою диктатуру та використовує в тому регіоні базу для ракетних обстрілів Ізраїлю. Там величезні запаси ракетного озброєння, відносно примітивні технології, проте чисельність така, що завдяки масовим запускам вони досягають території Ізраїлю.

Андрій Давидов: Що на Західному березі Йордану відбувається?

Денис Москалик: На Західному березі річки Йордан відбуваються масові сутички, перекриття доріг, закидання камінням ізраїльтян, підпалення шин, створення барикад. Це чисто вуличні заворушення. Основна точка напруження — Храмова гора, де мечеть аль-Акса. Араби намагаються здійснити мобілізацію для своїх прихильників, тому що це святе місце для них.

Андрій Давидов: Чи може "залізний купол", якщо долучиться Іран, утримати протиповітряну оборону? 

Денис Москалик: Він може мінімізувати втрати, будь-яку шкоду від обстрілів. Зараз жодного вбитого в Ізраїлі немає, одна особа поранена. Ракети, які зазвичай використовують палестинці, надходять з Ірану або з Сирії.

Андрій Давидов: Як відбувається завезення зброї на території Сектору Гази?

Денис Москалик: Тут є два основних шляхи. В першу чергу через Середземне море, під прикриттям гуманітарних і торгових вантажів. Гуманітарні конвої на кораблях, у яких під певним шаром товарів йдуть ракети, комплектовання до них та інше. Здебільшого постачання з Ізраїлю, скажімо з трубами для водопостачання, з яких потім зроблять ракети. Інший шлях — через Єгипет. Попри те, що це відносно контрольована ділянка, все ж підземні тунелі  для контрабанди продовжують функціонувати.

Андрій Давидов: Як на цей конфлікт зараз реагують в Європі та в США?

Денис Москалик: Там закликають зупинити насильство. Кажуть, що дуже занепокоєні та просять всі сторони сісти за стіл переговорів. Якісь конкретні заходи не пропонують. Якщо говорити про країни ісламського походження, то в Туреччині відбулися значні маніфести на підтримку Палестини.

Андрій Давидов: На що здатна Туреччина?

Денис Москалик: Насамперед Туреччина влаштовуватиме акції міжнародної солідарності. Збиратиме гуманітарну допомогу, маніфестації та інше. Ердоган навряд у це все вплутуватиметься. Тут ще грають роль відносини Туреччина — Ізраїль. Вони тривалий час співпрацюють по лінії супротиву з Єгиптом. За таких умов виникає питання щодо перерозподілу шельфу в Східному Середземномор'ї. Туреччина намагається долучитися до співпраці з ізраїльтянами на противагу єгипетським претензіям на взаємовигідній основі. Вони намагаються таким чином легімітизувати власні претензії. Їм це вдається по лінії Лівії.

Андрій Давидов: Як щодо Росії, яка підтримує арабів?

Денис Москалик: Росія підтримує палестинців. Вони були союзниками за часів СРСР, і під час війни з Сирією. Буквально вчора ХАМАС опублікували заПТУРення ізраїльського джипа. Це зроблено за допомогою російського ПТРК Корнет. В армії Палестини є досить потужний культ Путіна.

Андрій Давидов: Що в цьому випадку робити Україні?

Денис Москалик: Залишається споглядати. У нас немає реальних інтересів, інструментів для впливу на тамтешню ситуацію. Україна, з одного боку, має хороші відносини з Ізраїлем, з іншого — визнає палестинську державу.