День Автономної Республіки Крим
20 січня українці відзначають День Автономної Республіки Крим. 30 років тому у цей день більшість мешканців Криму на загальнокримському референдумі висловилися за встановлення автономії, що визначило статус Криму у складі України.
Проведений 20 січня 1991 року референдум став першим і останнім плебісцитом в історії СРСР. Майже півтора мільйона мешканців Криму взяли участь у голосуванні, з яких 93% дали згоду на створення Автономної Республіки Крим. 12 лютого 1991 року, спираючись на волю народу, Верховна Рада Української РСР ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», де статтею 1 визначено — відновити Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в межах території Кримської області в складі Української РСР.
А вже 1 грудня 1991 року мешканці Криму взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо проголошення незалежності України. У період загальної ейфорії суверенізації Крим пережив майже весь світовий досвід державного будівництва, у тому числі президентську й парламентську форми правління і період позачасовості — без Конституції й повноважень, не раз опиняючись на межі міжнаціональних і соціальних конфліктів.
У березні 2014 року Російська Федерація окупувала територію Автономної Республіки Крим. Світ засудив дії РФ і на міжнародному рівні підтримав суверенітет та міжнародно визнані кордони України. Більшість цивілізованих країн ввели санкції проти Російської Федерації у зв’язку з кричущим порушенням нею норм міжнародного права. Відповідно до чинних міжнародних договорів Крим залишається територією України, що визнають практично усі держави світу.
Усі ці роки, доки триває окупація Автономної Республіки Крим, Україна на міжнародній арені бореться за свої законні території та висловлює підтримку усім незаконно затриманим та ув’язненим на території півострова, а також родинам зниклих безвісти, усім, хто сьогодні в жорстких умовах безправності в Криму насмілюється висловлювати свою громадянську позицію. Переслідування з політичних мотивів та недотримання базових прав людини на півострові засуджене ООН та ПАРЄ. Україна подала численні позови та заяви до міжнародних судових установ для належної оцінки дій РФ та встановлення відповідальності за скоєні злочини.
Боротьба за мирне повернення півострова та повноцінну реінтеграцію населення в конституційне поле України наразі триває. У 2020 році в Україні розробили концепцію «Кримської платформи» — міжнародного майданчика, присвяченого питанням Криму, кінцевою метою якого є деокупація Криму, повернення його під контроль України. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що пріоритетними напрямами роботи Міністерства закордонних справ у 2021 році буде запуск "Кримської платформи", як елементу протидії російській агресії, підвищення ефективності взаємодії із закордонними українцями і дипломатична робота на нових географічних напрямках. За словами першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової, запланований у 2021 році у Києві саміт з питань деокупації Криму дасть офіційний старт роботі «Кримської платформи».
«Кримська платформа» працюватиме в міжнародному координаційно-діалоговому форматі. У її рамках планується посилити політико-дипломатичний тиск на Росію, зокрема і санкційного, протидіяти порушенням прав людини на тимчасово окупованій території України, а також подолання безпекових, економічних, екологічних та інших викликів, породжених окупацією. Як заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, на порядок денний майбутньої Кримської платформи винесуть тільки одне питання. Україна і міжнародні партнери обговорюватимуть, як Російська Федерація буде йти з півострова.
Європейський Союз, США та Туреччина вже висловили готовність доєднатися до ініціативи щодо формату міжнародної Кримської платформи.
Позиція України та усього цивілізованого, демократичного світу залишається незмінною — Автономна Республіка Крим є територією Незалежної України, що визнано на міжнародній арені.
Фото із сайту Агентство Кримські новини
