День вільний від метушні

День вільний від метушні

7 квітня православні християни відзначають свято Благовіщення. Починаючи з ранньої християнської Церкви подія Благовіщення розглядалася як перший акт виконання Богом Своїх обітниць про Христа. Із давніх часів шанують одну із найважливіших священних подій. А саме  - появу архангела Гавриїла перед Дівою Марією зі звісткою про швидку появу на світ Спасителя, Ісуса Христа.

 

 

Для вірян Благовіщення символізує втілення Бога у світі смертних. Відомо, що свято Благовіщення виникло у християн приблизно в IV столітті, а вже до початку VIII століття стало для християн східного обряду одним із найважливіших. Приблизно в той же час його почали відзначати і в західній церкві. Свято відзначається в одну дату кожний рік. Дату свята Благовіщення пов’язують із датою Різдва Христового. Між ними рівно 9 місяців. 
Благовіщення належить до великих пам’ятних дат. З цим святом пов’язано чимало прикмет, обмежень та забобонів. У народі кажуть, що в цей день дівчина косу не плете, а пташка гнізда не в’є.  

 

Традиції та обряди свята

У давні часи Благовіщення вважалось днем, вільним від метушні. На світанку або заході сонця, молоді люди зі старими сідали обговорювати весну, свій майбутній урожай. Це те, що дозволяє людям підтримувати духовні цінності, а також згуртуватися разом.

День напередодні Благовіщення вважався небажаним для роботи, зокрема весняно-польових робіт. Замість цього рекомендувалося провести його в молитвах. Щоб очистити будинок від недобрих сил, у хатах палили свічки. 

Наші предки вважали, що на Благовіщення у домі обов'язково має бути чисто. Це приверне благо та щастя. Але прибирати напередодні Благовіщення було небажано. Господині впорядковували оселю раніше, 4-5 квітня. 

У цей день не можна позичати або давати різні речі та гроші. Також не бажано приймати гостей. Цієї заборони необхідно дотримуватись з усіма без винятку, навіть із родичами. Порушивши табу, можна втратити здоров’я, сімейний добробут, мир та спокій в родині.

На Благовіщення заборонено прибирати, плести, шити, вишивати та в’язати. Таким чином можна заплутати свою долю та дістати нові проблеми. Також не можна торкатися свого волосся, щоб не притягнути неприємності.         

7 квітня не можна вдягати нові речі, бо вони швидко зіпсуються, а придбати обновки не буде можливості. Ті молодиці, які не послухаються, до наступного року будуть самотні.

У цей день не можна починати нову справу, бо вона буде приречена на провал. З цим пов’язане одне повір’я. День тижня, на який припадає Благовіщення, стане нещасливим для нових починань аж до наступного року.

Зрозуміло, на Благовіщення не можна грішити: лихословити, сваритися, ображати людей або тварин, думати про погане і бажати комусь зла.

На Благовіщення слід дотримуватись суворого посту: не можна їсти м'ясні і молочні продукти. Проте риба і морепродукти в цей день дозволені. Заборонено вживати алкоголь.

Наші предки на Благовіщення дотримувалися і таких звичаїв:

- випускали лісову птицю із клітки. Переважно голуба. Вважалося, що він полетить до Всевишнього і повідомить йому благу звістку про свою свободу. Тоді благочинець отримає нагороду;

- у ніч 7 квітня палили старе сміття і солому, співали пісні, закликаючи весну;

- також у цей пам’ятний день заготовляли благовіщенську сіль. Для цього брали невеликий мішечок. Кожен член сім’ї клав туди по дрібці солі. Далі мішок прожарювали в печі і зберігали цілий рік. А якщо не витрачали – спалювали. Використовували як оберіг, а також як чудодійні ліки від хвороб;

- погодні прикмети на Благовіщення дозволяли визначити, чи варто чекати рясного врожаю і яка погода буде на Великдень (яка на Благовіщення, така й на Великдень). Наші предки вірили, що вітер або дощ на Благовіщення обіцяють рясні врожаї пшениці, жита та інших зернових. На Благовіщення гроза, як вважалося, обіцяє швидке і спекотне літо.