Десантник Павло Чайка, позивний «Сігл»

Десантник Павло Чайка, позивний «Сігл»

Колишній військовослужбовець 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ. Народився у Дніпропетровську в сім’ї медиків. Пізніше сім’я переїхала до Волинської області. Навчався у Волинському обласному військовому ліцеї, по закінченні якого вступив на юридичний факультет Східноєвропейського Національного Університету ім. Лесі Українки на заочне відділення.
 

 



В армію Павло прийшов ще у 2007 році, тоді відслужив строкову десантником у Миколаєві, потім пішов на контракт. Далі служив два роки в «Беркуті». Коли почалася війна, у Павла був уже другий контракт.

У район АТО Павло Чайка потрапив після кримських подій. У березні 2014 року усі десантні бригади готувалися сісти у літаки й летіти до Криму зустрічати росіян там, але наказ так і не надійшов, «зелені чоловічки» захопили аеропорт Сімферополя та українських десантників перекинули до Чаплинки, де фактично почали створювати кордон із Кримом. Десантник пригадує: «Ми виїхали на зачистку Червоного Лиману… Нашу колону розстріляли, тоді у нас з’явилися перші шість трьохсотих. Потім ми потрапили у засідку, де нас просто заблокували та обстрілювали із трьох сторін». Тоді Павло дістав осколкове поранення, після чого ще 40 хвилин вів бій. Він був одним із перших поранених десантників під Червоним Лиманом, але від реабілітації відмовився, попросив лікарів зняти шви та поїхав до своїх побратимів.

У складі миколаївської бригади Павло Чайка брав участь в операціях із визволення Слов’янська, далі були Маріуполь та Дебальцеве. Пережив важкі бої під Зеленопіллям, де його бригаду обстрілювали з боку Росії, дві складних ротації у Донецькому аеропорту і на Дебальцівському плацдармі. Павло каже, що кожний бій на війні може стати останнім. І згадує найстрашніші події у своєму житті. У лютому 2015-го року у боях за Логвинове, на Дебальцівському виступі, десантник у прямому сенсі слова, дивився смерті в очі.

У 2014-2015 роках Павло Чайка пройшов найзапекліші бої російсько-української війни — двічі побував у Донецькому летовищі та виводив побратимів з Дебальцевського оточення. У кожній ситуації відзначився, за що був нагороджений трьома орденами «За мужність» і став першим повним кавалером цієї нагороди під час російсько-української війни.

Павло Чайка отримав орден «Народний герой України» 7 травня 2016 року у Києві.