Для чого було створене і які завдання виконує Командування сил логістики ЗСУ
В ефірі Армія FM радник зі зв’язків з громадськістю апарату радників Командування Сил логістики ЗСУ Іван Гаврилюк розповів про причину створення і головні завдання Командування.
Валерія Подкіч: Забезпечення Збройних Сил озброєнням, військовою та спеціальною технікою, матеріально-технічними засобами здійснюється за класами постачання. Розкажіть, що це за класи, як вони розподіляються та як визначається потреба у предметі постачання?
Іван Гаврилюк: Нині в країнах НАТО, у яких невеликі збройні сили, є п’ять класів постачання матеріальних засобів, в бідніших країнах – різні класи постачання, але вони всі практично зводяться до цих п’яти. В ЗСУ відпрацьовано дванадцять класів постачання матеріальних засобів:
- перший – забезпечення продовольством;
- другий – забезпечення озброєнням та військовою технікою;
- третій – забезпечення номенклатурою пального та мастильних матеріалів;
- четвертий клас – будівельні матеріали та фортифікаційне обладнання;
- п’ятий клас – це всі засоби ураження, зокрема отруйні речовини.
Необхідність визначається так: потреба узагальнюється і подається через логістику штабів, у якій нині створена вертикаль від Головного управління логістики Генерального штабу до найнижчої військової частини тактичної ланки – бригада, окремий батальйон, дивізіон. Потреба подається по вертикалі до верхньої ланки. Забезпечення здійснюється поетапно, виходячи із наявності матеріальних засобів і їх зберігання. Наприклад, наявними матеріальними засобами забезпечується бригада, яка їх потребує. Якщо на тактичному рівні немає необхідного, забезпечення бригади йде від складів баз і арсеналів оперативного рівня - це оперативні командування, якщо Сухопутні війська, а якщо це Повітряні сили - повітряні командування. У разі відсутності потреба забезпечується із складів Командування Сил логістики.
Валерія Подкіч: Враховуючи, що Командування відносно нове, розкажіть про перші роки вашої діяльності й про проблеми, які довелося розв'язувати...
Іван Гаврилюк: Найбільша проблема - реформування системи забезпечення, яке доводиться проводити в умовах ведення війни на Сході України і загрози з кримського напряму. Інші країни, які є членами НАТО, трансформували свою систему в мирних умовах, а в нас це набагато складніше. Триває війна, тож різких змін робити не можна, аби не зруйнувати наявну систему забезпечення. Тому процес цей тривалий. Також має бути налагоджена відповідна система підготовки кадрів.
29 травня 2018 року створено Командування Сил логістики як оперативну групу з офіцерів та працівників, завданням яких було протягом року набрати спроможності й сформувати орган управління у вигляді штабу, який зміг би керувати розрізненими системами забезпечення.
Валерія Подкіч: На початку збройної агресії у 2014 році потужну допомогу ЗСУ надали волонтерські організації з питань логістичного забезпечення. Скажіть, чи триває така співпраця зараз?
Іван Гаврилюк: Зараз такої масштабної підтримки немає, бо немає потреби. У 2014 році відбулось шість хвиль мобілізації, кількість особового складу збройних сил різко збільшилася, тож запасів матеріальних і транспортних засобів, речового майна, продовольства було недостатньо, аби забезпечити нормальне функціонування й виконання завдань бойовими підрозділами. Тоді величезну роль відіграв волонтерський рух, який досі функціонує. Я дуже вдячний їм за підтримку, але зараз попит на забезпечення найнеобхіднішими продуктами, пральними засобами й так далі задоволений.
Валерія Подкіч: Які є проблеми із матеріально-технічним забезпеченням на передових позиціях?
Іван Гаврилюк: Якщо казати про проблеми на передових позиціях, то це залежить від співпраці ланки забезпечення військової частини, яка перебуває на фронті, з тими військовими частинами забезпечення, які вищі стратегічно. Загалом проблем, окрім знаходження під засобами ураження, великих немає. Є неповна укомплектованість тепловізійними приладами, але підрозділи, які працюють в районах виконання завдань, забезпечені майже в повному обсязі.
Валерія Подкіч: Як відбувається процес підготовки персоналу? Чи проводяться навчання з підрозділами інших держав?
Іван Гаврилюк: Для цього в будь-яких організаціях влаштовуються відповідні конференції, відбувається погодження і планування цих навчань, а перед тим підготовка персоналу і підрозділів, які до них залучаються. Крім того, підрозділи логістики вже протягом п’яти-шести років проходять підготовку у Міжнародному Центрі миротворчості та безпеки у Львівській області. В операції «Орбітал» нам надають допомогу збройні сили Канади. Свого часу пройшли підготовку в Черкасах й транспортні підрозділи.
Торік до навчань з логістики на території Республіки Польща були залучені всі країни-члени НАТО. Також брали участь наші логістичні штаби. В цьому році також будуть задіяні наші підрозділи.
Валерія Подкіч: Як реагує Командування на неправдиву інформацію про проблеми в ЗСУ, яку тиражують деякі ЗМІ?
Іван Гаврилюк: У нас Збройні сили для виконання завдань розподілені практично за чотирма функціями: планування, застосування подання на командування ООС; забезпечення – це покладені завдання на Командування Сил логістики; генерування і розвиток. І підготовку покладено на відповідні командування ЗСУ. Щодо неправдивої інформації про укомплектування особового складу, то укомплектування частин різне, але в середньому воно становить близько 70%.
Валерія Подкіч: Які стандарти НАТО командування вже запровадило та які в найближчих планах?
Іван Гаврилюк: Стандарти НАТО по кожному напряму свої. По речовому майну на стандарти НАТО перейшли два-три роки тому. У зв’язку з тим, що ми плануємо будівництво логістичного центру, то кожна річ повинна мати свій артикул. Наприклад, знаходимо будь-які номери, намета для прикладу, - на кожному висить свій номер, артикул, таким чином буде здійснюватися і облік і видача окремих засобів для збройних сил.
Валерія Подкіч: Які завдання стоять перед Командуванням на 2021-2022 рік?
Іван Гаврилюк: 2021-2022 рік ми прийняли від Командування сил підтримки: Командування зв’язку, Командування медичних сил. На цей момент ми оптимізуємо систему безперебійної роботи тих органів управління, які перейшли до нас. Надалі плануємо провести оптимізацію розрізнених військових частин, які відповідають за забезпечення збройних сил за територіальним принципом. Відповідно до стандартів, які прийняті Україною.
Наша держава за територією ділиться на чотири регіони: Західний, Північний, Південний і Східний. Кожному з цих регіонів відповідає ряд функцій логістики:
- перша – забезпечення матеріальними засобами;
- друга – технічне забезпечення;
- третя – інфраструктурне забезпечення;
- четверта – транспортування та перевезення.
Ці функції на 100% відповідають тим, які є в логістиці країн-членів НАТО. Відповідно до кожної з цих функцій в кожному регіоні будуть створені об’єднані центри забезпечення. В наступному році ми плануємо розпочати створення в Західному регіоні об’єднаного логістичного центру, на якому б утримувалась номенклатура всіх матеріальних засобів, за винятком засобів ураження, пального, озброєння. І в Західному регіоні, також в одній із частин, планується створити регіональний центр забезпечення ремонту всієї номенклатури озброєння та військової техніки.
Ми хочемо дійти до того, аби забезпечення здійснювалось найкоротшим шляхом від центру забезпечення до частини, яка дислокується на території відповідальності логістичного центру, аби відпала потреба звертатися до найвищих органів забезпечення для отримання тих чи інших матеріалів.
Відпрацьовується річний план забезпечення військової частини, й виходячи з тих дат планується забезпечення. Наприклад, є військова частина, яка має через якийсь час відбути в ООС. Підготовка починається за три місяці. Командир підрозділу розуміє, що він повинен поставити частину в перелік того чи іншого майна, аби отримати все необхідне. Після підготовки вона повинна мати всю номенклатуру, яка необхідна для переміщення, виконання завдань в ООС. Тобто це тривалий процес. Плановий. Наше завдання - забезпечити всім необхідним військову частину протягом доби.
