Для чого потрібне оцінювання військових вишів

Для чого потрібне оцінювання військових вишів

Нещодавно в Міністерстві оборони України анонсували громадські обговорення проєкту проведення  інституційного аудиту професійної військової освіти. В програмі «Мілітарі навігатор» директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України Володимир Мірненко розповів для чого проводитиметься цей аудит, яких змін зазнає військова освіта, та які курси доступні військовослужбовцям.

 

 

Ірина Зінчук: Що таке інституційний аудит професійної військової освіти у ВВНЗ?

Володимир Мірненко: З метою переведення сектору безпеки і оборони України на стандарти НАТО та покращення взаємосумісності Збройних Сил України з арміями держав — членів НАТО необхідно створити ефективну систему професійної військової освіти, яка інтегрована в загальнодержавну систему освіти. Інституційний аудит полягає в комплексній зовнішній перевірці та оцінюванні освітніх і управлінських процесів у військових вишах. По суті, інституційний аудит має оцінити чи відповідає якість професійної військової освіти потребам інтеграції України в НАТО та запропонувати практичні рекомендації щодо її удосконалення відповідно до кращих методик держав-членів НАТО.

Важливим моментом цього інституційного аудиту є те, що безпосередню участь у ньому братимуть, окрім національних експертів, експерти НАТО, а саме: представники Литовської республіки та Канади.

Ірина Зінчук: Чому постало питання проведення такого аудиту?

Володимир Мірненко: Відповідно до Проєкту розвитку системи військової освіти у ВВНЗ України проходить апробація курсів професійної військової освіти офіцерського складу всіх рівнів за натівськими процедурами планування і прийняття рішень. Цей процес триває вже починаючи з 2018-2019 навчального року. Тому прийшов час проаналізувати наші здобутки і скорегувати плани на майбутнє, щоб уникнути прикрих помилок. Саме тому, за ініціативи Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України і стратегічних радників НАТО, було прийнято рішення щодо проведення інституційного аудиту професійної військової освіти.

Ірина Зінчук: Як виглядатиме система військової освіти найближчим часом?

Володимир Мірненко: В системі військової освіти є формальна та неформальна освіта. Формальна освіта передбачає досягнення здобувачами визначених стандартами результатів навчання та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою. Неформальна освіта не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудження часткових освітніх кваліфікацій.

Департаментом військової освіти та науки МО України розроблено Проєкт перспективної системи військової освіти. Система складається з трьох функціональних складових: вища освіти, професійна військова освіта на курсах L-1, L-2, L-3, L-4 та підвищення кваліфікації.

1. Під час навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра (магістра) курсанти проходять базовий курс професійної підготовки L-1А. Останнім блоком навчальних дисциплін передбачається фаховий курс професійної підготовки L-1В (взвод) терміном до 6 місяців. Така підготовка дозволить випускнику обіймати первинні посади (командир взводу, заступник командира роти).

2. Перед призначенням на посаду командира роти офіцер повинен пройти фаховий курс підвищення кваліфікації L-1С на базі видового ВВНЗ терміном до 3 місяців.

3. Для призначення на посаду рівня командира батальйону прибуває до НУОУ імені Івана Черняховського на навчання на курсі підвищення кваліфікації рівня командира батальйону (начальника служби штабу бригади).

4. Однією з головних вимог до офіцерів, які плануються для призначення на посади керівника органу військового управління на рівні командування компоненти або офіцера органу військового управління на рівні Об’єднаного штабу (КОЗ) є здобуття ступеня магістр військового управління і кваліфікації: “спеціаліст-офіцер військового управління оперативного рівня”. Решта посад які вимагають ступеня “магістр” визначається паспортом посади.

Результати навчання, здобуті шляхом неформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством.

Після закінчення курсів L-2, L-3 та L-4 для підготовки офіцерів до виконання певних (специфічних) посадових обов’язків на базі НУОУ пропонується розробити низку курсів підвищення кваліфікації різної тривалості.

Тому для виявлення проблемних питань та ухвалення правильних рішень щодо їх усунення здійснюватиметься інституційний аудит професійної військової освіти.

Ірина Зінчук: Які сьогодні є можливості у військовослужбовців вдосконалювати свої професійні знання? Які курси доступні?

Володимир Мірненко: Окрім L-курсів, в системі підвищення кваліфікації функціонує близько 500 курсів підвищення кваліфікації для військовослужбовців, працівників ЗСУ, державних службовців Міноборони та ЗСУ з метою отримання ними необхідних знань, умінь та практичних навичок для виконання обов’язків за посадою з терміном навчання від 2 тижнів до 6 місяців.

Ірина Зінчук: Знання англійської мови офіцерами та військовослужбовцями служби за контрактом — один зі стандартів НАТО. Як це досягається?

Володимир Мірненко: На сьогодні вживаються заходи з досягнення Мовних вимог відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001 та Основних засад мовної підготовки особового складу у системі Міністерства оборони України. У Міноборони триває робота щодо опрацювання нового каталогу військових посад офіцерського (сержантського) складу, який передбачатиме вимоги щодо базової освіти, рівня військової освіти та володіння іноземною мовою. Схема підготовки офіцерського складу в новій системі професійної військової освіти (L-курси) передбачатиме обов’язкове тестування вступників на визначення рівня володіння англійською мовою, а також надання можливості навчатися на курсах підтримання знань та інтенсивних курсах. Наразі триває процедура поновлення курсів мовної підготовки у ВВНЗ, які були призупинені у зв’язку з пандемією коронавірусу.