Це перша частина ефіру Історичної години, присвяченої Другій світовій війни. Наші історики розбирають радянські міфи та діляться достовірною інформацією про найбільшу війну людства.
Василь Павлов: В свідомості деяких наших співвітчизників Друга світова війна перебуває в такому концепті як Велика Вітчизняна війна. Законодавчо в Україні терміну велика Вітчизняна війна вже не існує тому потрібно відвикати від цього терміну. В незалежній Україні завжди існував концепт якраз Україна в Другій світовій війні. Єдиний період, коли він був переглянутий це 2010 рік, коли за часів міністра Табачника було змінено програми історія України і був повернений термін Велика Вітчизняна війна.
Юрій Гудименко: Насправді цей термін дуже пропагандиський і складно зрозуміти звідки до нього підходити. По-перше, чому Велика Вітчизняна. В радянській стереографії є термін Вітчизняна війна, який відноситься до Наполеона Бонапарта 1812 року.
Василь Павлов: Так само і був термін Велика війна, який стосується Першої світової війни. І ось в цьому концепті об’єднали 2 моменти.
Юрій Гудименко: По-друге, термін Велика Вітчизняна війна з’явився в 1941 році. Спочатку друкували медалі і ордени з терміном Вітчизняна війна. Потім зрозуміли, що щось не так і Вітчизняна війна вже в історії була і додали слово Велика, який остаточно сформувався вже в 1943 році.
Василь Павлов: 1943 рік є знаковим у формуванні і радянської ідеології і міфології Другої світової, тобто Великої вітчизняної війни, яка сформувалася і буде в цьому вигляді існувати в СРСР до його падіння у 1991 році, а в деяких наших сусідів вона існує і зараз. Щодо Другої світової війни є елементарні дати, коли вона почалася – це 1 вересня 1939 року. Є ще така цікава дата як 23 серпня 1939 року. Цей день фактично завершився таким вікопомним постом Йосифа Сталіна “за здоров’я фюрера німецького народу Адольфа Гітлера”. І цей день багато дослідників вважають фактичним початком Другої світової війни. В цей день відбувся візит до Москви міністра іноземних справ Німеччини і дуже короткі, але надзвичайно змістовні переговори між німецькою та радянською делегацією про відкритий договір про ненапад і закритий договір про поділ сфер впливу у Східній Європі. І ці таємні протоколи з одного боку відкрили шлях до початку бойових дій, з іншого – початок сторінки, яку багато людей не згадували ніколи, багато людей намагаються приховати зараз – це співробітництво між СРСР і Німеччиною протягом майже 2 років, коли СРСР був воєнно-політичним союзником Німеччини.
Юрій Гудименко: Тобто всі події, які були після цього договору – і окупація Прибалтійських країн, і розчленування Польщі – битва за Львів, битва за Тернопіль, події навколо Луцька – саме через це радянська стереографія поділяє терміни Друга світова війна і Велика Вітчизняна війна. Тому що фактично жодна пропаганда не хоче вже після війни казати, що вона співпрацювала з агресором, з Гітлером, з нацистами і тому Друга світова війна почалася нібито без участі Радянського Союзу і радянські війська захищали від фашистів мирне населення шляхом введення військ. Це якраз Західна Україна, Західна Білорусь, країни Балтії, спроба захопити Фінляндію частково вдала, анексія частини Румунії.
Василь Павлов: Ще варто згадати період з 1923 по 1932 рік – це було надзвичайно тісне військово-технічне співробітництво між СРСР і Німеччиною. На території СРСР діяли 3 навчальні центри – школа льотчиків “Ліпецк”, танкова школа “Кама” і артилерійський і полігон хімічної зброї “Томка”. Тобто 3 центри, де готувалися німецькі офіцери, де вони проходили навчання, де випробовувалася техніка. Тобто Радянський Союз надав ці території і можливості. Німеччина у відповідь на це дозволила вищому радянському керівництву навчатися в німецьких військових академіях. Також у 1940 році Радянським Союзом цілеспрямовано було закуплено всі зразки німецьких бойових літаків по 1 екземпляру.
Юрій Гудименко: Тобто після Першої світової війни, у якій Німеччина була переможена на неї були накладені, як зараз говорять, санкції. Тобто обмеження, які стосувалися розвитку військової техніки і інші країни не мали права співпрацювати з Німеччиною у розробках зброї, її поставках і фактично єдиним союзником, хто співпрацював з Німеччиною став СРСР.
Василь Павлов: Також ми маємо згадати надзвичайно трагічну сторінку – це Катинь і масове знищення польських офіцерів у 1940 році. Катинь – це селище на території Смоленської області, теперішньої Росії, але дякуючи українському досліднику Олександру Зінченку, який зібрав матеріали про це саме на території України, і тепер ми знаємо, що основним місцем знищення на території України було місто Старобєльськ, це в Луганській області. Там знаходився один з таборів і там відбувалося знищення поляків, польських офіцерів. Там були проведені розкопки і знайдені масові поховання. Так само польські офіцери знищувалися в Одесі, Києві. І це один зі злочинів радянської влади, який задокументований – є підписи, накази, прийняття рішень. І якщо ми вже кажемо про переддень Другої світової війни, то маємо згадати про західно-українські землі і про те як вони були включені. Це і формування фейкових урядів і звернення до Верховної Ради УРСР з проханням включити ці території до складу Радянського Союзу, це проведення радянізації, масових репресій, це масові вбивства ув’язнених у західно-українських тюрмах, зараз це цифра 24000 задокументованих. Причина цих вбивств – за те, що були українцями. Також потрібно згадати одну з найбільш міфологізованих дат 22 червня – початок нібито бойових дій на території України. Тобто відкриття нового фронту. І тут є кілька моментів, які вперше було висвітлено на початку 1980х років Віктором Суворовим який висунув концепцію про те, що німецька кампанія на сході – це фактично превентивний удар проти радянської агресії. На даний момент історики діляться на 3 табори: одні визнають, що це дійсно так, що СРСР насправді готував агресивну війну і Німеччина її випередила, інші вважають, що це фейк і такого не було і третя група намагається балансувати між цими твердженнями, вони ще не визначилися. Але моя думка, що ті документи, які є і були опубліковані, ті дії радянського керівництва свідчать про те, що Радянський Союз все ж готувався напасти першим. Один з таких непрямих доказів те, що південно-західний і південний фронти на території України будуть сформовані 20 червня, тобто за 2 дні до початку війни. Так само будуть висунуті величезна кількість військ до самого кордону і радянське командування вже після 22 червня довело, що воно чітко розуміє, що таке оборонні і наступальні порядки. Ще одне таке підтвердження – це промова Сталіна 5 травня 1941 року на випускному радянських військових училищ і було чітко заявлено до якої війни готується Радянський Союз. Про оборонну війну там не йшлося, а лише про наступальну. І загалом до 1943 року в оборонних статутах Червоної арміє не було розділу оборона.
Телефон прямих ефірів 
Це перша частина ефіру Історичної години, присвяченої Другій світовій війни. Наші історики розбирають радянські міфи та діляться достовірною інформацією про найбільшу війну людства.
Василь Павлов: В свідомості деяких наших співвітчизників Друга світова війна перебуває в такому концепті як Велика Вітчизняна війна. Законодавчо в Україні терміну велика Вітчизняна війна вже не існує тому потрібно відвикати від цього терміну. В незалежній Україні завжди існував концепт якраз Україна в Другій світовій війні. Єдиний період, коли він був переглянутий це 2010 рік, коли за часів міністра Табачника було змінено програми історія України і був повернений термін Велика Вітчизняна війна.
Юрій Гудименко: Насправді цей термін дуже пропагандиський і складно зрозуміти звідки до нього підходити. По-перше, чому Велика Вітчизняна. В радянській стереографії є термін Вітчизняна війна, який відноситься до Наполеона Бонапарта 1812 року.
Василь Павлов: Так само і був термін Велика війна, який стосується Першої світової війни. І ось в цьому концепті об’єднали 2 моменти.
Юрій Гудименко: По-друге, термін Велика Вітчизняна війна з’явився в 1941 році. Спочатку друкували медалі і ордени з терміном Вітчизняна війна. Потім зрозуміли, що щось не так і Вітчизняна війна вже в історії була і додали слово Велика, який остаточно сформувався вже в 1943 році.
Василь Павлов: 1943 рік є знаковим у формуванні і радянської ідеології і міфології Другої світової, тобто Великої вітчизняної війни, яка сформувалася і буде в цьому вигляді існувати в СРСР до його падіння у 1991 році, а в деяких наших сусідів вона існує і зараз. Щодо Другої світової війни є елементарні дати, коли вона почалася – це 1 вересня 1939 року. Є ще така цікава дата як 23 серпня 1939 року. Цей день фактично завершився таким вікопомним постом Йосифа Сталіна “за здоров’я фюрера німецького народу Адольфа Гітлера”. І цей день багато дослідників вважають фактичним початком Другої світової війни. В цей день відбувся візит до Москви міністра іноземних справ Німеччини і дуже короткі, але надзвичайно змістовні переговори між німецькою та радянською делегацією про відкритий договір про ненапад і закритий договір про поділ сфер впливу у Східній Європі. І ці таємні протоколи з одного боку відкрили шлях до початку бойових дій, з іншого – початок сторінки, яку багато людей не згадували ніколи, багато людей намагаються приховати зараз – це співробітництво між СРСР і Німеччиною протягом майже 2 років, коли СРСР був воєнно-політичним союзником Німеччини.
Юрій Гудименко: Тобто всі події, які були після цього договору – і окупація Прибалтійських країн, і розчленування Польщі – битва за Львів, битва за Тернопіль, події навколо Луцька – саме через це радянська стереографія поділяє терміни Друга світова війна і Велика Вітчизняна війна. Тому що фактично жодна пропаганда не хоче вже після війни казати, що вона співпрацювала з агресором, з Гітлером, з нацистами і тому Друга світова війна почалася нібито без участі Радянського Союзу і радянські війська захищали від фашистів мирне населення шляхом введення військ. Це якраз Західна Україна, Західна Білорусь, країни Балтії, спроба захопити Фінляндію частково вдала, анексія частини Румунії.
Василь Павлов: Ще варто згадати період з 1923 по 1932 рік – це було надзвичайно тісне військово-технічне співробітництво між СРСР і Німеччиною. На території СРСР діяли 3 навчальні центри – школа льотчиків “Ліпецк”, танкова школа “Кама” і артилерійський і полігон хімічної зброї “Томка”. Тобто 3 центри, де готувалися німецькі офіцери, де вони проходили навчання, де випробовувалася техніка. Тобто Радянський Союз надав ці території і можливості. Німеччина у відповідь на це дозволила вищому радянському керівництву навчатися в німецьких військових академіях. Також у 1940 році Радянським Союзом цілеспрямовано було закуплено всі зразки німецьких бойових літаків по 1 екземпляру.
Юрій Гудименко: Тобто після Першої світової війни, у якій Німеччина була переможена на неї були накладені, як зараз говорять, санкції. Тобто обмеження, які стосувалися розвитку військової техніки і інші країни не мали права співпрацювати з Німеччиною у розробках зброї, її поставках і фактично єдиним союзником, хто співпрацював з Німеччиною став СРСР.
Василь Павлов: Також ми маємо згадати надзвичайно трагічну сторінку – це Катинь і масове знищення польських офіцерів у 1940 році. Катинь – це селище на території Смоленської області, теперішньої Росії, але дякуючи українському досліднику Олександру Зінченку, який зібрав матеріали про це саме на території України, і тепер ми знаємо, що основним місцем знищення на території України було місто Старобєльськ, це в Луганській області. Там знаходився один з таборів і там відбувалося знищення поляків, польських офіцерів. Там були проведені розкопки і знайдені масові поховання. Так само польські офіцери знищувалися в Одесі, Києві. І це один зі злочинів радянської влади, який задокументований – є підписи, накази, прийняття рішень. І якщо ми вже кажемо про переддень Другої світової війни, то маємо згадати про західно-українські землі і про те як вони були включені. Це і формування фейкових урядів і звернення до Верховної Ради УРСР з проханням включити ці території до складу Радянського Союзу, це проведення радянізації, масових репресій, це масові вбивства ув’язнених у західно-українських тюрмах, зараз це цифра 24000 задокументованих. Причина цих вбивств – за те, що були українцями. Також потрібно згадати одну з найбільш міфологізованих дат 22 червня – початок нібито бойових дій на території України. Тобто відкриття нового фронту. І тут є кілька моментів, які вперше було висвітлено на початку 1980х років Віктором Суворовим який висунув концепцію про те, що німецька кампанія на сході – це фактично превентивний удар проти радянської агресії. На даний момент історики діляться на 3 табори: одні визнають, що це дійсно так, що СРСР насправді готував агресивну війну і Німеччина її випередила, інші вважають, що це фейк і такого не було і третя група намагається балансувати між цими твердженнями, вони ще не визначилися. Але моя думка, що ті документи, які є і були опубліковані, ті дії радянського керівництва свідчать про те, що Радянський Союз все ж готувався напасти першим. Один з таких непрямих доказів те, що південно-західний і південний фронти на території України будуть сформовані 20 червня, тобто за 2 дні до початку війни. Так само будуть висунуті величезна кількість військ до самого кордону і радянське командування вже після 22 червня довело, що воно чітко розуміє, що таке оборонні і наступальні порядки. Ще одне таке підтвердження – це промова Сталіна 5 травня 1941 року на випускному радянських військових училищ і було чітко заявлено до якої війни готується Радянський Союз. Про оборонну війну там не йшлося, а лише про наступальну. І загалом до 1943 року в оборонних статутах Червоної арміє не було розділу оборона.