Друга світова війна: радянські міфи та реальність

Це перша частина ефіру Історичної години, присвяченої Другій світовій війни. Наші історики розбирають радянські міфи та діляться достовірною інформацією про найбільшу війну людства.

Василь Павлов: В свідомості деяких наших співвітчизників Друга світова війна перебуває в такому концепті як Велика Вітчизняна війна. Законодавчо в Україні терміну велика Вітчизняна війна вже не існує тому потрібно відвикати від цього терміну. В незалежній Україні завжди існував концепт якраз Україна в Другій світовій війні. Єдиний період, коли він був переглянутий це 2010 рік, коли за часів міністра Табачника було змінено програми історія України і був повернений термін Велика Вітчизняна війна.

Юрій Гудименко: Насправді цей термін дуже пропагандиський і складно зрозуміти звідки до нього підходити. По-перше, чому Велика Вітчизняна. В радянській стереографії є термін Вітчизняна війна, який відноситься до Наполеона Бонапарта 1812 року.

Василь Павлов: Так само і був термін Велика війна, який стосується Першої світової війни. І ось в цьому концепті об’єднали 2 моменти.

Юрій Гудименко: По-друге, термін Велика Вітчизняна війна з’явився в 1941 році. Спочатку друкували медалі і ордени з терміном Вітчизняна війна. Потім зрозуміли, що щось не так і Вітчизняна війна вже в історії була і додали слово Велика, який остаточно сформувався вже в 1943 році.

Василь Павлов: 1943 рік є знаковим у формуванні і радянської ідеології і міфології Другої світової, тобто Великої вітчизняної війни, яка сформувалася і буде в цьому вигляді існувати в СРСР до його падіння у 1991 році, а в деяких наших сусідів вона існує і зараз. Щодо Другої світової війни є елементарні дати, коли вона почалася – це 1 вересня 1939 року. Є ще така цікава дата як 23 серпня 1939 року. Цей день фактично завершився таким вікопомним постом Йосифа Сталіна “за здоров’я фюрера німецького народу Адольфа Гітлера”. І цей день багато дослідників вважають фактичним початком Другої світової війни. В цей день відбувся візит до Москви міністра іноземних справ Німеччини і дуже короткі, але надзвичайно змістовні переговори між німецькою та радянською делегацією про відкритий договір про ненапад і закритий договір про поділ сфер впливу у Східній Європі. І ці таємні протоколи з одного боку відкрили шлях до початку бойових дій, з іншого – початок сторінки, яку багато людей не згадували ніколи, багато людей намагаються приховати зараз – це співробітництво між СРСР і Німеччиною протягом майже 2 років, коли СРСР був воєнно-політичним союзником Німеччини.

Юрій Гудименко: Тобто всі події, які були після цього договору – і окупація Прибалтійських країн, і розчленування Польщі – битва за Львів, битва за Тернопіль, події навколо Луцька – саме через це радянська стереографія поділяє терміни Друга світова війна і Велика Вітчизняна війна. Тому що фактично жодна пропаганда не хоче вже після війни казати, що вона співпрацювала з агресором, з Гітлером, з нацистами і тому Друга світова війна почалася нібито без участі Радянського Союзу і радянські війська захищали від фашистів мирне населення шляхом введення військ. Це якраз Західна Україна, Західна Білорусь, країни Балтії, спроба захопити Фінляндію частково вдала, анексія частини Румунії.

Василь Павлов: Ще варто згадати період з 1923 по 1932 рік – це було надзвичайно тісне військово-технічне співробітництво між СРСР і Німеччиною. На території СРСР діяли 3 навчальні центри – школа льотчиків “Ліпецк”, танкова школа “Кама” і артилерійський і полігон хімічної зброї “Томка”. Тобто 3 центри, де готувалися німецькі офіцери, де вони проходили навчання, де випробовувалася техніка. Тобто Радянський Союз надав ці території і можливості. Німеччина у відповідь на це дозволила вищому радянському керівництву навчатися в німецьких військових академіях. Також у 1940 році Радянським Союзом цілеспрямовано було закуплено всі зразки німецьких бойових літаків по 1 екземпляру.

Юрій Гудименко: Тобто після Першої світової війни, у якій Німеччина була переможена на неї були накладені, як зараз говорять, санкції. Тобто обмеження, які стосувалися розвитку військової техніки і інші країни не мали права співпрацювати з Німеччиною у розробках зброї, її поставках і фактично єдиним союзником, хто співпрацював з Німеччиною став СРСР.

Василь Павлов: Також ми маємо згадати надзвичайно трагічну сторінку – це Катинь і масове знищення польських офіцерів у 1940 році. Катинь – це селище на території Смоленської області, теперішньої Росії, але дякуючи українському досліднику Олександру Зінченку, який зібрав матеріали про це саме на території України, і тепер ми знаємо, що основним місцем знищення на території України було місто Старобєльськ, це в Луганській області. Там знаходився один з таборів і там відбувалося знищення поляків, польських офіцерів. Там були проведені розкопки і знайдені масові поховання. Так само польські офіцери знищувалися в Одесі, Києві. І це один зі злочинів радянської влади, який задокументований – є підписи, накази, прийняття рішень. І якщо ми вже кажемо про переддень Другої світової війни, то маємо згадати про західно-українські землі і про те як вони були включені. Це і формування фейкових урядів і звернення до Верховної Ради УРСР з проханням включити ці території до складу Радянського Союзу, це проведення радянізації, масових репресій, це масові вбивства ув’язнених у західно-українських тюрмах, зараз це цифра 24000 задокументованих. Причина цих вбивств – за те, що були українцями. Також потрібно згадати одну з найбільш міфологізованих дат 22 червня – початок нібито бойових дій на території України. Тобто відкриття нового фронту. І тут є кілька моментів, які вперше було висвітлено на початку 1980х років Віктором Суворовим який висунув концепцію про те, що німецька кампанія на сході – це фактично превентивний удар проти радянської агресії. На даний момент історики діляться на 3 табори: одні визнають, що це дійсно так, що СРСР насправді готував агресивну війну і Німеччина її випередила, інші вважають, що це фейк і такого не було і третя група намагається балансувати між цими твердженнями, вони ще не визначилися. Але моя думка, що ті документи, які є і були опубліковані, ті дії радянського керівництва свідчать про те, що Радянський Союз все ж готувався напасти першим. Один з таких непрямих доказів те, що південно-західний і південний фронти на території України будуть сформовані 20 червня, тобто за 2 дні до початку війни. Так само будуть висунуті величезна кількість військ до самого кордону і радянське командування вже після 22 червня довело, що воно чітко розуміє, що таке оборонні і наступальні порядки. Ще одне таке підтвердження – це промова Сталіна 5 травня 1941 року на випускному радянських військових училищ і було чітко заявлено до якої війни готується Радянський Союз. Про оборонну війну там не йшлося, а лише про наступальну. І загалом до 1943 року в оборонних статутах Червоної арміє не було розділу оборона.