Електронна начинка в російських боєприпасах: як окупанти удосконалюють міни на фронті

З появою БПЛА мінування стало дистанційним і може відбуватися будь-де в зоні досяжності дронів. Якщо раніше для встановлення мін потрібно було особисто виходити на позиції, то зараз це відбувається дистанційно. Боєприпаси можуть бути в будь-якому місці в радіусі дії дронів, що робить війну більш непередбачуваною і небезпечною. Про це в ефірі Армія FM заявив Іван Кріпченко, командир інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних сил України імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.

— Пане Іване, ваш шлях у війську дуже тривалий. Що спонукало вас долучитися?

— Я долучився до війська у 2003 році зі строкової служби.

— На той час це був ваш самостійний вибір чи обов'язок?

— Це був і обов’язок, і моє бажання. Вважаю, що кожен чоловік зобов'язаний пройти цей шлях, оскільки захист Батьківщини — основна прерогатива чоловіка.

— Зараз цієї думки бракує в нашому суспільстві. Наскільки це критично сьогодні?

— На фронті не вистачає людей, підрозділи недоукомплектовані. Якщо так триватиме, ми можемо втратити державу.

— Чому ви обрали саме напрям мінування?

— Потрапивши на строкову службу в 12-й інженерний полк, я познайомився з військовою інженерією. Мені пощастило з командуванням: ми не просто «відбували» півтора року, а постійно здобували фах.

— Довго треба вчитися на таку професію?

— Вчитися треба все життя, бо все постійно змінюється. Але базовий фундамент закладається за 45 днів.

— Як змінилися підходи до мінування з часів АТО до сьогодні?

— З появою БПЛА все змінилось принципово. Раніше для встановлення міни треба було особисто вилізати за «нуль», а зараз усе відбувається шляхом дистанційного мінування: скидами або штатними засобами.

— Життя сапера трохи полегшилося?

— Ускладнилося. Ти не розумієш, де може бути небезпека. Якщо раніше це був передній край, то зараз міна може опинитися в будь-якому місці в радіусі дії безпілотника.

— Чи витіснили наземні роботизовані комплекси людей із цього процесу?

— Людина ніколи не вийде з процесу. Робот треба спорядити, виготовити боєприпас, відправити його в потрібну точку. А потім натиснути на кнопку, щоб запустити ворога в «космос».

— Хто краще технологічно оснащений: ми чи росіяни?

— Плюс-мінус однаково. У них великі запаси радянської зброї, яку вони не шкодують. Щодо дронів та роботів — йдемо нога в ногу. Але в нас краща мета: вони хочуть загарбати, а ми — знищити окупантів і вигнати їх із нашого дому.

— Скільки боєприпасів знешкодив ваш підрозділ?

— Близько восьми тисяч. Це небагато.

— Скільки часу піде на повне розмінування країни?

— Роки, якщо не десятиліття. Є світові приклади, де бойові дії завершилися 40 років тому, а розмінування триває й досі.

— Що зараз для сапера на фронті є найбільшою небезпекою?

— Електронна начинка в боєприпасах. Використовуються спеціальні плати як датчики цілі. Вони унеможливлюють фізичне виявлення боєприпасу здалеку. Міна реагує на будь-яке зміщення в просторі або зміну магнітного поля.

— Як ви вивчаєте ці оновлення?

— Здебільшого у москалів «криві руки», тому частина боєприпасів не спрацьовує. Це дає нам можливість їх розібрати, вивчити, вдосконалити й повернути росіянам.

— Чи забобонні сапери? Які є прикмети?

— Звичайно. Наприклад, не голитись перед виходом.

— Які спеціальності потрібні вашому підрозділу?

— Не обов'язково мати інженерну освіту, це лише додаток. Людина має бути впевненою в собі, врівноваженою та готовою до складних задач. Іноді працюємо 24/7.

— Як долучитися до вас?

— Звернутися в рекрутинговий центр 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ.

— Що побажаєте захисникам і захисницям?

— Бережіть себе. Тримайте порох сухим і Божої вам опіки.