Хочемо зробити так, щоб наші солдати не потрапляли на гачок маніпуляторів, — Олександр Курбан

Хочемо зробити так, щоб наші солдати не потрапляли на гачок маніпуляторів, — Олександр Курбан

Чи стійкі українські військові до інформаційних атак і наскільки добре здатні розпізнавати фейки, в ефірі передачі Ранкова кава розповіли учасники міжнародної програми Peer2Peer Олексадр Курбан, політолог, викладач Київського університету Бориса Грінченка, а також Юрій та Марія, курсанти Військового інституту КНУ Тараса Шевченка.

 

 

 

Анастасія Сіроговська: Що це за програма Peer2Peer і на кого вона орієнтована?

Олександр Курбан: Цьогоріч Військовий інститут під орудою кафедри військової журналістики бере участь у міжнародній програмі Peer2Peer (Пліч-о-пліч), яка спрямована на навчання протидії деструктивній пропаганді та інформаційній агресії саме молоді. Наша команда створює контент, який допомагає боротися з фейками. Один із напрямів діяльності — здійснення аналітичних досліджень. Нещодавно ми провели дослідження, щоб з’ясувати рівень критичного мислення серед наших військовослужбовців, наскільки вони здатні розпізнавати фейки. Адже нині інформацію люди черпають переважно з мережі Інтернет, а там чого тільки немає, це таке собі звалище. І в цьому звалищі знайти достовірні дані і не потрапити на гачок маніпуляторів дуже важко. Як свідчать наші дослідження, в українській армії з цим не дуже добре. Ще наприкінці 19 століття Карл фон Клаузевіц зазначив, що тільки вмотивований солдат може боронити свою державу і боротися міцно і ефективно. Якщо він невпевнений, не знає, за що він бореться, то такий солдат нічого не вартий. От ми хочемо зробити так, щоб наші солдати були вмотивовані, щоб вони не потрапляти на гачок маніпуляторів.

Анастасія Сіроговська: Яким чином проводили дослідження?

Марія: Дослідження проводились із 1 по 5 жовтня шляхом надсилання гугл-анкети військовослужбовцям. Серед респондентів — представники різних вікових груп. Анкетування проходили діючі офіцери, офіцери запасу, контрактники, строковики та курсанти. За результатами дослідження, серед основних каналів, які наші армійці обирають для отримання інформації, — соціальні мережі (70%), месенджери (50%), інтернет-видання (62%), спілкування з друзями, знайомими і командирами (27%), телебачення (12%).

Нікіта Гросс: На вашу думку, за якими критеріями потрібно перевіряти інформацію?

Марія: Треба перевіряти щонайменше у 3 джерелах.

Юрій: А ще звертати увагу, на якому ресурсі подана інформація. Дивитись, чи є у статті посилання на першоджерело. А ще чи не однобічно висвітлена подія і чи є думка іншої сторони.

Марія: У дослідженнях був показник, скільки людей перевіряє джерела і критично переосмислює. 91% респондентів перевіряють лише ту інформацію, в якій сумніваються. 45% перевіряють всю інформацію. Тобто 55% наших військових часто не перевіряють інформацію, яка здається достовірною. Під час опитування було охоплено 319 військових і 100 цивільних осіб.

Олександр Курбан: У нас була чітка орієнтація на конкретну цільову групу. Відповідно, високий рівень достовірності дослідження.

Анастасія Сіроговська: Інформацію якою мовою краще сприймали опитувані?

Марія: 70% респондентів зазначили, що їм комфортніше сприймати інформацію українською мовою, 22% відповіли, що мова не важлива, і 8% сказали, що краще сприймають російською. 90% опитаних зазначили, що обирають саме українські ЗМІ для отримання інформації. Олександр Курбан: Але, на жаль, не всі перевіряють, кому належать ці українські ЗМІ. Дуже багато з них приховані проросійські й у власності певних медіахолдингів, фінансованих Росією. Тому має бути критичність.

Анастасія Сіроговська: То як підвищити рівень медіаграмотності?

Олександр Курбан: Найперше має бути навчання: тренінги, лекції і таке інше. Другий важливий момент, ми не можемо перемогти супротивника кількістю. Проти нас воює десь приблизно до 5 тис. потужних блогерів. Але ми можемо протистояти якісно, виробляючи конкурентоздатний контент, таким чином відстоюючи наші національні інтереси.

Анастасія Сіроговська: Чи будете ви ще проводити подібні опитування?

Марія: Ми також проводили експертне опитування, результати якого оприлюднимо згодом. А ще плануємо провести повторне опитування цільової аудиторії.

Юрій: Моніторимо регулярно інформаційне поле України та проросійські сайти з метою виявлення фейків та російських наративів. За останні два тижні, у передвиборчий період, проросійські ЗМІ негативно висвітлювали поїздку депутатів на Донбас. На міжнародній ниві поїздку президента Зеленського до Лондона виставляли у світлі того, що Україна знову стала колонією Великої Британії і таке інше.

Нікіта Гросс: Яких правил слід дотримуватись, аби не поширювати неправдиву інформацію?

Олександр Курбан: Найперше треба навчитися розпізнавати інформаційну атаку. Якщо після перегляду чи прочитання новини у вас різко змінився емоційний стан, то в вас поцілили з інформаційної зброї. Головна мета інформаційної атаки — вплинути на емоційний стан. Бо якщо ти когось роздратував, ти можеш ним керувати.

Марія: Як тільки ви розпізнали атаку, перевіряєте джерело інформації. Багато фейків поширюються на новостворених ресурсах. Також слід звертати увагу на використану лексику.