Грант та наполегливість: як ветеран створив успішну пекарню всього за один рік
За рік після відкриття пекарня «Печена вишня» ветерана Віктора Німченка виросла до шести працівників, виробництва понад 1000 виробів на день та постачання продукції у 60 магазинів Полтавської області. Стартувати допоміг державний грант на 1 мільйон гривень.
До відкриття власної пекарні Німченко понад два десятиліття працював у сфері будівництва — переважно займався металопластиковими вікнами та їх встановленням. У 2022 році він залишив бізнес і добровольцем приєднався до війська на другий день повномасштабного вторгнення. Служив у 116-й бригаді, 148-му батальйоні на Сумському, Курахівському та Авдіївському напрямках. У 2024 році звільнився зі служби за станом здоров’я.
«Хліб пекти — це була моя мрія ще з молодості. Я здобув профільну освіту в Лохвицькому технікумі харчових виробництв та Українському державному університеті харчових технологій. У 2001 році навіть розробив дипломний проєкт мініпекарні в Миргороді. Але тоді це залишилося лише проєктом. Тож після звільнення вирішив спробувати те, про що думав роками», — сказав Віктор Німченко.

Під пекарню він почав шукати приміщення. Паралельно розробляв технологічні карти та проводив пробні випікання. Для закупівлі професійної печі Німченко подався на державний грант для ветеранів.
«Найскладніше під час отримання гранту — це було скласти бізнес-план. Але коли знаєш свою справу, то це не приносить великих проблем. Грант у 1 мільйон гривень я отримав із першої спроби, доклав власні гроші та купив ротаційну піч. Вона дозволяє випікати за один цикл у 30 хвилин до 60 кілограмів продукції», — пояснив ветеран.
Основу асортименту становить хліб, а найпопулярнішим видом підприємець називає «Трипільський». Окрім нього, пекарня випікає батони, багети, формовий і нарізний хліб, солодкі булочки, «ромашки», рогалики, пироги, піцу та іншу продукцію.
Для виробництва підприємець випробував кілька видів борошна й зупинився на продукції з Диканьки Полтавської області. Саме це борошно, за його словами, найкраще підійшло для виробництва.

«Ми пробували різне борошно. Зупинилися на покращеному борошні місцевого виробника з Диканьки. Воно нам підходить, продукція виходить ароматна, смачна і якісна», — сказав ветеран.
Робочий день підприємця починається о шостій ранку і може завершуватися пізно ввечері. Він займається бухгалтерією, організацією роботи, рецептами, підготовкою продукції, доставками та зустрічами.
Поки основний напрям пекарні — хлібобулочні вироби, але зупинятися на ньому підприємець не планує. У приміщенні є вільне місце, яке він хоче використати для запуску кондитерського напряму, зокрема виробництва тортів.

Ветеранам, які думають про власну справу, Віктор Німченко радить насамперед оцінити власні сили та готовність довести задум до кінця. На його думку, бізнес потребує не лише фінансування, а й постійної роботи, розрахунків та готовності пережити складний старт.
«Треба працювати, не сидіти без діла. Потрібно все прорахувати, бо без розрахунків можна прогоріти. І треба мати сили й терпіння довести справу до кінця. Головне — не падати, розвиватися і пробувати, щоб потім не шкодувати, що час пройшов, а ти навіть не спробував. Коли ми пішли захищати Україну у 2022 році, теж ніхто не знав, що нас чекає. Просто треба було йти й захищати. У бізнесі так само», — сказав Віктор Німченко.
