«Якщо хочеться негайно поширити відео — вами вже маніпулюють»: Оксана Мороз про інформаційну війну
Російська пропаганда дедалі активніше використовує штучний інтелект, щоб створювати правдоподібні відео нібито від імені українських військових, а головною мішенню інформаційних атак стають емоції українців. Як розпізнати такі маніпуляції, чому TikTok є найнебезпечнішою платформою для поширення дезінформації та як покращити власну інформаційну гігієну, в ефірі Армія FM розповіла засновниця волонтерської ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.
— росія дедалі частіше використовує штучний інтелект для інформаційних атак. Як сьогодні розпізнати такі відео?
— Сьогодні вже майже неможливо визначити дипфейк за технічними деталями на кшталт кількості пальців чи неприродної міміки. Штучний інтелект став дуже якісним. Найважливіший сигнал — це емоція, яку викликає контент. Якщо після перегляду хочеться негайно поширити відео, обуритися чи написати коментар, це означає, що вами, найімовірніше, намагаються маніпулювати.
— Як перевіряти такі відео?
— Насамперед потрібно з'ясувати, чи підтверджують інформацію авторитетні військові журналісти або військовослужбовці, яким ви довіряєте. Якщо ж людина у відео називає себе військовим, але не може відповісти на прості уточнювальні запитання — про підрозділ, напрямок чи інші перевірювані факти, то це серйозний привід засумніватися в достовірності такого контенту.
— На яких емоціях найчастіше грає ворог?
— росія не працює з якоюсь однією емоцією. Вона уважно стежить за інформаційним простором і підсилює ті настрої, які вже існують у суспільстві. Після трагічних подій це можуть бути гнів чи взаємні звинувачення, перед складною зимою — страх і паніка. Головна мета — розділити українців на два протилежні табори та посилити конфлікт між ними.
— Як ви оцінюєте рівень інформаційної гігієни українців?
— Якщо говорити про класичну російську пропаганду, українці вже навчилися її розпізнавати. Але сучасні інформаційні маніпуляції значно складніші. Дослідження показують, що лише невеликий відсоток людей здатний правильно відрізняти правдиву інформацію від неправдивої, хоча більшість упевнена, що добре це вміє. Саме така самовпевненість і створює додаткові ризики.
— Як навчити інформаційної гігієни літніх людей чи підлітків?
— Вік не захищає від дезінформації. Найперше людина має усвідомити, що ця проблема стосується і її. Починати варто з простих кроків — наприклад, відписатися від анонімних Telegram-каналів та перевіряти, хто є автором джерела інформації. Якщо неможливо зрозуміти, хто відповідає за контент, такому ресурсу не варто довіряти.
— Чи потрібно забороняти окремі соціальні мережі?
— Заборони не є ефективним рішенням. Водночас, якщо говорити саме про російські інформаційні впливи, то найбільша їх концентрація сьогодні спостерігається у TikTok. Це пов'язано як з алгоритмами платформи, так і з особливостями її роботи. Водночас в українському сегменті Telegram значну частину дезінформації поширюють уже самі анонімні українські канали.
— Який фейк останнім часом вас найбільше здивував?
— росія давно не вигадує принципово нових фейків — вона використовує вже відпрацьовані схеми. Найбільше дивує те, наскільки легко частина людей готова вірити окремим наративам. Як приклад, публічні заяви колишньої прессекретарки Президента Юлія Мендель, які, на мою думку поширюють меседжі, співзвучні з російською пропагандою для закордонної аудиторії.