Інформаційні тренди тижня

Інформаційні тренди тижня

Які основні резонансні події відбулись минулого тижня? На що в першу чергу потрібно звернути увагу? Про це та більше розповів в етері програми «Інформаційний фронт» науковець лінгвістичного науково-дослідного центру ВІКНУ, та член правління «Центру комунікаційно-контентної безпеки» Григорій Любовець.

 

 

 

 

Донбас

Костянтин Богатирьов: Якою була основна резонансна подія, що відбулась на Донбасі?

Григорій Любовець: Насамперед треба говорити саме про зрив перемир’я, а не чергову вогневу провокацію. Адже в ніч з 29 на 30 жовтня майже опівночі ми зазнали досить потужних втрат. Загинули двоє морських піхотинців і нажаль це не останні жертви. І така ситуація відбувається в той час коли 22 липня на міжнародному рівні було домовлено про всеохоплюєче припинення вогню. Це говорить про те, що ворог не має ніякої моралі. Такий брутальний випад свідчить, що ми виконуємо міжнародні зобов’язання на 100%, а терористична сторона просто знищує мирний процес.

Костянтин Богатирьов: Чому зрив відбувся саме в ніч з 29 на 30 жовтня?

Григорій Любовець: Цьому передувало кілька подій. В першу чергу це чергове порушення Росією порушення нашого кордону. Саме в цю добу було заведено ще один окупаційний конвой, який перевозив невідомі нам речі. В цей час також стояло питання переміщення зброї. Наша розвідка доповідала про те, що за тиждень на окуповану територію було завезено більше 1200 тонн паливно-мастильних матеріалів та великої кількості озброєння. Це говорить про те, що ворог ховає свої підготовчі дії. Іншою стороною було чергове засідання ТКГ 28 жовтня, на якому знову піднімалось питання обміну полоненими. Всім стає зрозуміло, що після такої диверсії всі гуманітарні і політичні питання відходять на другий план. Це може свідчити про гальмування Росією мирного процесу.

Костянтин Богатирьов: Чи можемо ми констатувати, що це було заплановано?

Григорій Любовець: Та сторона досить часто говорить, що провокації відбуваються спонтанно, але аналіз усіх процесів на лінії зіткнення показує системність цих речей. Вони на перший погляд виглядають як хаотичні, але це вид маскування. Тому говорити, що такі провокації спонтанні, маючи такий результат, немає сенсу. Це система підготовки різного рівня. 

Костянтин Богатирьов: До чого дійшли сторони на засіданні ТКГ?

Григорій Любовець: На цьому тижні було 2 засідання. Одне було планове, а також екстренне. Виходячи з того, що екстренне засідання проводилось саме з позиції загострення і наших втрат, то питання стояло в засвідченні тиші і встановленні небойового контакту. Всі завірення ми отримали і передали їх в ОБСЄ. Але до цього, 28 жовтня, якраз піднімались питання по всім групам.

Костянтин Богатирьов: Зараз увага ЗМІ приділяється украънському «Плану дій». В чому особливість цього документа?

Григорій Любовець: Керівники нашої делегації у ТКГ ініціюють одночасну дію різних груп для того щоб пришвидшити результативність. Адже всі ми бачимо, що путінці не хочуть миру. Він їм не потрібний. Там де є путінська Російська Федерація немає злагоди. Тому питання стоїть у примусі до виконання домовленостей. А «План дій» ТКГ якраз являє собою пришвидшення до миру.

Крим

Костянтин Богатирьов: Чи проводились якісь військові навчання останнім часом на цій території?

Григорій Любовець: Саме на цьому тижні проводились навчання з залученням авіації за легендою захисту півострова. Цинізм цієї постановки полягає в тому, що путінці показують як вони захищають Крим. Ніби окупанти вчаться захищати, але це зовсім не так. Вони в першу чергу вчаться нападати та залучають багато різних елементів терористичного порядку. Все це робиться для того, щоб залучати ці сили для інших агресій. 

Костянтин Богатирьов: Як така політика може вплинути на безпеку Чорноморського регіону?

Григорій Любовець: Я думаю, що така політика вже впливає. На сьогоднішній день на півострові є багато небезпечного озброєння. Це і хімічне, і радіаційне озброєння. Росія ж може скористатись цим арсеналом. Адже доступу до Криму немає не тільки у нас, а також і в міжнародних організацій. Тому постановка цього питання повинна ставитись дуже жорстко. 

Костянтин Богатирьов: Чи стане викликом на ці загрози «Кримська платформа»?

Григорій Любовець: «Кримська платформа» яка була ініційована Україною 23 вересня на Генеральній Асамблеї ООН Президентом це більш широка тема. Перш за все це постановка питання Криму на міжнародному рівні.  Вона може стати дієвим майданчиком для обговорення питання агресії. Це вже більший масштаб. Я думаю, що в деякому плані він може стати якіснішим «Нормандського формату». Бо рівень цієї ініціативи може бути світовим.

Костянтин Богатирьов: Яким буде механізм її дії?

Григорій Любовець: Вона має декілька рівнів функціоналу. З одного боку це зустріч, і вона планується на лютий або травень 2021 року. З іншого боку це робота органів по таких напрямках як: екологія, безпека, територіальні та геопозиційні речі. Це вже буде залежати від того, наскільки ми акомулюємо та об’єднаємо світову спільноту. Цю тему потрібно підтримувати. Якщо цей майданчик спрацює, то Україна зможе збільшити свій масштаб впливу в питаннях безпеки і встановлення миру. 

Костянтин Богатирьов: Яка зараз ситуація з незаконними судилищами над кримськими татарами?

Григорій Любовець: Їм виносять неправомірно дуже високі вироки. Путінці в цьому випадку мають дві позиції, які є дуже страшними. Це тероризм і участь в незаконних збройних формуваннях. Вони розширили свій тероризм і поставили його на рейки процесу, а не окремого судового акту.

Костянтин Богатирьов: Чи може це бути якось пов’язано з нещодавно прийнятим законом про пріорітет конституції Росії над міжнародним правом?

Григорій Любовець: Цей тиждень ознаменувався цією подією. 28 жовтня РФ визнала підлеглість міжнародного права під конституцією росіян. Вони просто відкинули свої обов’язки перед міжнародною спільнотою. І при цьому являються арбіторами міжнародної безпеки в ООН. Це цинізм вищого порядку та узурпація режиму всього що є на території РФ. 

Костянтин Богатирьов: Підбиваючи підсумки, на що зараз потрібно звертати увагу?

Григорій Любовець: В першу чергу, коли ми слідкуємо за інформаційним простором, потрібно дивитись з позиції доби. Те, що нам підсовують таргетовані мережі не завжди актуальне та потрібне. Багато молодих людей користуються гаджетами, які їм допомагають. Але вони не допомагають, а підтягують вже ту інформацію на яку ви реагували. Тоді ви не зможете побачити завтрашній день. Потрібно шукати інформацію самостійно, та присвячувати її аналізу свій час.