Як козаки обирають прізвиська

На Запорізькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке. Часто прізвисько обирали новому товаришеві самі козаки.

Уславився колись на всю Запорізьку Січ своєю силою козак Іван Підкова. Він був таким дужим, що міг однією рукою переломити надвоє міцну залізну підкову. Тому й прозвали його таким найменням.

Ти, мабуть, знаєш казку про Вернигору — велетня, який перевертав гори, і Вернидуба, котрий міг власноруч зламати величезного дуба. А ще є цікава легенда про вусаня Верниводу, що любив гратися з водою. На який бік він повертав вус, там робилося сухо.

Так само прозивали своїх силачів козаки. І в них були свої Вернигори, Вернидуби і Верниводи.

Взагалі козаки були веселими відчайдухами, загартованими в боях сміливцями, котрі нічого не боялися. В такому товаристві цінували не тільки силу й міць, а й жарти і дотепи.

Добираючи прізвисько новому побратимові, козаки любили пожартувати, незлостиво покепкувати з товариша. Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Неїжборщ, Непийвода, Недайкаша, Задерихвіст, Підкуймуха, Крутихвіст, Печиборщ, Паливода, Роздайбіда, Загнибіда, Скачистрибайло.