Капелан на військовій службі: відновлення перерваної традиції
В ефірі Армія FM заступник голови Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України розповів про законопроєкт №4626 «Про службу військового капелана», який ухвалений Верховною Радою України в першому читанні. Військовий капелан Костянтин Холодов є одним із співзасновників цього проєкту закону.
Наталія Шмарко: Інститут військового капеланства існує в Україні з 2016 року. Які передумови його виникнення і яку роль він відіграє для військовослужбовців?
Костянтин Холодов: Військовому капеланству тисячі років. Ми не створюємо нічого нового, а відновлюємо традицію, яка була в українському війську ще за Козацької доби. З українським військом завжди йшли у похід священники. Можливо, вони не називались капеланами, але серед їхніх завдань було піднесення духу військовослужбовців. Адже дух воїна – це невидима зброя. Ворожа розвідка може порахувати кількість літаків і танків, особового складу і так далі, але дух воїна вона не порахує. Відомі випадки, коли десять сильних духом воїнів долали батальйони неприятеля. Капеланство у нас вкрали сто років тому, коли на українську землю прийшли більшовики. Ми продовжуємо відновлювати українську армію і намагаємось відновити інститут капеланства.
Наталія Шмарко: Зараз військові капелани є цивільними працівниками Збройних Сил України?
Костянтин Холодов: Так, військовий капелан є працівником ЗСУ. Така модель діє з кінця 2016 року. Законопроєкт передбачає зміну цієї моделі. В арміях США, Канади, Європи – капелани є офіцерами, вони служать у штаті збройних сил. Ми теж хочемо, щоб наші священники мали військово-облікову спеціальність «військовий капелан», щоб займалися тільки роботою з військовослужбовцями та їхніми родинами.
Наталія Шмарко: Тобто якщо закон буде ухвалено, то, можливо, таку спеціальність можна буде здобути у вишах?
Костянтин Холодов: Звісно, якщо буде впроваджена така військово-облікова спеціальність, то навчальні заклади Міністерства оборони готуватимуть таких фахівців. Буде створена капеланська школа на базі Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ.
Наталія Шмарко: Тож з ухваленням цього закону військові капелани отримуватимуть і відвідне грошове забезпечення?
Костянтин Холодов: Мова не стільки про забезпечення, скільки про можливості військового капелана. Ми хочемо, щоб військовий капелан був у найважчих місцях разом із військовослужбовцями. На першій та другій лінії зіткнення він найбільше потрібен для підтримання воїнів. І зараз капелан радий б туди поїхати, навіть якщо є лише працівниками ЗСУ, але він не стоїть на забезпеченні. За законом не має права носити військовий однострій. Фактично не може перебувати з військовослужбовцями, бо має себе прогодувати, знайти житло і час від часу приходити до армійців. Якщо капелан буде військовослужбовцем, то він всюди буде зі своїм підрозділом. Якщо зараз капелан дістане смертельне поранення, то його родина не отримає компенсації, бо він не є армійцем.
Наталія Шмарко: Як довго працювали над законопроєктом і хто долучився до його створення?
Костянтин Холодов: Це не перший законопроєкт, але він оптимальний, бо над ним працювали представники усіх конфесій, які представлені у збройних силах. Крім того, ми запрошували фахівців із Генерального штабу, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Нацгвардії, а також з РНБО та СБУ. Працювали ми над ним десь 9 місяців, і 21 травня від був проголосований у першому читанні в Верховній Раді.
Наталія Шмарко: На Вашу думку, скільки часу потрібно, щоб проголосувати закон у другому читанні?
Костянтин Холодов: Є багато правок, які ще потрібно опрацювати. Адже є особливості між служінням капелана на флоті і в Сухопутних військах. Це все потрібно врахувати. Тож коли законопроєкт буде проголосований, я достеменно не знаю.
Наталія Шмарко: Тобто якщо закон буде ухвалено, то військові капелани і фізичну підготовку проходитимуть разом із бійцями?
Костянтин Холодов: Капелан буде військовослужбовцем, тож всі нормативи, окрім стрільби, він теж буде здавати. Мій товариш – капелан із Канади. У нього є футболка, на якій написано: «Якщо ти хочеш, щоб тебе називали отцем, то повинен бути попереду». Капелан ніколи сповна не зрозуміє життя солдата, якщо сам не буде військовослужбовцем.
Наталія Шмарко: А яка нині структура капеланського служіння: військовий капелан опікується якоюсь певною бригадою?
Костянтин Холодов: Капеланської структури немає. Є структура в церкві - Синодальне управління військового духовенства ПЦУ. Митрополит Іоан – голова Синодального управління, також є його заступники за напрямами. А в армію ми делегуємо священників, які підписують трудову угоду з командиром військової частини. Наприклад, якщо священник живе неподалік житомирської 95-ї бригади і виявив бажання стати капеланом, то ми проводимо атестацію і ухвалюємо колегіальне рішення, чи зможе він бути капеланом. Якщо його кандидатуру затверджено, то він підпорядковується командиру, як і будь-який працівник цієї частини. Але командир не знає, які завдання ставити капелану. І тому нам треба буде ще один момент передбачити, щоб у військових вишах командири отримували знання, яким чином задіяти капеланів.
Наталія Шмарко: У кожній бригаді будуть військові капелани – представники від кожної конфесії?
Костянтин Холодов: В бригаді буде одна посада військового капелана і в окремих батальйонах теж. Просвітницько-виховна робота буде проводитись по одній моделі. Щодо богослужінь: наприклад, якщо у частині капелан – православний, то він збиратиме свою паству і в визначений день проводитиме богослужіння. До послідовників інших конфесій він запрошуватиме пастора чи, наприклад, католицького священника з іншої бригади.
