Контроль та зворотний зв’язок: як перевіряють речове майно для військових

Контроль речового майна для ЗСУ охоплює перевірку виробництва, лабораторні випробування та контроль готової продукції перед постачанням. Водночас військовослужбовці можуть повідомляти про виявлені недоліки.

Як саме перевіряють речове майно перед передачею військовослужбовцям і що відбувається, якщо в ньому виявляють недоліки в ефірі Армія FM розповів заступник начальника Головного управління державного гарантування якості полковник Юрій Мельницький.

— Хто відповідає за контроль якості речового майна на різних етапах — від виробництва до складу?

— Це складний процес. Відповідно до законодавства України за якість продукції відповідає саме виробник. Що стосується контролю якості речового майна, яке постачається для потреб Збройних сил України, то з боку Міноборони ці заходи організовує та координує Головне управління державного гарантування якості. Безпосередньо контроль якості — це комплекс дій, спрямованих на перевірку відповідності майна встановленим вимогам, зокрема щодо безпеки та експлуатаційних характеристик. Процес охоплює вхідний контроль, лабораторні випробування, перевірку відповідних документів, а також, за потреби, інспектування під час виробництва. Контроль готової продукції перед постачанням для потреб військовослужбовців здійснює територіальний центр контролю якості тилового майна, який підпорядковується Головному управлінню державного гарантування якості.

— Перевіряється кожна партія чи лише вибіркові зразки?

— Кожна партія речового майна, яка надходить на приймання, обов’язково проходить процедуру перевірки. Водночас перевіряється не кожен окремий виріб, а певна кількість зразків, відібраних із кожної партії за встановленими правилами. Такий підхід називається вибірковим контролем. Якщо під час перевірки або лабораторних випробувань виявляються невідповідності, це фіксується документально, а партія або її частина не приймається та повертається виробнику для усунення недоліків.

— Які характеристики перевіряють найретельніше і чи змінилися вимоги під час великої війни?

— Найбільшу увагу ми приділяємо характеристикам, від яких безпосередньо залежать якість, надійність, безпека та експлуатаційні властивості виробу. Ми можемо перевіряти теплозахист, водонепроникність, вогнестійкість та інші характеристики — безпосередньо в лабораторних умовах. Після початку широкомасштабного вторгнення потреби війська суттєво зросли, тому окремі вимоги до речового майна постійно уточнюються, до технічної документації вносяться зміни, а встановлені умови вдосконалюються. При цьому ми керуємося чинним законодавством, технічною документацією та вимогами договору.

— Чи випробовують речове майно в реальних умовах перед масовим постачанням?

— Використовуються як лабораторні, так і реальні умови. Я знаю випадки, коли виробники перед укладанням договору виготовляють експериментальну партію, яку бойові бригади отримують для випробувань. Військові надають свої звіти, після чого закупівельні організації приймають рішення щодо укладання контракту. Також у нас є ідея запровадити опитування через електронні сервіси, зокрема через «Армія+», щодо якості майна. Водночас ми розуміємо, що не всі військовослужбовці мають можливість користуватися такими сервісами.

— Як військовослужбовці можуть повідомити про брак і як швидко на нього реагують?

— Якщо скарги надходять безпосередньо від наших військовослужбовців, ми намагаємося реагувати максимально швидко. Кожен випадок перевіряється: встановлюються причини, характер проблеми та партія, з якою пов’язаний виявлений недолік. Якщо підтверджується виробничий брак, вживаються необхідні заходи щодо вилучення майна. Залежно від характеру недоліків це може бути заміна окремих виробів або повна заміна партії, у якій виявили проблеми. Головне завдання — забезпечити військовослужбовців якісним і справним майном.

— Чи були випадки відкликання або заміни партій за останній рік?

— Є певний кейс, але я не хотів би наводити конкретні приклади чи цифри без офіційно підтверджених даних. Водночас важливо розрізняти дві ситуації. Перша — коли вже поставлене майно відкликається. Друга — коли під час контролю якості ще до постачання, на етапі приймання, виявляються недоліки, і така партія просто не допускається до постачання. Саме завдяки багаторівневому контролю значну частину невідповідностей вдається виявити ще до того, як продукція потрапить до військовослужбовців на передовій.

— Як контролюють якість продукції нових виробників?

— До нових виробників справді є додаткова увага. Як я вже зазначав, під час виробництва може застосовуватися інспектування. Зокрема, перевіряється спроможність виробника виконати умови контракту. Водночас ми не поділяємо постачальників на нових і досвідчених. Для всіх діють однакові правила, вимоги та процедури контролю якості. Рішення приймається за результатами перевірки конкретної партії, а не залежно від репутації чи тривалості співпраці з виробником.

— Чи відрізняється контроль української, імпортованої та гуманітарної продукції?

— Щодо вітчизняного та імпортованого майна, місце його виробництва не має значення. Якщо продукція закуповується за договором, вона перевіряється на відповідність вимогам технічної документації та умовам договору незалежно від того, чи є виробник українським або іноземним. Походження продукції не звільняє її від контролю якості. Щодо гуманітарної або міжнародної допомоги, тут є певні особливості, і все здійснюється за окремими процедурами. Тому порядок контролю та приймання може відрізнятися. У кожному випадку головна мета залишається незмінною — постачання військовослужбовцям якісного, безпечного та придатного до використання майна.

— Куди військовослужбовцю зараз повідомити про бракований виріб?

— Перший практичний крок у разі виявлення недоліків речового майна — звернутися до командира та до речової служби військової частини. Бажано робити це письмово. У зверненні варто зазначити виріб, дані маркування, дату отримання, опис виявленого дефекту і, за можливості, додати фото або інші матеріали. Це допоможе встановити партію, у якій виявлено недолік, провести перевірку та підготувати претензійні матеріали постачальнику. Таке повідомлення також є важливим джерелом інформації для аналізу якості майна та виявлення системних або повторюваних недоліків. У Головному управлінні державного гарантування якості є така ініціатива, і ми сподіваємося її впровадити. Ми хочемо створити інформаційно-комунікаційну систему, за якої на речовому майні буде етикетка або ярлик із QR-кодом. Через цей QR-код необхідна інформація надходитиме до нас для подальшого опрацювання. Тобто ми хочемо цифровізувати цей процес і зробити його максимально зручним.

— Як швидкість постачання впливає на контроль якості?

— Потреба у швидкому постачанні не означає, що можна знижувати вимоги до якості. Незалежно від термінів речове майно має відповідати встановленим стандартам і проходити передбачений контроль. Наше завдання — оптимізувати перевірки та ефективно організувати процеси, щоб швидкість і контроль якості доповнювали одне одного. Вони мають працювати разом, а не за рахунок один одного. Головне управління державного гарантування якості здійснює необхідні заходи для швидкого постачання якісної продукції.