Координата:К - Одеса

Сьогодні наша геолокація в Одесі. В програмі - цікавинки про Грецьку площу, про історичні факти парку імені Тараса Шевченка та про місце куди варто сходити з дітьми.

 

 

 

 

 

 

Одеса відома специфічним гумором, впізнаваним акцентом і морем. Відлік історії міста зазвичай ведуть від часів правління Катерини II, 18 сторіччя. Але насправді ці землі були заселені ще задовго до царициного указу. Як у кожному портовому місті, тут завжди співіснувало багато націй. Поліетнічне поселення вписало у свою біографію історії греків, італійців, українців, турків, албанців, росіян, євреїв.

Одним зі знакових місць Одеси є, безумовно, Грецька площа. Вона сповнена еклектики та протиріч, але такою є й сама історія «перлини біля моря».

Грецька площа належить до найбільших у місті. У її центрі свого часу був сквер, пізніше на його території почали будувати Грецьку церкву. Але з певних причин звели лише фундамент. На ньому і виріс знаменитий будинок Маюрова, або ж Круглий Дім. Збудували його, до речі, як торгову галерею.

Грецькою ж площу назвали тому, що розбудовували її спершу переважно греки. Цікаво, що на початку 19 століття в одному з будинків на Грецькій площі діяла таємна організація «Товариство друзів», учасники якого вели активну боротьбу за незалежність Греції від Османської імперії.

Архітектурний ансамбль площі становлять овальна будівля в центрі і дві напівокруглих з обох боків. Одну з бокових споруд під час війни було зруйновано, і на її місці облаштували сквер, який був логічним продовженням ланцюжка скверів на Олександрівському проспекті. Одесити з діда-прадіда пам'ятають, як на Грецькій площі, біля магазину «Філателія» в «Круглому будинку» збиралися колекціонери марок і монет, переважно діти і підлітки. Оскільки через політичні причини зовнішнього туризму практично не було, то й будь-яку закордонну монету вважали рідкістю. Завозили їх здебільшого моряки. Крім предметів для колекціонування на Грецькій площі продавали ще й жуйки. В ті часи в Радянському Союзі жувальну гумку не виробляли, а імпортну треба було жувати потайки, адже її разом із кока-колою вважали символом імперіалізму. Під час протистоянь 2 травня 2014 року Грецька площа перебувала в центрі масових заворушень. Велика група проросійських активістів опинилася заблокованою в «Круглому будинку», з даху якого особа із георгіївською стрічкою вела вогонь із пістолета, цілячись у протестувальників, які зайняли всю Грецьку площу.

***

Парк імені Тараса Шевченка розкинувся у центральній частині Одеси. Зараз він є одним із найулюбленіших місць відпочинку одеситів та гостей міста. А раніше, після підкорення фортеці Хаджибей, на території сучасного парку збудували фортифікаційні укріплення. Прослужили вони близько 20 років: під час чергової війни Російська імперія потіснила кордон Османської імперії на південь, тож Одеська фортеця втратила свою цінність. Згодом, у 1811 році, з неї зробили карантин, і в його межах з'явився Карантинний цвинтар. Одеса не раз переживала жахливі епідемії чуми: збудники хвороби привозили моряки, які прибували в порт.

Територія парку Шевченка була позначена на плані Одеси як «Кріпосний сад». Алеями парку свого часу гуляли Анна Ахматова, Федір Достоєвський, Василь Жуковський та Антон Чехов. 1954 року парк назвали на честь українського класика – Тараса Шевченка.

В центрі парку розташований стадіон «Чорноморець» і Музей футболу. На початку Головної алеї, з боку вулиці Маразліївської, стоїть пам'ятник Шевченку, далі можна побачити «Алею слави», пам'ятники Невідомому солдату та Невідомому матросу. Неподалік підноситься в небо Олександрівська колона. З парку багато доріжок ведуть до пляжу «Ланжерон». Поряд пролягає «Траса Здоров'я».

Ще одна цікава пам'ятка в парку – це Зелений театр.

Колись на його сцені виступали Аркадій Райкін, Леонід Утьосов, Едіта П'єха, Софія Ротару та багато інших. На сучасну сцену театру виходили музикант Андрій МакарЕвич, українські молоді класики – Сергій Жадан та Лесь Подерв'янський, Також у Зеленому театрі давали концерти різні артисти, як-от відомий на весь світ український колектив «Даха Браха» та британський музикант Бенджамін Клементін.

***

Найвідвідуванішим місцем родин із дітьми є дельфінарій «Немо». Тут є десятки цікавих шоу, а також тренінги для вагітних із дельфінами, дитячі та святкові заходи. Окремої уваги заслуговують нічні програми з дельфінами, які викликають надзвичайний захват своєю видовищністю. «Немо» був створений 2004 року і є членом міжнародної співдружності дельфінаріїв, до якої входять Україна, Білорусь, Казахстан, Молдова і Таїланд. Дельфінарій в Одесі працює за стандартами всіх світових конвенцій та угод для розвитку популяцій морських ссавців. Якщо хочете побачити, які істоти населяють океан, роздивитися зблизька коралові рифи – відвідайте океанаріум на території дельфінарію.Під час 45-тихвилинної лекції ви дізнаєтеся багато цікавого про цих прекрасних тварин, спостерігатимете за поведінкою та навіть зможете поплавати з ними. У дельфінарії є своя школа дайвінгу. Опанувати це ремесло пропонують у компанії з дельфінами. Також юні відвідувачі можуть спробувати себе у ролі тренерів дельфінів. Діти ближче познайомляться з цими чудовими створіннями та з особливостями їхньої поведінки. На згадку про такий досвід видають спеціальний сертифікат.

До вашої уваги цікаві факти про Одесу:

Одна з 11 збережених у світі золотих монет часів князя Володимира є в Одесі. Її можна побачити в археологічному музеї;

Турецький Хаджибей штурмували козаки Богдана Хмельницького та Івана Сірка, Семена Палія та Петра Калнишевського. 220-літній дуб «Чорна ніч» стоїть на проспекті Шевченка, його, за переказом, посадили чорноморські козаки, залишаючи Хаджибей в 1792 році. А в парку Лузанівка створено народний меморіал пам'яті полковника Палія;

Італійці відкривали в Одесі пекарні і фабрики макаронів. Перша друкарня в місті належала італійцю. Італійські архітектори збудували найвеличніші споруди Одеси в 19 столітті. Генуя є містом-побратимом міста біля моря. Міста мають вулиці, присвячені одне одному – в Одесі є Генуезька, а в італійському місті – Via Odessa;

Найстаріший в Україні завод шампанських вин працює в Одесі на Французькому бульварі. Його наприкінці 19 сторіччя заснував Генріх Редерер;

У 1902 році в Одесі відкрили перший в Україні фунікулер. Він з’єднував порт і верхню частину міста.