Координата:К — Бердичів
Сьогодні наша геолокація у Бердичеві. В програмі — цікавинки про Монастир Кармелітів Босих, музей єврейства Бердичева та про англійського класика, який народився у цьому легендарному місті.
Колись Оноре де Бальзак сказав — «… нарешті я побачив справжній степ, бо Україна починається у Бердичеві. Все, що я бачив до цього, нічого не варте. Тут починається український чорнозем».
Почнемо розповідь з Монастиря босих кармелітів в Бердичеві. Він був закладений у 16 столітті як замок Тишкевичів. «Батько» монастиря — Ян Тишкевич — за легендою, побачив у татарській неволі сон, в якому невідомі ченці молили Божу Матір про його визволення. Потім, після звільнення, він побачив тих самих ченців в одному з костелів Любліна, що належав ордену Босих Кармелітів. Під впливом релігійного пориву він відписав замок орденові. З того часу будівництвом монастиря займалися монахи. Сьогодні монастир босих кармелітів являє собою величний архітектурний комплекс з оборонними стінами, баштами і прекрасним костелом в стилі бароко. Також тут зберігається ікона Божої Матері, яку особисто коронував Папа Римський.
***
У Бердичеві народився відомий письменник з незвичайною долею, він став класиком англійської літератури, одним з тих, хто сформував її в славнозвісну вікторіанську епоху. Йдеться про Теодора Юзеф Конрад Коженьовського.
У 17 років поїхав до Марселя, де почав повну авантюр кар’єру моряка та контрабандиста, ставши вже до 30 років капітаном. Змінивши прізвище, він став британським підданим — і водночас почав успішно заробляти літературною працею.
Мабуть, найбільш відомий твір Конрада — «Серце пітьми», написаний після його поїздки до екваторіального Конго у 1890 році. Саме за мотивами цього твору було знято Френсісом Копполою епохальний фільм «Апокаліпсис сьогодні», а нещодавно — блокбастер «Тарзан. Легенда» 2016 року. Окрім того, він написав також популярні романи «Лорд Джим», «Ностромо», «Таємний агент», ставши одним з зачинателів жанру шпигунського роману в англійській літературі.
В створенні музею письменника в Бердичеві місту допомагала Польща. Музей вийшов сучасний та інтерактивний — розрахований на сприйняття західним відвідувачем. Розповідь про долю та життєві шляхи Конрада тут ведеться трьома мовами: польською, українською та англійською. Відвідувачі можуть побачити фрагмент корабля «Otago», капітаном якого свого часу був письменник.
Музей знаходиться на території кармелітського кляштора, в одній з колишніх монастирських будівель.
***
Музей єврейства Бердичева. Нарешті, ми підійшли в нашому нарисі до головної теми в історії міста. Цікаво, що окремий музей, присвячений єврейському Бердичеву, було відкрито тільки у 2015 році. Саме тут, в трьох невеликих, але дуже інформативних залах, можна познайомитись з епохою, коли 80% населення міста складали євреї.
Цікаво, що першу згадку про єврея, який орендував млин у Бердичеві, зафіксовано в описі власності Федора Тишкевича від 7 жовтня 1593 року, а ось про кагал (релігійну громаду) згадується вже у 1712 році, що свідчить про проживання значної кількості євреїв.
У період розквіту в Бердичеві проводилось 10 ярмарків на рік, які за оборотами були співставні із Лейпцизькими… Але Бердичів був не тільки суто торговим містом, але й «столицею контрабандистів»: так, у 1867 році спеціальною комісію тодішнього МВС було виявлено 130 підземних ходів та 78 погребів під вулицями, де ховали контрабанду та заборонені товари...
З 1870 року Бердичів був складовою траси телеграфу Лондон-Калькутта, що явно говорило про величезне значення міста у всесвітній системі товарно-грошових відносин.
Музей — найкраща можливість побачити та відчути «той Бердичів». Тут виставлені речі та документи, старовинні світлини з життя єврейської громади міста. Але особливо вражає третій зал, який є моделлю гетто, та символізує загибель неповторного світу старого міста.
До вашої уваги цікаві факти про Бердичів:
• В польській мові існує фразеологізм „Пиши на Бердичів“. Використовується він у випадку, коли листи не доходять до адресатів. За часів Речі Посполитої Бердичів був значним торговим центром і мав привілей проводити десять ярмарків щороку. Тобто мало не єдиним способом зв'язатися з мандрівним купцем було написати йому листа в Бердичів, і за деякий час торговець гарантовано забрав би його з пошти.
• На честь міста названий відкритий у 2005 році астероїд — 159181 Бердичів.
• Під час війни в околицях Бердичева, який був розташований на головному шляху руху військ, неодноразово бував Богдан Хмельницький. Тому існує легенда, згідно з якою назва Богданівського лісу в Бердичівському районі походить від розташованої в той час там ставки гетьмана.
• В Бердичеві часто бував класик єврейської літератури Шолом Алейхем (С. Рабінович), твори якого відображали життя міста та його мешканців. Тільки на вулицях Бердичева він відчував та повністю занурювався в народний побут.
