Красний Лиман: прорив українських військ
У програмі Щоденник війни на Армія FM день за днем відновлюємо події російсько-української війни з літа 2014 року. Цього разу обговорювали звільнення великого залізничного вузла і міста Красний Лиман 4 червня 2014 року. Ведучий Олександр Шульман, гості програми: майор Олександр Сурков — письменник, аналітик і капітан Павло Чайка — повний кавалер ордена «За мужність», влітку 2014 року — заступник командира взводу розвідки 79 окремої десантно-штурмової бригади.
Як часто буває, в ході розмови зіткнулися дві точки зору — штабного офіцера-оператора та солдата, що безпосередньо брав участь у бою. Тут немає розбіжностей. Просто кругозір солдата і штабу різний. Солдат бачить, як правило, те, що потрапляє в його сектор спостереження або обстрілу. Офіцер штабу — всю картину в цілому. Тому розповідь про бої за Червоний Лиман вийшла об'ємною та цікавою.
Так, висвітлюючи загальний задум операції, Олександр Сурков відзначив, що до звільнення Красного Лиману підвезення боєприпасів і пального до основних наших сил становила близько сотні кілометрів автотранспортом. Це перешкоджало розвитку наступу та звільненню міст України від російсько-терористичних окупантів.
За задумом штабу АТО, необхідно завдавати відволікаючий удар зі сторони Семенівки. Потім вдарити безпосередньо по Красному Лиману.
Що особливо відзначив Олександр Сурков — на зачистку міста націлились підрозділи МВС і Нацгвардії. Перед частинами ЗСУ постало завдання блокади міста, що вони й виконали. На жаль, підрозділи МВС свою роль виконали, м’яко кажучи, не в повному обсязі.
Як розповів Павло Чайка, колону бронетехніки обстріляли, з'явилися поранені й убиті. Особливо порадувала підтримка авіації — робота вертольотів Мі-24 та штурмовиків Су-25. Крім того, над головами ходили літаки-розвідники.
Завдяки тому, що атакуючим надали танки, їх для економії ресурсу везли на трейлерах, вдалося розбити загороджувальні дорогу бетонні блоки та прорватися в місто.
Докладніше слухайте та дивіться наш ефір:
